Рішення

від 03.07.2023 по справі 486/686/22

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/686/22

Провадження № 2/486/93/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.,

при секретарі Коршак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» про стягнення штрафу за невиконання умов договору та відшкодування моральної шкоди,

без участі сторін,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» про стягнення штрафу за невиконання умов договору та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.05.2020 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельним кооперативом «Южноукраїнськ-2 та ОСОБА_1 , укладено договір № 35 про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2». Вона виконала взяті на себе зобов`язання та внесла на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» пайовий внесок в сумі 663195,00 грн. Проте відповідач свої зобов`язання не виконав, будинок в експлуатацію не здав, необхідний для оформлення технічного паспорту на Об`єкт та права власності на Об`єкт наступні документи: Акт прийому-передачі Об`єкту, Довідку про сплату повної вартості Об`єкту ОСОБА_1 не передав, до квартири відсутнє підведення мереж електропроводки, теплопостачання, водопроводу, каналізації та невстановлені вхідні двері згідно проекту. Строк виконання зобов`язання відповідача настав до першого кварталу 2021 року, проте жодних з взятих на себе зобов`язань відповідач не виконав, хоча за договором № 35 він отримав від позивача 663139,00 грн. за квартиру по АДРЕСА_1 , на виконання зустрічних зобов`язань позивача. Наразі будинок не добудований, не підключений до водо-, електропостачання, адреса будинку не присвоєна, первинна технічна документація не виготовлена, благоустрій не зроблено, як наслідок будинок не введений в експлуатацію, квартира позивачу не передана. Тому просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за неналежне виконання умов договору в розмірі 136763,53 грн., 10000 грн. моральної шкоди та судовий збір.

Представник позивача до суду не з`явився, однак надав до суду клопотання з проханням справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача до суду не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про день, місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання, на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у клопотанні.

На думку суду у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, а тому суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, за наявними письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.05.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 35 про пайових внесків у Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» (далі Договір №35) (а.с. 10-17).

Згідно п.1 Договору №35 Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» (далі ЖБК) зобов`язується організувати будівництво житлового, десятиповерхового будинку по вулиці Молодіжній, 2, у місті Южноукраїнськ, Миколаївської області, та передати у власність одну квартиру (надалі «Об`єкт») Члену ЖБК, та в подальшому організувати його обслуговування з дотриманням умов цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору №35 член ЖБК в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, вносить пайовий внесок в розмірі 9 500,00 грн. за один квадратний метр. Загальна сума пайового внеску становить 663 195,00 грн.

Згідно Додатку №1 до Договору №35 про сплату пайових внесків у Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» від 27.05.2020 року позивач та відповідач погодили календарний графік внесення пайових внесків (а.с. 18-19).

Позивач вчасно вносила пайові внески, згідно графіку внесення пайових внесків, визначених Додатком №1 до Договором №35 від 27.05.2020 року, що підтверджується квитанціями банку (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31).

Згідно п.4.2.1,п.4.2.6розділу 4.2Договору №35ЖБК зобов`язаний:Організувати будівництвоОб`єкту іздачу вексплуатацію до1кварталу 2021року включнота забезпечитийого підключеннядо усіхкомунальних мережта ПЕМзгідно нормта правилНТД.Передати Члену ЖБК (при умові внесення ним пайового внеску, що повністю відповідає вартості реально збудованого житла) необхідний для оформлення технічного паспорту на Об`єкт та права власності на Об`єкт наступні документи: Акт прийому-передачі Об`єкту, Довідку про сплату повної вартості Об`єкту.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Змістом ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п.5.4 Договору №35, у разі недотримання строків здачі Об`єкту у експлуатацію, ЖБК несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць затримки.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Правочин , яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним (частина третя статті 614 ЦК України).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладанні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно. Проте свобода у визначенні обсягу договірної відповідальності не безмежна, оскільки законодавець встановлює межі саморегулювання, гарантуючи охорону інтересів окремих учасників цивільного обороту (зокрема, споживачів) за допомогою встановлення імперативної заборони (ex ante). Тому правочин, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне невиконання або неналежне виконання зобов`язання, є нікчемним. З урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено про скасування або обмеження відповідальності. При цьому, це не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов про скасування або обмеження відповідальності за умисне порушення зобов`язання.

Такі висновки закріплені Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 року в справі №559/1605/18.

Таким чином, умови Договору №35 щодо зменшення розміру пені із подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення на подвійну облікову ставку НБУ за кожен місяць затримки, слід кваліфікувати як нікчемні та до даних правовідносин, враховуючи висновки Верховного суду, слід застосувати розмір пені, який закріплений в ч.3 ст. 549 ЦК України.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до розрахунку, проведеного позивачем, заборгованість ЖБК становить 136763,53 грн.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, не виходячи за межі позовних вимог суд вважає за можливе стягнути з відповідача зазначену у позові суму боргу.

Крім того, при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Так, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Дані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц.

Тому, при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, а позивач свої зобов`язання виконала в повному обсязі та мала на меті одержання у свою власність наперед оплаченої квартири, на думку суду, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, слід стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Враховуючи все вищевикладене, а також і те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором № 35 належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1467 грн.70 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» про стягнення штрафу за невиконання умов договору та відшкодування моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» (ЄДРПОУ 42398300) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 (АТ «Райффайзен Банк», IBAN: НОМЕР_2 ) пеню, станом на 01.07.2022 року за неналежне виконання умов договору №35 від 27.05.2020 року в розмірі 136 763 (сто тридцять шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 53 коп. та 10 000 (десять тисяч) моральної шкоди.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Южноукраїнськ-2» (ЄДРПОУ 42398300) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 (АТ «Райффайзен Банк», IBAN: НОМЕР_2 ) судовий збір 1 467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін