Рішення

від 13.07.2023 по справі 916/1673/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1673/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888, 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1)

до відповідача: Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" (код ЄДРПОУ 34786228, 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 км)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5)

про стягнення 334474,80 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Степаненко О. О., довіреність № 03/16-6 від 03.01.2023

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" про стягнення 334474,80 грн. заборгованості.

Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем взятих на себе за умовами укладеного Договору постачання електричної енергії споживачу від 05.07.2021 № 100/110 зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості за спожиту активну електричну енергію за період липень-жовтень 2022 року.

Ухвалою від 03.05.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.06.2023; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи; вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою суду від 01.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про залучення до участі у справі Акціонерного товариства "Херсонобленерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучено Акціонерне товариство "Херсонобленерго" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 22.06.2023; вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою від 22.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 01.08.2023, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.07.2023.

Третьою особою 04.07.2023 подано пояснення по суті спору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Разом з тим, 12.07.2023 звернувся до суду із клопотанням про розстрочку рішення суду, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 9 місяців, починаючи з дня набрання чинності рішення у справі.

В судове засідання 13.07.2023 з`явилася представник позивача.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення суду на 9 місяців не заперечує.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13.07.2023, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 15.07.2021 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - Постачальник), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої згідно з постановвою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" (далі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/110 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Згідно п.2.1, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.2 передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Умовами п.3.1 визначено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього Договору.

За умовами розділу 5 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору; ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни; розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць; розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання; оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем; всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з умовами п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. В сою чергу, Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію (п.7.1).

Пунктом 13.1 передбачено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплено печатками.

05.07.2021 відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком № 1 до договору, згідно з якою відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника, останньому було відкрито EIC-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором та зафіксовано початок постачання - з 07.07.2021. У додатку до цієї заяви визначено адресу об`єктів відповідача та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктами відповідача (а.с.18).

Додатком № 2 до договору сторонами погоджено комерційну пропозицію, в якій встановлено, зокрема, формулу визначення ціни за електричну енергію, що поставляється за договором, порядок оплати, наслідки невиконання умов договору тощо.

Так, в матеріалах справи наявні копії звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Херсонобленерго", наданими оператором системи розподілу (а.с.72-77).

На підставі наданих оператором системи розподілу даних позивачем були сформовані відповідні рахунки для їх оплати відповідачем та акти прийняття-передавання послуг.

У липні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 15615 кВт*год. на суму 79008,22 грн. з ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком № 100/110/7/1 від 09.08.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 31.07.2022.

У серпні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 15895 кВт*год. на суму 86646,89 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/110/8/1 від 09.09.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 31.08.2022.

У вересні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 11138 кВт*год. на суму 67858,09 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/110/9/1 від 08.10.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 30.09.2022.

У жовтні 2022 позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 15951 кВт*год. на суму 100961,60 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 100/110/10/1 від 10.11.2022 та актом прийняття-передавання послуг від 31.10.2022.

Вище вказані рахунки та акти надіслані відповідачу на електронну пошту (а.с 31, 34, 37, 40).

Водночас, кошти за спожиту електричну енергію на підставі рахунків в загальній сумі 334474,80 грн. відповідач не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Між цим, ч.3 ст. 1 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Статтею 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За умовами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п.4.14. ПРРЕЕ, платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.

Положеннями п. 5.2.1. Правил встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Главою 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс), передбачений порядок зчитування показів лічильників, встановлених у споживачів.

Зокрема, пунктами 8.6.7.-8.6.9. Кодексу передбачено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО (засобу комерційного обліку) протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до пункту 3 комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг eIektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №100/110 від 05.07.2021 виникли зобов`язальні правовідносини, згідно з якими позивач зобов`язався поставити відповідачу електричну енергію, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався здійснювати оплату за отриману та спожиту електричну енергію.

При цьому, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, отриманий у спірному періоді товар (електричну енергію) у встановленому порядку не заперечив, кошти за наданий товар (електричну енергію) в повному обсязі згідно з рахунками не сплатив.

Отже, приймаючи до уваги встановлення судом під час розгляду справи обставини наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у спірний період на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №100/110 від 05.07.2021 у розмірі 334474,80 грн., враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті цих коштів, суперечить вищевказаним нормам права та договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так з відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" підлягає стягненню 334474,80 грн. заборгованості.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Не заперечуючи позовні вимоги, відповідач клопотав про розстрочення виконання судового рішення на 9 місяців рівними частинами.

Обґрунтовуючи клопотання в цій частині відповідач зазначив, що, розуміючи всю відповідальність за виконання договору електропостачання та сплату боргу, з метою недопущення повного припинення господарської діяльності підприємства, своєчасної сплати податків до Державного бюджету та подальшого звільнення працівників підприємства, Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" просить, у разі задоволення позову, розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 9 місяців, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши думку представника позивача щодо такої розстрочки, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при одномоментному виконанні рішення у встановлений строк та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити та розстрочити виконання судового рішення у цій справі на дев`ять місяців.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" (код ЄДРПОУ 34786228, 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 км) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888, 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1) - 334474 грн. 80 коп. заборгованості, 5017 грн. 12 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання судового рішення шляхом сплати Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Прем`єр" (код ЄДРПОУ 34786228, 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 км) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888, 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1) суми в розмірі 339491,92 грн. наступним чином:

- до 13.08.2023 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.09.2023 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.10.2023 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.11.2023 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.12.2023 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.01.2024 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.02.2024 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.03.2024 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 32 коп.

- до 13.04.2024 - 37721 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 36 коп.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 24 липня 2023 р.