Постанова

від 20.07.2023 по справі 160/16939/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16939/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Адамант» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р. (суддя Конєва С.О.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Адамант» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

в с т а н о в и В:

26.02.2022 р. ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Адамант» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, де просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 19.01.2022 р. № 0010680720.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р. в задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р., прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження відповідачем наявності адміністративних правопорушень в діях позивача, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Адамант» 08.07.2008р. зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків та зборів у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Крім того, встановлено, що в період з 15.11.2021р. по 03.12.2021р. посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Адамант» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2021 р., за результатами чого 10.12.2021 р. складений акт 4107/04036-07-20-07/35928576, де зафіксовані виявлені порушення, зокрема:

-п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.14 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 804 076,00 грн., в т.ч.:

-11 півр. 2018 р. в сумі 131 115 грн;

-2019 р. в сумі 464 192 грн;

-2020 р. в сумі 526 257 грн;

-9 міс.2021 р. в сумі 682 512 грн.

На підставі висновків перевірки, 19.01.2022р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010680720, чим збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 952 902,85 грн., у тому числі, за податковим зобов`язанням 1 804 076 грн. та за штрафними санкціями 148 826,85 грн.

Позивач оскаржив дане ППР, але рішенням ДПС України від 09.09.2022р. ППР залишене без змін.

Як слідує з акту перевірки, встановлено, що, перевіркою повноти декларування ТОВ «НВП «Адамант» показників рядка 02 Декларацій фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2021 р. встановлене заниження фінансового результату до оподаткування в сумі 10 022 646 грн, в т.ч.: за 2018 р. - 728 419 грн; за 2019 р. - 2 578 845 грн; за 2020р, - 2 923 650 грн; за 9 міс.2021 р. - 3 791 732 грн.

Також встановлено, що відповідач дійшов таких висновків після вивчення взаємовідносин позивача з його контрагентами: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 03.05.2020 р. між позивачем, як замовником та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, укладений договір про надання інформаційних послуг №б/н, згідно чого виконавець зобов`язався на свій ризик своїми силами та засобами надавати інформаційні консультативні послуги замовнику в сфері вивчення попиту на продукцію підприємства в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язався своєчасно прийняти їх та оплатити.

На підтвердження виконання даного договору до перевірки надані первинні документи: договір, рахунки - фактури, акти виконаних робіт, звіти про проведення маркетингових досліджень.

Як слідує з матеріалів справи, до перевірки позивачем надавалися первинні документи, зокрема, звіти про проведенню маркетингових досліджень за травень - червень 2020р., які відповідачем не були враховані при перевірці.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що:

- інші звіти про маркетингові дослідження не містять конкретного змісту щодо проведених робіт по вивченню попиту, порядку надання послуг, відомостей щодо обсягів наданих послуг та їх вартості в розрізі підприємств - покупців;

- відсутність потреби у проведенні вивчення попиту нової продукції, так як дана продукція вже раніше реалізувалась на підприємства по укладеним договорам протягом 2013 - травень 2020 років;

-отримані маркетингові послуги жодним чином не підтверджують економічний ефект від таких послуг, акти виконаних робіт та звіти не містять відомостей про проведення певних маркетингових досліджень, результати наданих послуг та досліджень, відповідні рекомендації замовнику послуг та носять формальний характер.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що маркетингові дослідження, замовлені позивачем необхідні для доведення до можливих споживачів можливостей випуску певних видів деталей позивачем. Крім того, позивач замовив проведення маркетингових досліджень у разі необхідності реалізації продукції, що можливо виготовити із закуплених запасів сировини в разі її надмірної кількості.

Економічним ефектом від надання маркетингових послуг є відсутність необхідності скорочення чисельності працівників та відсутність значного зменшення обсягів реалізації продукції під час карантинних обмежень, що значно вплинуло на позивача.

Крім того, судом встановлено, що від проведення маркетингових досліджень позивачем збільшений показник доходів від реалізації продукції з 76 133,3 тис. грн в 2020 р. до 91 177,3 тис. грн в 2021 р.

Яке зазначив Верховний Суд в постанові від 24.02.2022 р. по справі № 809/4373/15 «ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі, дійсно, законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко - юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. З огляду на специфіку послуг як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Подібний правовий підхід неодноразово було викладено Верховним Судоми, зокрема, у постановах від 20.06.2019 р. по справі № 826/1453/14, від 15.04.2020 р. по справі № 826/13929/17.

Судом встановлено, що 01.09.2020 р. між позивачем, як замовником та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, укладений договір про надання послуг №б/н, згідно чого виконавець зобов`язався надати замовнику такі послуги: 1.2.1. Технічне обслуговування обладнання (станків, верстатів та іншого виробничого обладнання); 1.2.2. Поточний ремонт обладнання; 1.2.3.Наагоджування обладнання. Відповідно п. 4.1. Договору «вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місяця і фіксується в актах про надані послуги.

На підтвердження виконання даного договору до перевірки надані первинні документи: договір, дефектні відомості на поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання, рахунки - фактури, акти приймання - передачі обладнання; акти виконаних робіт (де зазначена вартість виконаних послуг), акти приймання - передачі обладнання з ремонту.

Незважаючи на надання до перевірки первинних документів, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій, оскільки відсутні накази, розпорядження, чи будь - які документи з управлінським рішенням керівника щодо необхідності проведення ремонтних робіт обладнання, але відповідач не надав суду доказів необхідності таких рішень, а законодавством України не передбачена обов`язковість надання таких рішень.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що необхідність у проведенні ремонтних робіт та технічне обслуговування обладнання позивача підтверджені дефектними відомостями, підписаними членами комісії та затверджені директором підприємства.

Також встановлено, що відповідач в акті перевірки зазначив про невідповідність між сумами виконаних робіт, відображеними в первинних документах та сумами, відображеними в бухгалтерському регістрі - картка рахунку 631, однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» «2.4. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

…Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Як слідує з акту перевірки відповідачем не надано доказів того, що виявлені помилки в первинних документах призвели до зменшення податкових зобов`язань позивача.

З акту перевірки вбачається, що відповідач вказав, що в жодному з наданих до перевірки первинних документах не вказано про забезпечення виконавця всім необхідним для проведення ремонтних робіт (не зазначено за чий рахунок буде використовуватися електроенергія, відсутній акт про передачу виконавцю запасних частин для заміни (у разі здійснення поточного ремонту) матеріалів ( разі проведення ТО), інструментів, тощо.

Однак, з Договору про надання послуг від 01.09.2020 р. встановлено, що: в розділі 2 «Обов`язки виконавця» зазначено, що: « 2.1. Якісно та вчасно надавати передбачені у п. 1.2 Договору послуги замовнику. 2.2. У разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню обов`язків за ним Договором, негайно повідомити про це замовнику. 2.3. Вживати будь - яких інших необхідних заходів, потрібних для належного виконання своїх зобов`язань за Договором».

Крім того, в розділі 3 «Обов`язки Замовника» зазначено, що « 3.1. надати виконавцю на його вимогу всю інформацію, яка потрібна йому для належного виконання зобов`язання з надання передбачених цим Договором послуг; 3.2. За потреби забезпечити виконавця всім необхідним для виконання своїх обов`язків за цим Договором належним чином».

Таким чином, самим Договором передбачено, що виконавець якісно та вчасно надає послуги замовнику та в разі виникнення будь - яких обставин, які перешкоджали б виконанню послуг, виконавець повідомляє про це замовника, який забезпечує виконавця всім необхідним для виконання зобов`язань.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вищевказаний Договір є чинним, не оскарженим в судовому порядку та не розірваним за згодою сторін, строк дії Договору закінчився за його виконанням 31.12.2021 р., в зв`язку з чим підстави для неприйняття умов даного Договору, а також неврахування під час перевірки первинних документів, складених в зв`язку з виконанням зобов`язань за даним договором та визнання нереальними господарських операцій, у відповідача були відсутні.

