Рішення

від 21.07.2023 по справі 914/1577/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2023 Справа № 914/1577/23

Господарський суд Львівської області у складі судді З.П. Гоменюк, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Ременівського закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області, с. Ременів, Львівська область

про стягнення 63065,40 грн заборгованості

Без участі сторін.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Ременівського закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 63065,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.05.2023 року справу №914/1577/23 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою від 22.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановив здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

05.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач зазначає про намір укласти мирову угоду з позивачем (вх.№14021/23).

21.07.2023, дослідивши наявні у справі докази та викладені у заявах по суті спору пояснення, врахувавши, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даного спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи підписав рішення без його проголошення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спір виник через неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті за поставлений позивачем як постачальником «останньої надії» природний газ у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року в об`ємі 1,97550 тис. куб. м. на загальну суму 61 337,22 грн, однак, відповідачем за цей період сплачено лише частину вартості спожитого природнього газу на суму 18 440,02 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42 897,20 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань, відповідачу, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу за договором, нараховано 6 334, 68 грн пені, 1 494,94 грн 3 % річних та 12 338,58 грн інфляційних втрат.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії» не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження своїх доводів, позивач стверджує про факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 15.12.2021 рік, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 04.10.2022 № ТОВВИХ-22-1067, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000NOM3G00W.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 63065,40 грн заборгованості, з яких: 42897,20 грн основного боргу, 1494 грн 3% річних, 6334,68 грн пені та 12338,58 грн інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 22.05.2023 року п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів, заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подавав.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901414930142 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (вулиця Незалежності, будинок 27, село Ременів, Львівський район, Львівська область, 80460) копія ухвали суду від 22.05.2023 про відкриття провадження у справі була ним отримана 27.05.2023.

Одночасно, суд скеровував відповідачу електронну копію паперової копії ухвали від 22.05.2023 на електронну адресу, яка зазначена у позовній заяві: sadokzernjtko@gmail.com.

05.06.2023 від відповідача надійшло клопотання (вх.№14021/23), у якому останній просить суд відповідно до ч.2 ст. 192 ГПК України скористуватися правом на укладення мирової угоди.

Ременівський ЗДО «Зернятко» повідомив суд, що направив відповідне звернення ТзОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо розгляду проекту мирової угоди та прийняття відповідного рішення щодо її підписання.

Одночасно, з поданим до суду клопотанням, відповідач просить суд призупинити розгляд справи №914/1577/23 для прийняття відповідного рішення сторонами та подальшого затвердження тексту мирової угоди.

До свого клопотання відповідач долучає звернення, яке скеровувалось на адресу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» разом із проектом мирової угоди на двох аркушах.

Таким чином, суд зазначає, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд справи у суді та мали можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником та Управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради, як споживачем, укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

Згідно з п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - постачальник).

Відповідно до п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до ЗУ «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.

Згідно з п. 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до умов п. 2.1. передбачено, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пункт 2.2. договору встановлює, що обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Відповідно до умов п. 2.3. договору, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Розділ III договору передбачає перелік умов постачання, а саме: пункт 3.1. передбачає, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи; у відповідності до п. 3.2., підставами для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання.

У п. 3.3. закріплюється умови щодо яких період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Пункт 3.4. договору зазначає, що постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

У відповідності до п. 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4. договору закріплено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до п. 4.5. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.2. договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Пункт 11.3. договору передбачає, що протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Оператором ГРМ було надано позивачу реєстр за формою №10, що погоджений листом НКРЕКП від 30.09.2020 № 10261/16.3.2/7-20, у відповідності до інформації, що міститься у формі №10, відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника «останньої надії».

У відповідності до зазначеного, відповідачу, як суб`єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код споживача природного газу: 56XS000NOM3G00W.

09.09.2022 №119/07-14001-2022 (вх.№ТОВВХ-22-14866 від 09.09.2022) адвокат Літвінов Євген Володимирович, в інтересах ТОВ «ГК «Нафтогаз України», звернувся до ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» з адвокатським запитом, у якому просить надати інформацію у вигляді витягу(-ів) з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів за період з 01.10.2021 по дату видачі відповіді або підтверджуючого листа, зокрема і споживача з персональним ЕІС-кодом: 56XS000NOM3G00W (відповідача).

У відповідь на адвокатський запит ТзОВ «Оператор газорозподільної системи України» скерував лист щодо надання відповіді, у якому повідомив адвоката Літвінова Євгена Володимировича, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000NOM3G00W (відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 15.12.2021 рік. З огляду на викладену інформацію, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000NOM3G00W у зазначений період та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780B), становить: з 29.10.2021 по 31.10.2021- 0,00 м3; з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 1097,62 м3; з 02.12.2021 по 15.12.2021 - 877,88 м3.

Згідно даних з інформаційної платформи оператора ГТС вбачається, що в період з 01.11.2021 по 15.12.2021 ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювала постачання природного газу відповідачу, як постачальник «останньої надії».

Згідно акта приймання-передачі природного газу №22012 за листопад 2021 року, складеного ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальник, передало Ременівському закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області, як споживачу за договором постачання природного газу від 01.11.2021, 1,09762 тис. куб. м природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 18440,02 грн.

За поставлений у листопаді природний газ, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виставило Ременівському закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області рахунок на оплату природного газу №34751 за період з 01.11.2021по 30.11.2021 рік у розмірі 18440,02 грн.

20.12.2021 року ТОВ ГК «Нафтогаз України» надіслало на юридичну адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу. Докази направлення на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) долучено до матеріалів позовної заяви.

Згідно акта приймання-передачі природного газу №31672 за грудень 2021 року, складеного ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальник, передало Ременівському закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області, як споживачу за договором постачання природного газу від 01.11.2021, 0,87788 тис. куб. м природного газу за грудень 2021 року на загальну суму 42897,20 грн.

За поставлений у грудні природний газ, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виставило Ременівському закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області рахунок на оплату природного газу №2306 за період з 01.12.2021по 31.12.2021 рік у розмірі 42897,20 грн.

11.01.2022 року ТОВ ГК «Нафтогаз України» надіслало на юридичну адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу. Докази направлення на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) долучено до матеріалів позовної заяви.

12.07.2022 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернулось до відповідача з вимогою №119/4.3-8947-2022 про сплату заборгованості у розмірі 42897,20 грн, однак така залишена без відповіді і задоволення зі сторони відповідача.

Згідно довідки від 29.09.2022, складеної ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ціна природного газу, що постачалась ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» для споживачів, що є бюджетними установами становила: у період з 01 по 31 жовтня 2021 року - 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01 по 30 листопада 2021 року - 16.8 грн за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалась відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2019 №809, у редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102 та становила визначені значення, відповідно до архіву тарифів за листопад 2021 року, грудень 2021 року.

Таким чином, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що стосується оплати за природній газ за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, та з 02.12.2021 по 15.12.2021 рік, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 42897,20 грн. Окрім того, внаслідок прострочення виконання зобов`язань, відповідачу нараховано пеню у розмірі 6334,68 грн, 3 % річних, що складають 1494,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 12338,58 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є укладений типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції, надалі - Правила), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за договором підтверджується наявним у матеріалах справи рахунками на оплату за природний газ за листопад 2021 та грудень 2021 року.

У відповідності до п. 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4. зазначеного договору встановлено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з положеннями п. 4.5. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

У відповідності зі статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС). Крім цього, правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015. Згідно з п. п. 19, 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник «останньої надії» - визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції (надалі Кодекс ГРС) цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).

Згідно з п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, та за умовами включення споживачів до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі, постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу, реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

Згідно інформації ТзОВ «Оператор ГТС України», споживач з ЕІС-кодом споживача 56XS0000NOM3G00W був закріплений в інформаційній платформі в Реєстрі споживачів за постачальником ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) по 15.12.2021.

Згідно з абзацами 8-10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупиненого чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.

Пунктом 2 постанови КМ України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 № 1236» доповнено постанову КМ України від 09.12.2020 № 1236 пунктами 417 і 418 такого змісту: «417. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником «останньої надії» - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником «останньої надії» - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); 418. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року: 1) акціонерному товариству «Магістральні газопроводи України», товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторам газорозподільних систем: забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником; забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: - побутові споживачі; - бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); - заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); - виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива;

2) акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити: укладення до 1 грудня 2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником «останньої надії»; укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника «останньої надії», з постачальником «останньої надії» та товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанії «Нафтогаз Трейдинг» договорів постачання природного газу.

Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача; копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах.

Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику «останньої надії» інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник «останньої надії», зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.»

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102, ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» вніс до інформаційної платформи Оператора ГТС дані про те, що споживача з ЕІС-кодом 56XS0000NOM3G00W відносить до категорії «бюджетні установи».

Таким чином відповідач, як споживач з категорією «бюджетна установа» автоматично зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56XS0000NOM3G00W) на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Отже, споживач з ЕІС-кодом 56XS0000NOM3G00W, тобто відповідач, закріплений в Реєстрі постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) з 01.11.2021 по 15.12.2021.

Згідно довідки про об`єм поставленого позивачем природного газу, обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000NOM3G00W (відповідачем) у зазначений період віднесено в алокацію постачальника «останньої надії» ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) та становлять: з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 1097,62 м3, з 02.12.2021 по 15.12.2021 - 877,88 м3.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКІ №2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+ 1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

3 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809, в редакції Постанови КМУ №1102.

Цією ж Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб .метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб. метр.

3 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ), відповідно до умов договору.

Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції, надалі - Правила), дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору (п. 5 глави 1 розділу І Правил).

Відповідно до п. 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Згідно п. 9 розділу II Правил, постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу; за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 12 розділу II Правил, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем; на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника; споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу; у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку; до прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

З долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та грудень 2021 року, складених та підписаних ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вбачається, що на виконання договору від 01.11.2021 постачальник передав відповідачу за період листопада 2021, грудня 2021 року 1,09762 куб. м. та 0,87788 куб. м. відповідно спожитого природного газу на загальну суму 18440,02 грн та 42897,20 грн відповідно.

С матеріалів справи судом встановлено, що позивач направляв на офіційну юридичну адресу відповідача рахунки на оплату спожитого природного газу, однак відповідач у цей період здійснив оплату за спожитий природний газ у розмірі 18440,02 грн, що призвело до заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 42897,20 грн.

Отже, суд зазначає, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачала відповідачу за ЕІС кодом 56ХS0000NOM3G00W природній газ у період з 01.11.2021 по 30.11.2021, та з 02.12.2021 по 15.12.2021 рік відповідно до наданих точок обліку споживача.

Відповідно до довідки ТзОВ «ГК «Нафтогаз України», ціна природного газу, що постачався позивачем як постачальником «останньої надії» для споживачів, що є бюджетними установами, становила, зокрема, у період з 1 по 30 листопада 2021 року 16,8 грн за 1 куб. метр з ПДВ, у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 року № 1102.

Позивачем виконано у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх правильними, а вимоги позивача про стягнення 1494,94 грн 3% річних та 12338,58 грн інфляційних втрат обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 4.5 договору, у разі порушення споживачем, що не с побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Укроїли, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Так, на виконання вимог пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 30.09.2015 р. №2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила), які регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу.

Відповідно до пп.1 п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 (в редакції, котра діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до п.5 Розділу VI Правил для ініціювання процедури відшкодування збитків споживач складає в довільній формі акт-претензію, в якому зазначає підстави та розмір нарахованих збитків, та надсилає його постачальнику поштовим відправленням з позначкою про вручення, а постачальник зобов`язаний не пізніше двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.

У випадку не реагування у встановлений строк на звернення або невідшкодування завданих збитків споживач має право звернутись до суду.

За умовами частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, пунктом 8.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

У відповідності до п.8.2. договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Згідно з п. 8.5. договору, порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється правилами постачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2022 року відповідача було надіслано вимогу №119/4.3-8947-2022 про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії», у якій постачальник повідомив споживача про те, що відповідно до умов типового договору ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» взяла на себе зобов`язання постачати споживачу природний газ, а споживач взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість природного газу відповідно до діючих цін. ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» належним чином виконала свої зобов`язання, натомість зі сторони відповідача станом на 25.07.2022 року поставлений природний газ на загальну суму 42897,20 грн залишився неоплачений.

Крім того, умовами типового договору передбачено, що «у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу» (п.4.5. договору).

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що сума пені у розмірі 6334,68 грн пені, розрахована відповідно до умов договору є вірною, а позовні вимоги про її стягнення - обґрунтованими.

Відповідач станом на момент прийняття рішення доказів сплати заборгованості не надав, наявності заборгованості у цьому розмірі не спростовував, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не висловив.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі «Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи усе наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ременівського закладу дошкільної освіти «Зернятко» (комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради Львівської області (80460, Львівська область, село Ременів, вулиця Незалежності, будинок 27, ідентифікаційний код 23886124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, Київська область, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452) 42897,20 грн основного боргу, 6334,68 грн пені, 1494,94 грн 3% річних, 12338,58 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гоменюк З.П.