Постанова

від 08.06.2023 по справі 280/175/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/175/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 (суддя Батрак І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, де просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.12.2022 № 13512/13-01-04-06/24911195 від 05.12.2022. (а.с. 1-11)

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що аналізом відображення показників даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість встановлено порушення. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є: придбання на території України ТМЦ та послуг для здійснення ремонтних робіт давальницьких запчастин до військової авіації з подальшим експортом Військово-повітряним силам Бангладеш. Стверджує, що в порушення п 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, ТОВ «ЕСО Запоріжжя» повідомлення за формою № 20-ОПП із відображенням об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність подано лише щодо офісу та складу, відсутні відомості щодо виробничих приміщень та потужностей, де та на яких безпосередньо здійснюється діяльність, транспортних засобів, інших об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язані з оподаткуванням, через які провадиться діяльність, що не дає можливості встановити реальність здійснення господарських операцій. Вказує, що враховуючи те, що підприємство станом на час проведення перевірки перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) неможливо встановити реальність здійснення платником податків господарських операцій, а в ході камеральної перевірки неможливо підтвердити правомірність формування податкових зобов`язань та податкового кредиту, а також суму від`ємного значення, яка включена до обрахунку бюджетного відшкодування. Враховуючи викладене просить відмовити ТОВ «ЕСО Запоріжжя» в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЕСО Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 24911195) зареєстровано юридичною особою 26.05.1999. Адреса: Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92. Видами діяльності позивача є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 21.09.2022 по 20.10.2022 ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень, липень та серпень 2022 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.10.2022 № 12417/13-01-04-06/24911195. Як зазначено у висновках Акту перевірки, камеральною перевіркою ТОВ «ЕСО Запоріжжя» встановлено порушення пп. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за червень 2022 року на суму 14574,00 грн., за липень 2022 року на суму 8213,00 грн., за серпень 2022 року на суму 7044,00 грн. (а.с. 13-23)

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 09.11.2022 позивачем до відповідача подано заперечення № 478/22, проте листом-відповіддю на заперечення від 30.11.2022 № 22252/6/13-01-04-11 повідомлено, що висновки акта перевірки є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, у зв`язку із чим заперечення залишено без задоволення. (а.с. 24-27)

На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2022 № 13512/13-01-04-06/24911195 форми «В3» про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з червня по серпень 2022 року по деклараціям № 9132943358 від 19.07.2022 за червень 2022 року на суму 14574,00 грн., № 9160759405 від 16.08.2022 за липень 2022 року на суму 8213,00 грн., № 9186839674 від 19.09.2022 за серпень 2022 року на суму 7044,00 грн., усього на 29831,00 грн. (а.с. 12)

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надано визначення «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За унормуванням п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У силу норм пунктів 44.1 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини 1 та пунктом 10 частини 2 статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Разом з тим, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 Податкового кодексу України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.01.2018 №804/5957/16.

Зважаючи на вимоги наведених вище норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність сплати позивачем податків з огляду на господарські відносини з контрагентом-постачальником, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Отже, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, з Розділу 3 Акту камеральної перевірки від 20.10.2022 № 12417/13-01-04-06/24911195 висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є: придбання на території України ТМЦ та послуг для здійснення ремонтних робіт давальницьких запчастин до військової авіації з подальшим експортом Військово-повітряним силам Бангладеш. В порушення п 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, ТОВ «ЕСО Запоріжжя» повідомлення за формою № 20-ОПП із відображенням об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність подано лише щодо офісу та складу, відсутні відомості щодо виробничих приміщень та потужностей, де та на яких безпосередньо здійснюється діяльність, транспортних засобів, інших об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язані з оподаткуванням, через які провадиться діяльність, що не дає можливості встановити реальність здійснення господарських операцій.

Фактично, у даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань проведення розрахунків між позивачем та контрагентами, встановлення фактичної наявності товару, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим, прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення не може вважатись такими, що прийнято відповідно до приписів Податкового кодексу України, що вказує на його протиправність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведена правомірність своїх рішень, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова