Ухвала

від 24.07.2023 по справі 520/9417/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 липня 2023 року Справа № 520/9417/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін питання про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву у справі за його позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК" (вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, м. Харків, 61052) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА 807000/2023/000051/2 від 30.01.2023 року прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі.

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА 807000/2023/000052/2 від 30.01.2023 року прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА 807000/2023/000053/2 від 30.01.2023 року прийняті Харківською митницею Державної митної служби України у повному обсязі.

- стягнути з відповідача на користь ТОВ ХАСК (вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 31556047) судовий збір в розмірі 2902,85 гривень (дві тисячі дев`ятсот дві гривні 85 коп).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15.05.2023 відповідачем подано відзив на позов, у якому заперечено проти позовних вимог.

У суду постало питання про повернення відзиву на позов без розгляду з підстав відсутності належних доказів на підтвердження факту направлення позивачу відзиву на позов, а також не підтвердження повноважень представника відповідача на представництво інтересів Харківської митниці.

Так, частиною другою статті 159 КАС України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до статті 79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази повинні бути належними, достатніми та достовірними.

Вибір порядку надсилання копії відзиву сторонам у справі не регламентується нормами КАС України і цілком належить до дискреційних повноважень митниці.

Водночас, відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що позов та додані до нього документи, подано через систему "Електронний суд".

Проте, позивачем, в порушення ч. 9 ст. 44, 79, 162 КАС України в частини не забезпечення вчасного надсилання копії відзиву на позовну заяву позивачу у справі, що стало підставою порушення прав позивача на рівність та змагальність сторін, позбавило процесуального права на спростування правової позиції митниці у спосіб подання відповіді на відзив.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як свідчать матеріали справи, відзив ід імені Харківської митниці підписано Манухіною Інгою Костянтинівною на підставі довіреності у порядку передоручення від 27.01.2023 р. № б/н в електронному вигляді та без підпису особи довірителя.

Окрім того, представництво в порядку передоручення не передбачено приписами КАС України.

Отже, у матеріалах справи немає жодного документа (як-то, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта (Манухіної І.К.) діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Дійсно, згідно ч.3 ст.55 КАС України за правилами самопредставництва є можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Натомість, підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

Крім того, у відзиві не вказано також посадове становище Манухіної І.К. як посадової особи Харківської митниці.

Таким чином, доказів щодо уповноваження підписанта на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відзив від імені Харківської митниці підписано 1) особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно 2) особою, посадове становище якої не вказано.

Правовий висновок аналогічного змісту (щодо правил самопредставництва) викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21).

Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість прийняття до розгляду відзиву на позов з додатками та необхідність повернення його відповідачу без розгляду.

Керуючись статтями 79, 162, 167, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути відзив на позовну заяву та додані до нього матеріали у справі № 520/9417/23 відповідачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 24 липня 2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.