Стосовно висновку відповідача про відсутність актів на списання ТМЦ, використаних на проведення ремонтів; відсутність калькуляції послуг та економічне обгрунтування ціни в розрізі окремих робіт на проведення поточних ремонтів, ТО; відсутність в дефектних актах інформації про недоліки, обсягу і характеру робіт, найменування деталей, які потрібно заміни, а також посилання на той факт, що акти виконаних робіт не містять детального переліку робіт та етапів, які були здійснені в ході проведення поточного ремонту або ТО, не містять дати виконання та що після проведення ремонту по заміні запасних частин, отримані матеріальні цінності в процесі ремонту підлягають оприбуткуванню, але жоден акт виконаних робіт не містить такої інформації суд апеляційної інстанції зазначає:

Статтею 14 ПК України передбачекно, що « 14.1.231. розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому».

Як зазначає позивач, економічною причиною для проведення ремонту обладнання є необхідність безперебійної роботи обладнання, яке використовується підприємством у своїй господарській діяльності, і відсутність надмірної, але «необхідної» на думку податкової деталізації, не може слугувати доказом нереальності господарських операцій, оскільки розуміючи етами виконання ремонту певного обладнання зрозумілі спеціалістам, економічна обгрунтованість ціни визначаєься за допомоголю аналізу попиту та пропозиції на певні послуги, співставлення ціни на певні види робіт у різних контрагентів, після визначення найбільш економічно - доцільного варіанту надання послуги значення конкретної калькуляції послуг втрачає будь - який економічний зміст.

Як слідує з матеріалів справи надані до перевірки акти виконаних робіт та дефектні відомості містять всі необхідні реквізити, та в них зазначені певні види послуг, надані виконавцем замовнику, а саме, промивка деталей та вузлів, регулювання верстатів по нормативам точності, підтяжка закріплюючих деталей, регулювання підшипників і т.д. не потребують оприбуткування матеріальних цінностей, в зв`язку з чим висновки відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, кількість штатних працівників станом на 01.01.2020 р. - 43 особи, пропускний режим на підприємстві не передбачений, позивач зазначив, що перед початком роботи до підприємства був наданий список працівників, якими будуть виконуватись роботи по наданню послуг і відповідач не витребував дані документи перед перевіркою, а надання відповідних документів до перевірки не передбачена чинним законодавством України, в зв`язку з чим посилання відповідача на відсутність документів та пояснень щодо узгодження перебування працівників ФОП ОСОБА_1 на території цеху не є мотивованим для визнання нереальними господарських операцій.

Як слідує з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 надав пояснення щодо виконання договорів та податкову звітність за час виконання договорів, вартість отриманих послуг позивачем сплачена в повному обсязі, та дані факти також підтверджують реальність виконання вищезазначених договорів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій, проведених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 щодо придбання інформаційних (маркетингових) послуг по вивченню попиту на нову продукцію позивача та ремонтних послуг обладнання на загальну суму 3 297 930 грн.

Крім того, судом встановлено, що 20.08.2018 р. між позивачем, як замовником та ФОП ОСОБА_3 як виконавцем, укладений договір про надання послуг з механічної обробки деталей №1, згідно чого за завданням замовника, виконавець надає замовнику послуги з механічної обробки деталей в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а замовник зобов`язався прийняти їх та оплатити ці послуги.

На підтвердження виконання даного договору до перевірки надані договір, додаткова угода №1 від 31.12.2019 р. щодо продовження строку дії договору до 31.12.2021 р., рахунки - фактури, акти приймання - передачі деталей в механічну обробку, акти приймання - передачі деталей з механічної обробки, акти виконаних робіт.

Крім того, згідно листа ФОП ОСОБА_4 №9 від 15.09.2022 р. встановлено, що за період з вересня 2018 р. по вересень 2021 р. механічна обробка деталей здійснювалась ним особисто, оскільки він особисто має навики роботи на станках по механічній обробці деталей і знає всі технологічні процеси і схеми обробки всіх деталей. Крім того, до виконання вказаних робіт були залучені субпідрядники - фізичні особи - підприємці, а саме: ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 . До вказаного листа ФОП ОСОБА_3 додав податкові декларації платника єдиного податку - ФОП за період з 2018 р. по 2021 р.

Як слідує з акту перевірки в зв`язку з відсутністю в договорі, актах виконаних робіт, актах приймання - передачі деталей в обробку та з обробки строків виконання послуг, відсутність складеного та затвердженого кошторису при значному коливанню ціни на одну й ту саму виконану роботу за 1 одиницю обробки відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 .

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції спорів між сторонами щодо строків виконання замовлення не було. Крім того, відповідно п.2.2.1 Договору «виконавець зобов`язався якісно та вчасно надавати передбачені у п.1.1 Договору послуги замовнику та 2.2.2 У разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов`язків за цим Договором, негайно повідомити про це замовника.2.2.3 Протягом 2 робочих днів з дня закінчення Послуг. Виконавець зобов`язаний надати замовнику наступні документи: - рахунки; акти виконаних робіт.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що « 1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту».

Оскільки виготовлення деталей, механічна обробка є типовою роботою, строки виконання послуг були відомі сторонам, в зв`язку з чим відсутність встановленого в договорі строку виконання завдання не є підставою для визнання нереальними господарських операцій.

Крім того, згідно статті 844 ЦК України встановлено, що « 1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником».

Таким чином, даною статтею передбачено, що в договорі підряду може бути визначена ціна в кошторисі, а не обов`язково визначається ціна в кошторисі.

Відповідно п. 3.1 Договору «Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання та фіксується в актах про надані послуги.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що на виколнання даного Договору виготовлювалася велика кількість деталей, які не тільки за назвою, а й за номером креслення різнилися, що не було враховано відповідачем.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначив, що на молмент проведення перевірки відсутні акти виконаних робіт на суму 261 720 грн, але в зв`язку з відсутністю переліку актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 відсутня можливість встановити, який, саме, акт виконаних робіт не був врахований.

Також відповідач дійшов висновку про наявність в штаті позивача достатноьої кількості фахівців для виконання робіт самостійно власними силами,

Однак, відповідано акту перевірки встановлено, що крім ФОП ОСОБА_3 позивач отримує послуги по механічнй обробці деталей від ТОВ «Мехпостач», ФОП ОСОБА_9 , ВП «Ювікс», ФОП « ОСОБА_10 », ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , і у відповідача відсутні сумніви щодо виконання послуг іншими контрагентами.

Крім того, в акті перевірки є інформація щодо виконання ФОП ОСОБА_3 замовлень іншим контрагентам.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що наданими до перевірки первинними документами підтверджена реальність господарських операцій з придбання послуг з механічної обробки деталей за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2021 р. з контрагентом ФОП ОСОБА_3 на суму 6 724 716 грн.

Статтею 134 ПК України передбачено, що « 134.1. Об`єктом оподаткування є: 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу».

Відповідно статті 44 ПК України встановлено, що « 44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. Встановлено, що « 1.2. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

…2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

…2.2. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

…2.4. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав до перевірки первинні документи, які повністю підтверджують виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_3 , рух активів та використання результатів таких операцій в господарській діяльності позивача.

Крім того, згідно статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника

Відповідно до наданого додатку до акту №6 «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до опдаткування в Податковій декларації з податку на прибуток Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2) платника податків ТОВ «НВП «Адамант» за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2021 р. У рядках «Всього витрати по декларації», «Всього за даними бухгалтерського обліку» та «Відхилення» міститься інформація щодо встановлення податковою заниження витрат на 6 818 345,62 грн, але даний факт не був відображений в акті перевірки.

Також перевіркою не враховане відхилення по рядку 01 Декларації «Дохід від будь - якої діяльності», що в свою чергу вплинуло на завищення фінансового результату по рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування» в перевіряємий період.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що результати перевірки не відповідають обставинам справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що « 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, провівши перевірку діяльності позивача, не довів правомірність свого рішення належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню та прийняттю нової постанови про задоволення адміністративного позову, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 19.01.2022 р. № 0010680720.

Крім того, судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 24 810 грн та за подання апеляційної скарги - 37 215 грн, а всього 62 025 грн.

Керуючись статтями 315,317,321,322,325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Адамант» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р. - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Адамант» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 19.01.2022 р. № 0010680720.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Науково - виробниче підприємство «Адамант» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 62 025 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова