Постанова

від 24.07.2023 по справі 420/13075/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13075/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року у справі №420/13075/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології та КО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

У С Т А Н О В И В:

19.09.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології та КО» (далі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.05.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено перелік документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, який необхідно надати платнику податків. Товариство вказує, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, позивач уважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до податкового органу у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної надано пояснення та всі необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, які, на його думку, є достатніми для її реєстрації.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 01 лютого 2023 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології та КО» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7061129/40694855 від 14.07.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 27.05.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Глобальні технології та КО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови Товариству у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено судом першої інстанції, ненадання податковим органом доказів на підтвердження того, що подані позивачем для реєстрації податкової накладної документи є недостатніми чи такими, які у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність спірного рішення, а відтак наявність правових підстав для його скасування.

Зобов`язуючи ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, окружний адміністративний суд послався на те, що це є належним і ефективним способом захисту порушеного права Товариства.

Не погодившись із вище зазначеним рішенням суду, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник не зазначає, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву.(т.1а.с.142-152, т.2 а.с.1-12)

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології та КО» не скористалося своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, яке у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Зокрема, як з`ясовано судом апеляційної інстанції та установлено судом першої інстанції, що згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «Глобальні технології та КО» належить:

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ «Глобальні технології та КО» отримало відповідну ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, яка видана ГУ ДПС в Одеській області №990614202200190, термін дії з 03.05.2022 року до 03.05.2027 року.

02.06.2022 року ТОВ «Глобальні технології та КО» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального.

Для здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним ТОВ «Глобальні технології та КО» укладено Договори з наступними постачальниками товарів та послуг:

1) DMV Petrol LTD - підприємство-переробник та оптовий постачальник палива (країна реєстрації Болгарія);

2) N S Logistic LTD - логістична компанія, яка надає послуги з доставки палива на територію України (країна реєстрації Болгарія);

3) ТОВ «АТЛАНТІС ТРАНС ГРУП» - транспортна компанія, яка надає послуги з доставки палива на територію України (країна реєстрації Україна).

Взаємовідносини з покупцем дизельного палива ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» здійснюються на підставі Договору поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року.

У відповідності до умов Договору та Додаткових угод до нього, 27 травня 2022 року ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» здійснено передоплату у сумі 3299880.00 грн, у тому числі ПДВ 215880.00 грн. Оплату була здійснено на підставі рахунків-фактур - №13 від 26.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ, та №14 від 27.05.2022р. на суму 1649940,00 грн. з ПДВ.

Фактичне відвантаження пального на адресу ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА» здійснено:

- 05 червня 2022 року, на суму 3020280,79 грн., що підтверджується видатковими накладними №2 від 05.06.2022р. на суму 1510658,49 грн., №3 від 05.06.2022р. на суму 1509622,30 грн.;

- 12 червня 2022 року, на суму 1636025,51 грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 12.06.2022р.;

- 15 червня 2022 року, на суму 1530649,34 грн., що підтверджується видатковою накладною №8 від 15.06.2022р.;

- 16 червня 2022 року, на суму 1603191,70 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 16.06.2022р.

За результатами здійснення господарської діяльності, TOB «Глобальні технології та КО» складено податкову накладну №1 від 27.05.2022 року та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.(т.1 а.с.45)

Відповідно до отриманої Квитанції від 28.06.2022 року вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зазначено про відсутність відомостей у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару/послуги 2710194300, що відповідає п.3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с.46)

11.07.2022 року TOB «Глобальні технології та КО» засобами електронного зв`язку на адресу податкового органу направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №1 від 27.05.2022 року.(т.1 а.с.43)

До пояснень Товариством надано перелік документів, який на думку позивача, необхідний для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а саме:

- Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202200190, Витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №19-S 11-05-2022 від 11.05.2022 року, укладений з DMV Petrol LTD, Договір на автомобільні перевезення товарів б/н від 25.05.2022 року, укладений з N S Logistic Ltd, Договір про надання транспортних послуг №26/05-2-2022 від 26.05.2022 року, укладений з ТОВ «АТЛАНТІС ТРАНС ГРУП».

Також Товариством направлено первинні документи, що підтверджують придбання товару: ВМД; інвойси; CMR, експедиційні накладні.

Крім цього, позивачем направлено: Договір поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року, укладеного з ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА», Додатки до Договору поставки нафтопродуктів №26/05/П-2 від 26 травня 2022 року: Специфікація №1 від 26 травня 2022 року, Специфікація №2 від 03 червня 2022 року, Специфікація №3 від 08 червня 2022 року, рахунки на оплату, видаткові накладні, банківська виписка, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА», відомості щодо оборотів за субрахунками 281, 361, 6811.(т.1 а.с.48, 55-123)

14.07.2022 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №7061129/40694855 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.05.2022 року. Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій документів, а саме :

«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».(т.1 а.с.42)

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за правилом першої події, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, застосований Верховним Судом у постанові у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. (далі Порядок № 1165)

Згідно до вимог п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування, податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Зокрема, згідно із Додатком №3 до Порядку №1165 пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операцій є:

«відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно із УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу».

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Перевіряючи правильність наданої судом попередньої інстанції правової оцінки оскаржуваного позивачем індивідуального акту (рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) в контексті недотримання/дотримання податковим органом як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при його прийнятті, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

При вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - установлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або відвантаження товарів, незалежно від наявності інших первинних документів.

Як слідує з матеріалів справи, за фактом отримання грошових коштів, тобто передоплати за товар, ТОВ «Глобальні технології та КО», як продавцем, складено на користь покупця ТОВ «ЧЕРКАСИАГРОСФЕРА», податкову накладну №1 від 27.05.2022 року, та направлено її на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За наслідками дослідження копії квитанції про зупинення реєстрації складеної ТОВ «Глобальні технології та КО» податкової накладної судовою колегією з`ясовано, контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної у зв`язку з тим, що відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару/послуги 2710194300, яке у свою чергу відповідає п.3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У подальшому, за наслідками отриманих від платника податків пояснень та пакету документів, контролюючим органом прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання Товариством необхідних, на думку податкового органу, документів для її реєстрації.

Судова колегія апеляційного суду зауважує, що для правильного вирішення цього спору суд першої інстанції мав відповісти на таке питання:

чи є не визначення контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та невизнання податковим органом достатніми поданих платником податків необхідних документів, перелік яких не було зазначено, підставою для скасування спірного рішення (відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних)?

Апеляційний суд зауважує, що посилання у квитанції на п.3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо товару/послуги 2710194300) не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а також не відображає переліку документів необхідних податковому органу для її реєстрації.

При цьому, формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Також, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

У свою чергу, в оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів.

Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме:

- первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду вказує, що саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Разом з цим, Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, які не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Судова колегія зауважує, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договорів), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Апеляційний суд уважає, що за наявності поданих позивачем документів, які підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у відповідача були відсутні підстави для відмови у її реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно було подати для реєстрації, і, як наслідок, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду, означені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що подавались для реєстрації податкової накладної, вказують на правильність доводів позивача про те, що подані Товариством документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Натомість, податковий орган помилково визначив предметом доказування у цій справі обставини щодо виконання позивачем та його контрагентом зобов`язань за Договором купівлі-продажу і переніс вирішення спору у площину правової оцінки цих обставин.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Підсумовуючи викладене, розглядаючи питання недостатності поданих документів, контролюючий орган не обґрунтував, які саме документи складені з порушенням законодавства та які відомості, зазначені у поданих позивачем документах, прямо та очевидно суперечать відомостям, що зазначені у податковій накладній.

Окрім цього, контролюючим органом не взято до уваги пояснення позивача, який наголошував, що податкова накладна складена за першою подією, якою є зарахування передоплати, а не відвантаження товару, а тому на той час не було документів, підтверджуючих безпосередній факт поставки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 27.05.2022 року в ЄРПН.

З приводу доводів апеляційної скарги контролюючого органу в частині присудження до стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., судова колегія зазначає про таке.

Згідно із приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 зазначено, що до переліку документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат.

З огляду на матеріали справи з`ясовано, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано:

- копії Договору про надання правничої допомоги від 08.09.2022 року, Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 08.09.2022 року, рахунок №67 від 08.09.2022 року, платіжне доручення №79 від 09.09.2022 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи предмет позову, зміст і характер наданих послуг, судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є розмір 5000 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно установив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції немає.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року у справі №420/13075/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобальні технології та КО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян