Рішення

від 24.07.2023 по справі 640/29741/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року м. Київ№ 640/29741/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами cпрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меларен» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Меларен» з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради про визнання протиправною постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 02.09.2021 № 07-13/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 вказану справу було передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2022 адміністративну справу № 640/29741/21 передано на розгляд судді Головенку О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою ТОВ «Меларен» визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 2 та п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Натомість, в порушення вимог п. 12 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» сума штрафу визначена відповідачем за сукупністю двох правопорушень, а не окремо за кожне. Позивач стверджує, що відповідачем під час проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів не дотримано прав позивача, що визначені п. 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, в частині отримання та ознайомлення з актом перевірки і подачі в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акту перевірки. Зокрема, позивач наголошує на тому, що акт перевірки містить недостовірні відомості про те, що керівник товариства відмовився від підпису документів, отримання їх копій і викладення зауважень. Також, позивач акцентує увагу, що відповідачем проігноровано прохання керівника товариства щодо перенесення строків перевірки, у зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному. У свою чергу, незважаючи на те, що керівник товариства перебував на лікарняному, відповідач в оскаржуваній постанові зазначив про його присутність під час перевірки. Позивач стверджує, що лише 07.10.2021 на адресу товариства надійшли акт від 30.07.2021 № 8, протокол від 30.07.2021 та припис від 30.07.2021. Позивач вважає, що суттєві порушення прав позивача на участь при розгляді відповідачем матеріалів, які стали підставою для прийняття спірної постанови, є достатніми підставами для її скасування. Також, позивач вважає, що правових підстав для призначення перевірки у відповідача не було, що нівелює правові наслідки проведеної перевірки.

Відповідач в установлений в ухвалі суду від 03.05.2022 строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.07.2021 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради оформлено направлення № 201 для проведення позапланової перевірки на будівництві будівель і споруд щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником ТОВ «Меларен» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі розпорядження Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради від 16.07.2021 № 07-08/178 та на підставі звернення ТОВ «Папірленд-Плюс» № 07-07-0107/116 від 01.07.2021. Строк дії направлення з 16.07.2021 до 31.07.2021.

27.07.2021 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради за вх. № 07-07-2707/141 зареєстровано лист, у якому директор ТОВ «Меларен» ОСОБА_1 повідомив, що ним було отримано направлення для проведення позапланового заходу від 16.07.2021 № 201, проте, у зв`язку з хворобою, що викликала достатньо тривалий розлад здоров`я, просив продовжити строк дії направлення до 31.08.2021.

У період з 16.07.2021 по 30.07.2021 посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція промислово-виробничої бази з добудовою виробничо-складського цеху, що знаходиться за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19-В (кадастровий номер земельної ділянки 3221810100:01:077:6001)» замовником будівництва ТОВ «Меларен», за результатами якої складено акт № 8.

У акті зазначено, що позаплановий захід проведено за участю керівника ТОВ «Меларен» Садового М.І.

Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ «Меларен» п. 2, п. 5 ч. 2 та п. 6, п. 7, п. 8 ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

30.07.2021 посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано порушення ТОВ «Меларен» п. 2, п. 5 ч. 2 та п. 6, п. 7, п. 8 ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та повідомлено ТОВ «Меларен», що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11:00 30.09.2021 у приміщенні відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради.

Одночасно з протоколом посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради складено припис від 30.07.2021 № 08-11/8 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою в термін до 30.09.2021 усунути допущені правопорушення містобудівного законодавства.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради прийнято постанову від 02.09.2021 № 07-13/1, якою ТОВ «Меларен» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 та п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 180804,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення позапланового заходу та процедуру притягнення до відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо підстав проведення позапланового заходу.

За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Наведені норми Закону N 3038-VI кореспондують положенням пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок N 553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в частині підстав проведення позапланових перевірок, відповідно до яких позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, згідно з пунктом 7 Порядку N 553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Так, зі змісту направлення від 16.07.2021 № 201 вбачається, що підставою для проведення перевірки було звернення ТОВ «Папірленд-Плюс» № 07-07-0107/116 від 01.07.2021.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що позапланова перевірка проводиться виключно за обґрунтованим зверненням фізичних чи юридичних осіб, позаяк такі доводи суперечать наведеним вище положенням ст. 41 Закону № 3038 та п. 7 Порядку № 553, якими установлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи наведені положення ч. 1 ст. 41 Закону N 3038-VI та п. 7 Порядку N 553, а також зважаючи на звернення ТОВ «Папірленд-Плюс» № 07-07-0107/116 від 01.07.2021, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для призначення позапланової перевірки розпорядженням від 16.07.2021 № 07-08/178, а доводи позивача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо процедури проведення позапланового заходу.

Позивач стверджує, що не був присутнім під час складання відповідачем акта, протоколу та припису, а інформація щодо відмови в отриманні перелічених документів є недостовірною.

Згідно з п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Згідно з п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з п. 20, 21 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У акті від 30.07.2021 № 8, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2021 та припису від 30.07.2021 № 07-11/8 посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради зроблено відмутку про відмову уповноваженої особи позивача від підпису та отримання акта, протоколу та припису.

Указані дії посадових осіб відповідача повністю узгоджуються з наведеними вище нормами Порядку № 553.

Позивач до позовної заяви додав листок непрацездатності серії АЛГ № 575176, згідно з яким ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 27.07.2021 по 05.08.2021.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів оплати ТОВ «Меларен» лікарняних ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», табелів обліку робочого часу, а тому доводи позивача про фізичну відсутність його керівника під час проведення відповідачем позапланового заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Також, доводи позивача про відсутність керівника під час оформлення відповідачем результатів проведеного позапланового заходу є суперечливими, з огляду на те, що позивач стверджує, що акт від 30.07.2021 № 8, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2021 та припис від 30.07.2021 № 07-11/8 він отримав лише 07.10.2021. Поряд з цим, керівник ТОВ «Меларен» був присутній під час розгляду матеріалів справи про правопорушення, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем його прав, з огляду на не продовження терміну дії направлення, з огляду на те, що положеннями Закону № 3038 та Порядку № 553 не передбачено підстав та можливості перенесення строків проведення позапланового заходу.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача, покладені в обґрунтування позову у цій частині, є безпідставними.

Щодо порядку притягнення до відповідальності.

Згідно з п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому

повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

П. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ч. 12 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що у разі вчинення суб`єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Так, оскаржуваною постановою відповідачем визначено штрафну санкцію за сукупністю двох правопорушень, при цьому позивач не оскаржує ні розмір визначеної штрафної санкції, ні факт вчинення останнім правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не містять прямої заборони для накладення штрафних санкцій однією постановою за вчинення суб`єктами містобудування двох або більше правопорушень.

За наведених обставин, суд вважає формальним обґрунтуванням позову у цій частині, З огляду на що вказана обставина та не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.