Рішення

від 24.07.2023 по справі 160/8992/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/8992/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

28.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.01.2023 року № 352124 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу транспорті від 24.01.2023 року № 352124, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки призначення та проведення перевірки відбувалось з порушенням вимог законодавства України, а саме як вбачається з акту №335552 від 04.11.2022 року порушення ТОВ "ФУД АГРО КОМ" було виявлено 04.11.2022, однак оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352124 було прийнято 24.01.2023, що свідчить про порушення строків встановлених п.25 «Порядку рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 08.11.2006 року №1567», а саме вказана постанова винесена після спливу двомісячного строку. Так позивач зазначає, що приймаючи спірну постанову поза межами двох місяців відповідачем порушено принцип юридичної визначеності, оскільки після спливу цих двох місяців відповідач не мав права розглядати та, як наслідок, притягувати позивача до відповідальності, з огляду на те, що Порядок №1567 встановив двомісячний строк розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, вищезазначені порушення зумовлює протиправність прийнятих рішень, а саме постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 24.05.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" про забезпечення позову у адміністративній справі №160/8992/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задоволено та зупинене примусове стягнення адміністративно-господарського штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" у сумі 17 000,00 грн. на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 352124 від 24.01.2023 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

17.05.2023 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення. На переконання представника відповідача, положеннями спеціального Закону на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія, а останнього - пред`явити для перевірки відповідні документи. Проте, на момент проведення перевірки була відсутня товарно-транспортна накладна. Також, відповідач зазначає про відсутність порушення в частині строку розгляду справи. Крім того, відповідач стверджує, що при винесенні постанови посадова особа, яка її виносила допустила механічну помилку стосовно зазначення місця перевірки.

19.05.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з правовою позицією, викладеною у відзиві та зазначив такі ж підстави в обґрунтування позовних вимог, що й у позовній заяві.

29.05.2023 року представником відповідача було подано заперечення, у яких додатково обґрунтував доводи викладені у відзиві та просить у задоволені позовної заяви відмовити.

06.06.2023 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення в яких представник не згоден з позицією яка викладена у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.

16.06.2023 року представником відповідача було подані заперечення на клопотання (заяву) позивача.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті-Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 04.11.2022 на А/Д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км+527 м перевірено транспортний засіб МАК ТСХ 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZSKO 24L реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складений акт №335552 від 04.11.2022 року.

Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною, або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

В поясненнях про причини порушень, водій зазначив, що завантаження відбувалось у нічний час, через відсутність електроенергії не можливо було роздрукувати документи. Також зазначено, що на момент складання акту у водія були документи в сканованому вигляді, про що було повідомлено інспектору. Водій з актом ознайомлений. Акт підписав після надання пояснень, (другий аркуш акту).

02.12.2022 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 14.12.2022 року з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. (перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.) і місця розгляду справи.

13.12.2022 року директор товариства звернувся до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області з заявою про відкладення розгляду справи.

15.12.2022 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 28.12.2022 року з 10 год. 00 хв. до 15год. 00 хв. (перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.) і місця розгляду справи.

28.12.2022 року директор товариства звернувся до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області з заявою про відкладення розгляду справи.

29.12.2022 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 04.01.2023 року з 10 год. 00 хв. до 15год. 00 хв. (перерва з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.) і місця розгляду справи.

02.01.2023 року директор товариства звернувся до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області з заявою про перенесення розгляду справи за місцем вчинення порушення, а саме до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

12.01.2023 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 24.01.2023 року з 10 год. 00 хв. до 14год. 00 хв. (перерва з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.) і місця розгляду справи.

24.01.2023 року до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки представник позивача не з`явився.

На підставі вказаного акта перевірки 24.01.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Вінницькій області Цирканюк Костянтином винесена постанова №352124 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344 та пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (стаття 48 Закону № 2344).

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частинами 2, 3 статті 48 цього Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568, (далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1. Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У відповідності до пункту 11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно пункту 11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Пунктом 11.5. Правил №363, визначено, у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

З матеріалів справи вбачається, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.11.2022 року за №335552 відповідач зробив висновок про порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Суть виявленого порушення полягає в тому, що під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія товаро-транспортною накладною.

У позовній заяві позивач зазначеної обставини не спростовує, а в проясненнях від 04.11.2022 року за №335552 водій тільки зазначив, що на момент проведення перевірки ТТН була у сканованому вигляді, про що було повідомлено інспектору, проте через відсутність світла її неможливо було повністю скласти.

Як вбачається з оскаржуваної позивачем постанови відповідача, фактичною підставою застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало надання останнім послуг з перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій ОСОБА_1 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, суд доходить висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Щодо доводів позивача, що на момент винесення постанови про застосування адміністративно господарського штрафу №352124 від 24.01.2023 року минув двомісячний термін розгляду справи, що є наслідком незаконності оскаржуваної постанови з процесуальної підстави, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п.25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно із частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт в територіальному органі Укртрансбезпеки повинна бути розглянута не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку №1567).

Разом з тим, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України №2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом (як вид адміністративно-господарської санкції), а тому його застосування повинно здійснюватися у межах строків, передбачених частиною першою статті 250 ГК України (тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом).

При цьому, нормативно-правовими актами не передбачено, що недотримання строку розгляду справи, визначеного абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, має правовим наслідком неможливість застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу.

На думку суду, порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України №2344-ІІІ (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону), було виявлено актом проведення перевірки від 04.11.2022 № 335552, тоді як оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 352124 було прийнято 24.01.2023 року, чим не дотримано приписів абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи.

В той же час, вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 352124 від 24.01.2023 року було прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою статті 250 ГК України.

Крім того суд наголошує, що позивач не зазначає про те, що йому не було відомо про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, або він був позбавлений права надати свої пояснення та докази на спростування виявлених порушень.

Суд звертає увагу, що позивач оскаржує постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 352124 від 24.01.2023 року виключно з підстави порушення при її прийнятті вимог абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи. При цьому позивач не подав до суду жодних доказів, які б спростовували виявлене перевіркою порушення, за вчинення якого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно із постановою № 352124 від 24.01.2023 року.

Щодо тверджень представника позивача про те, що в акті №335552 від 04.11.2022 року вказано місце перевірки: а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км. +527 м., у постанові №352124 було прийнято 24.01.2023, вказано місце перевірки: а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км. +525 м., суд зазначає наступне.

Так дійсно, в акті №335552 від 04.11.2022 року вказано місце перевірки: а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км. +527 м., а у оскаржуваній постанові зазначено місце перевірки: а/д М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 347 км. +525 м.

Представник відповідача у відзиві стверджує, що посадовою особою, яка виносила постанову допустила механічної помилки.

Водночас, суд звертає увагу, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Таким чином, суд дійшов висновку,що позивачем не доведено наявність порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийнятті оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови від 24.01.2023 року №352124 про застосування до позивача штрафу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при відмові в задоволенні позову, судові витрати по сплаті позивачем судового збору та витрати на правничу допомогу, не підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня 24.07.2023 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АГРО КОМ" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, к. 225-11, код ЄДРПОУ 42863193) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець