Ухвала

від 24.07.2023 по справі 914/2234/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2023 Справа№ 914/2234/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний водоканал», м. Пустомити, Львівська область

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство «Львівське», с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська область, заборгованості в сумі 180 939, 13 грн за послуги водовідведення на підставі договору про надання послуги з централізованого водовідведення в редакції від 01.11.2022,

встановив:

21.07.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний водоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство «Львівське» заборгованості в сумі 180 939, 13 грн за послуги водовідведення на підставі договору про надання послуги з централізованого водовідведення в редакції від 01.11.2022.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 заяву про видачу судового наказу передано судді Ростиславу Матвіїву.

24.07.2023 суддя Ростислав Матвіїв заявив самовідвід у цій справі з тих підстав, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство «Львівське» є клієнтом Адвокатського Об`єднання «Матвіїв і партнери», керуючим партнером якого є рідний брат судді - Матвіїв Сергій Ігорович.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Застосування статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачає право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу регламентований статтею 39 Господарського процесуального кодексу України. Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. ч. 1, 9, 11 ст. 39 ГПК України).

За наведених у заяві про самовідвід обставин здійснення розгляду справи № 914/2234/23 у визначеному складі суду слугуватиме зовнішньою ознакою, яка викликатиме сумнів у безсторонності судді. Тому з метою усунення обставин, що можуть викликати також і в учасників процесу сумнів у неупередженості судді, з метою виключення будь-яких обґрунтованих сумнів у його безсторонності, суд вважає, що визначений склад суду не може розглядати відповідну справу та вважає за необхідне задовольнити заяву судді Матвіїва Р.І. про самовідвід.

Наслідки відводу суду (судді) визначені ст. 40 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу

Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Заяву судді Матвіїва Ростислава Ігоровича від 24.07.2023 про самовідвід у справі № 914/2234/23 задовольнити.

2. Відвести суддю Матвіїва Ростислава Ігоровича від розгляду справи № 914/2234/23.

3. Справу № 914/2234/23 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Матвіїв Р.І.