Рішення

від 11.07.2023 по справі 917/1665/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2023 Справа № 917/1665/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, проспект Володимирський, 9, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс", вул. Ватутіна, 45, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення 5 794,95 грн,

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

за участю представників учасників процесу: відповідно протоколу судового засідання від 11.07.2023,

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради просить суд стягнути з відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" 5 794,95 грн надмірно виплачених сум субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що з січня 2019 року при наданні пільг та субсидій громадянам, які мешкають у будинках, де створене ОСББ, відшкодовуються витрати на управління багатоквартирним будинком, а не витрати на утримання будинку і прибудинкової території, а тому перераховані управлінням кошти в розмірі 5 749,95 грн за січень 2019 року є надмірно сплаченими та підлягають поверненню.

Правовими підставами позову визначено статті 193 Господарського кодекс України та статті 525-527 Цивільного Кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію рішення загальних зборів ОСББ "Едельвейс" від 23.12.2018; копію листа №04-04/235 від 11.01.2019; копію листа ОСББ "Едельвейс" №946 від 15.01.2019; копію протоколу засідання правління ОСББ "Едельвейс" № 35; копію протоколу засідання правління ОСББ "Едельвейс" № 36; копію листа ОСББ "Едельвейс" від 13.02.2020; копію листа управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради від №02-18/634 від 17.02.2020.

Крім того, позивачем на виконання п. 4 ухвали суду від 27.03.2023 вх. № 4483 від 10.04.2023 надано клопотання про долучення доказів : перелік уповноважених власників, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за січень 2019, довідку про суму нарахованих субсидій за січень, копію платіжного доручення №441 від 21.02.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався, проте надав суду пояснення, у яких зазначає про відсутність заборгованості Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" перед Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, оскільки субсидії надавалися не об`єднанню, а кожному мешканцю будинку окремо, подвійної виплати субсидій за січень 2019 року не відбулося (а.с. 57-78).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

20.12.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" про стягнення 5 794,95 грн надмірно виплачених сум субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 справу № 917/1665/22 розподілено судді Ціленку В.А.

Суд ухвалою від 26.12.2022 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Суд ухвалою від 27.03.2023 ухвалив розглядати справу № 917/1665/22 за правилами загального позовного провадження, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, призначив підготовче провадження у справі на 13.04.2022 о 09:30. Крім того, п. 4 резолютивної частини даної ухвали суд витребував у позивача докази фактичного надання субсидій за період січень 2019 Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" (з зазначенням субсидіантів, дати перерахування та самого факту перерахування такої субсидії).

Суд ухвалою від 13.04.2023 закрив підготовче провадження у справі № 917/1665/22 та призначив справу до розгляду по суті на 11.05.2023 року на 09:30.

З огляду на звільнення судді Ціленка В.А. розпорядженням керівника апарату суду 08.05.2023 року № 31 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1665/22.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 справу № 917/1665/22 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 15.05.2023 прийняв справу № 917/1665/22 до свого провадження, призначив підготовче засідання у справі на 30.05.2023 року на 11:00 год., запропонував учасникам справи надати суду за наявності заяви (клопотання, докази) для вирішення в підготовчому засіданні питань, зазначених у частині 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.05.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.06.2023 до 10:00.

Суд ухвалою від 15.06.2023 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, закрив підготовче провадження у справі 917/1665/22 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11.07.2023 року на 10:00.

Відповідач представництво у жодне судове засідання не забезпечив, причин цього суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності не надав. Останній був належним чином за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та покладені на нього судом обов`язки, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду у даній справі).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 26.12.2022, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 20.01.2023 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався, в тому числі і після отримання подальших ухвал суду у даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представники позивача підтримали правову позицію, викладену у заявах по суті спору, та на позовних вимогах наполягали.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи

В судовому засіданні 11.07.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

З огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, предметом доказування у даній справі є питання встановлення наявності чи відсутності факту переплати нарахованої суми субсидії за січень 2019, і, як наслідок цього - наявності або відсутності підстав для повернення такої.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

За даними позивача рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" від 23.12.2018 року встановлено розмір внесків на послуги по утриманню будинку та прибудинкової території за 1 кв.м. 3,50 грн для ІІ-ІХ поверхів та 3,00 грн для І поверху (лист голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" від 26.12.2018 № 49, копія а.с. 6).

Листом № 04-04/235 від 11.01.2019 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області повідомило голову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" про необхідність прийняття рішення про встановлення внесків на управління багатоквартирним будинком відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 7), у відповідь на який листом № 946 від 15.01.2019 відмовлено та надано інформацію щодо сплати співвласниками об`єднання внесків за відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком, однією із складових яких є внески на утримання; пільги і субсидії є видом державної соціальної допомоги, яку держава надає конкретному громадянину, а не об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (копія а.с. 8).

Рішенням правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс", оформленого протоколом засідання правління № 36 від 10.02.2019 року з метою забезпечення надання пільг та субсидій з 01.01.2019 року встановлено внески на управління ОСББ згідно постанови КМУ № 409.

Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області було здійснено нарахування субсидії за січень 2019 року мешканцям Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" за наданим переліком (а.с. 47-48 ) в сумі 5794,95 грн та перераховано дану суму відповідачу платіжним дорученням № 441 від 21.02.2019 рок (а.с. 49).

На даний час, за даними позивача, соціальний захист громадян (населення, що проживає у будинках, де створено ОСББ/ЖБК) надання пільг і житлових субсидій здійснюється виходячи з витрат на утримання багатоквартирними будинками.

Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області було направлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" вимогу в порядку ст. 530 ЦК України щодо перерахування заборгованості в сумі 5 794,95 грн в семиденний термін з дня її отримання. У вимозі Управління зазначає, що вищевказана переплата підлягає поверненню, оскільки субсидія знята з ОСББ за послугу з управління багатоквартирним будинком нарахована управлінням соціального захисту населення безпосередньо громадянам у червні 2019 року та була надана у готівковій формі.

Як самої вимоги, так і доказів її направлення відповідачу позивач суду не надав, проте копію вимоги надано до суду відповідачем, що свідчить про її отримання об`єднанням.

Враховуючи відсутність реагування на вказану вимогу та вважаючи свої права порушеними, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося до Господарського суду Полтавської області з даною позовною заявою з вимогою про стягнення з відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" - 5 794,95 грн надмірно виплачених сум субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19).

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат (ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для:

1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" № 848 від 21.10.1995 (далі - Положення).

Зокрема, зазначеним Положенням визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком та витрати на комунальні послуги в такому будинку.

Це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій (станом на момент виникнення спірних правовідносин):

-щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме:

-житлової послуги послуги з управління багатоквартирним будинком;

-комунальних послуг послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;

-щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі об`єднання), а саме:

- витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;

- витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами з урахуванням пільг, які надаються відповідно до законодавства, і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов`язкового відсотка платежу.

Слід зазначити, що позивач посилається на редакцію пункту 1 Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1282 від 16.12.2020, що застосовується з 1 листопада 2020 року та в силу дії закону в часі не врегульовує спірні правовідносини.

Головним розпорядником коштів, передбачених у держаному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (Положення доповнено пунктом 11 згідно з Постановою КМУ № 62 від 06.02.2019).

До 10 червня 2018 року надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи (далі - ОСББ/ЖБК) здійснювалось за механізмом, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 860 "Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи)".

Згідно з цим механізмом для надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканця житлових будинків, у яких створено ОСББ (ЖБК), застосовувався розмір внесків, що спрямовувався на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири), визначенйі загальними зборами ОСББ (ЖБК), але не більше найвищого тарифу на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування для будинків такої само поверховості, а у разі їх відсутності - не більше найвищого тарифу на такі послуги, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон України "Про житлово-комунальні послуги") визнано таким, що втратив чинність, Закон України від 24.06.2004 № 1875 "Про житлово-комунальні послуги" з дня введення в дію цього Закону, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року (пункт 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), крім наведених у цьому пункті виключень.

Як стверджує у позовній заяві позивач, з 10.06.2018 (дати набрання чинності вказаним Законом) на законодавчому рівні не передбачено послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а органи місцевого самоврядування позбавлені повноважень встановлювати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 року № 606 визнано такою, що втратила чинність з 1 січня 2019 року, постанову Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 860 "Про надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи)", якою було передбачено механізм для відшкодування пільг та субсидій мешканцям будинків, у яких створено ОСББ/ЖБК.

Починаючи з лютого 2019 року житлова субсидія громадянам на оплату житлово-комунальних послуг надається в готівковій формі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 62 від 06.02.1018 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою внесено зміни, зокрема, до зазначеного вище Положення.

Згідно п. 186 Положення у разі виявлення подвійних виплат конкретному одержувачу житлової субсидії Мінсоцполітики готує реєстр таких осіб (далі - реєстр подвійних виплат), який передається Пенсійному фонду України та АТ "Ощадбанк", а також зменшує на відповідну суму суми реєстрів одержувачів субсидії у готівковій формі під час формування зведеного реєстру. З урахуванням одержаного від Мінсоцполітики реєстру подвійних виплат Пенсійний фонд України та АТ "Ощадбанк" не проводять виплату житлових субсидій одержувачам, інформацію про яких включено до реєстру подвійних виплат.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради на виконання покладених на нього функцій було перераховано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Едельвейс" 5 794,95 грн субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг за січень 2019 року співвласникам об`єднання, мешканцям будинку по вул. Ватутіна, 45, м. Лубни, Полтавська область, 37500. В подальшому вказана сума субсидій за даними відповідача перерахована кожному з мешканців персонально, що позивачем не спростовується. Допустимих доказів щодо факту подвійної виплати субсидій за січень 2019 року мешканцям зазначеного багатоквартирного будинку до матеріалів справи позивачем не додано, на наявність таких останній не посилається.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Фактично спір виник через формулювання назви витрат через зміну такого відповідно до вимог чинного законодавства з "витрати на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" на "витрати на управління багатоквартирного будинку", про що зазначено у позовній заяві та пояснено представниками позивача у судовому засіданні.

За відсутності спору щодо неправильного калькулювання таких витрат або завищення їх розміру саме неправильне формулювання їх назви не змінює правової природи перерахованих коштів як субсидії на відшкодування комунальних витрат, а тому відсутні правові підстави для кваліфікації таких як невикористаних чи переплачених сум субсидій.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на приписи статті 193 Господарського кодекс України та статей 525-527 Цивільного Кодексу України суд не оцінює як правомірні, оскільки зазначеними нормами права не врегульовано спірні правовідносини, оскільки між сторонами відсутні господарські зобов`язання.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд зазначає, що принцип диспозитивності закріплений у статях 2, 14 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Він передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного вище, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, позивачем не доведено позовних вимог, хоч йому було створено для цього усі можливості, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

При зверненні з даним позовом Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради платіжним дорученням № 3217 від 18.11.2022 року було сплачено 2 481,00 грн судового збору (а.с. 5). Зарахування даної судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується випискою (а.с. 16).

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повний текст рішення підписано 21.07.2023.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик