Рішення

від 24.07.2023 по справі 566/559/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 566/559/23

Провадження № 2-1116/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Куник О.В., представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання місця проживання дитини, третя особа Служба у справах дітей Острожецької сільської ради Дубенського району Рівненської області,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивачка звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просила визначити місце спільної із відповідачем дитини з нею. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У квітні 2022 року шлюб між сторонами розірвано. З відповідача стягуються аліменти на утримання спільної дитини за рішенням суду. Дитина проживає разом з матір`ю, що відповідає його інтересам. Відповідач не підтримує зв`язку із позивачкою та сином, аліменти належним чином не сплачує. З метою забезпечення прав дитини в тому числі здійснення реєстрації дитини за місцем фактичного проживання матері, реалізації інших прав, у тому числі укладання декларації із сімейним лікарем, отримання виплат, приналежність дитини за місцем реєстрації до навчального закладу і т.п. є необхідним визначення місця проживання дитини з матір`ю.

22.06.2023 року ухвалою суду прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче засідання.

18.07.2023 відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги щодо визначення місця дитини разом із матір`ю визнає в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні в зв`язку із визнання відповідачем позову не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зі слів вільного слухача ОСОБА_5 , який доводиться відповідачеві батьком, з 08.07.2023 року ОСОБА_3 поміщений в СІЗО м. Києва для відбування покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

18.04.2022 року рішенням Обухівського районного суду Київської області шлюб між сторонами розірвано.

Розглядаючи вимогу про визначення місця проживання дитини, судом встановлено, що частиною 4 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

За змістом ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Отже, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог не суперечитиме правам та законним інтересам дитини.

При поданні позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1 073 грн. 60 коп. відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку про повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме у розмірі 536,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, ст.ст. 141, 150, 155, 161 Сімейного кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства", п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 12, 13, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 536,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Висоцька Г.В.