Рішення

від 21.07.2023 по справі 705/3207/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3207/22

2/705/749/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Уманська міська рада Черкаської області, про усунення перешкод в користування земельною ділянкою для проїзду до будинку та господарських споруд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користування земельною ділянкою для проїзду до будинку та господарських споруд, в обґрунтування зазначивши наступне.

Вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,0219 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:2092 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .

Власниками суміжних земельних ділянок: площею 0,0160 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1634, площею 0,0244 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1635 та площею 0,0032 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1636, з цільовим призначенням всіх вказаних земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і які також розташовані по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За вищевказаною адресою на зазначених земельних ділянках розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у спільній частковій власності її та відповідачів.

Крім цього, за вказаною адресою розташована суміжна земельна ділянка площею 0,0114 га, власником якої є Уманська міська рада Черкаської області (комунальна власність), яка в установленому порядку не сформована, до бази Державного земельного кадастру не внесена, кадастровий номер не присвоєний.

Оскільки земельна ділянка площею 0,0114 га, що розташована по АДРЕСА_1 , є комунальною власністю, а отже відноситься до земель загального користування, тому і вона, і відповідачі, мають право користуватися цією земельною ділянкою, в тому числі шляхом проходу і проїзду до свого житла та господарських будівель, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Більше того, до свого гаража, який розташований біля житлового будинку по АДРЕСА_1 , вона може доїхати тільки по вказаній земельній ділянці комунальної власності. Однак відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинять їй перешкоди в праві користування земельною ділянкою комунальної власності, не дають їй прохід та проїзд, закривають на замок вхідні ворота заїзду до домоволодіння, ставлять свій автомобіль на земельній ділянці комунальної власності, також особисто стоять і не дають їй можливості ні пройти, ні проїхати до свого гаража та житлового будинку, тому з цього приводу вона була змушена неодноразово звертатися до поліції.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у зверненні до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , жительку АДРЕСА_1 , усунути перешкоди шляхом надання проходу, проїзду в користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0114 га, загального користування, що розташована по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 05.02.2022 року у справі відкрите спрощене провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідачам було направлено копію ухвали судді та примірник позовної заяви. Представник відповідачів адвокат Кушнеренко Т.В. 19.01.2023 направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування зазначивши, що відповідачі заперечують факт вчинення перешкод з їхнього боку. Вважає, що позивачем, в свою чергу, не доведено допустимими доказами будь-якого порушення її прав з боку відповідачів. Так, в позові зазначено, що доказами у справі є паспорт громадянина України та код ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу будинку, рішення Уманського міськрайонного суду від 22.11.2005 року, витяг з рішення Уманської міської ради від 25.06.2021, витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно, витяг з державного реєстру права власності на нерухоме майно, витяг з державного реєстру на земельну ділянку ОСОБА_1 , витяг з ДЗК на земельну ділянку ОСОБА_1 , технічний паспорт на домоволодіння ОСОБА_1 , витяг з реєстру права власності про реєстрацію земельних ділянок за відповідачами, планом меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зведеним планом земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також талонами повідомлень та повідомлення про результати розгляду заяв.

Так, слід вказати про те, що паспорт та код позивача жодних обставин у справі не доводить. Договір купівлі-продажу та витяги з реєстру нерухомого майна та державного земельного кадастру лише доводять факт належності земельних ділянок сторонам на праві приватної власності.

Згідно рішення суду від 22.11.2005 року вбачається лише визначення порядку користування земельною ділянкою, яка перебувала у спільній частковій власності, ще до отримання сторонами її у власність. Крім того, рішенням суду лише зазначено номери ділянок, які виділяються сторонам у землекористування, жодної ідентифікації та пла-схеми рішення не містить.

Технічний паспорт лише зазначає план будівель, які розміщуються на земельній ділянці.

Відповідями на звернення до поліції взагалі нічого не встановлено, а лише роз`яснено позивачу, що по суті її звернення не вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Вважає, що жодного доказу, що на будь-чиїй земельній ділянці сторін встановлено якісь ворота, позивачем подано не було. Як і не було подано доказів про чинення перешкод позивачу з боку відповідачів.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору.

Також вважає, що строк на подання відзиву пропущено з поважних причин, оскільки тільки відповідачем ОСОБА_3 було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі, вона одразу звернулася до безоплатної правової допомоги, оскільки самостійно скласти відзив вона не мала можливості. Представником отримано доручення для представництва інтересів ОСОБА_3 11.01.2023, і подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 13.01.2023. 17.01.2023 вона ознайомилися з матеріалами справи та не мала об`єктивної можливості вчасно подати відзив на позовну заяву. За вказаних обставин, вважає, що строк подачі відзиву нею пропущено з поважних причин.

Крім того, вважає, що вказана справа має розглядатися в загальному провадженні, оскільки спір стосується земельних відносин.

В подальшому, від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вважає, що у вказаному випадку правовідносини не допускають правонаступництва.

Від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Уманської міської ради надійшло письмове пояснення, згідно якого вважають, що всі сторони справи мають рівні права у користування комунальною землею.

Суд, врахувавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Із змісту позовної заяви, матеріалів справи вбачається, що предметом позову є зобов`язання відповідачів усунути перешкодив здійсненні права користуванняземельною ділянкою, належною міській раді для обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Гарантуючи права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 листопада 2005 року визначено порядок користування земельною ділянкою землекористувачами по АДРЕСА_1 , а саме: виділити згідно схеми внутрішнього розподілу ОСОБА_5 земельну ділянку № 7, 8, 9, 10; ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , 2, 4, 5, 6; ОСОБА_6 АДРЕСА_3 , 13, 14, 15, 16, а земельну ділянку під АДРЕСА_4 та 12 залишити для загального використання.

В подальшому, позивач ОСОБА_7 купила 2/5 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним 07 грудня 2005 року, ВСЕ №895149, посвідченим Крижанівською І.В., приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 3106.

Позивач зареєструвала право власності на придбану частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів № 1836063 від 07.12.2005 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Уманського виробничого відділу КП «ЧООБТІ» від 19.04.2008 за № 18575646.

Згідно зведеного плану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 визначено належність земельних ділянок, як позивачу ОСОБА_1 , так і відповідачу ОСОБА_3 та її покійному чоловіку ОСОБА_2 . При цьому земельна ділянка площею 0,0114 га, за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до комунальної власності і її кадастровий номер не визначено.

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи талони-повідомлення, зареєстровані в Уманському РУП ГУНП в Черкаській області, згідно яких позивач дійсно неодноразово зверталася до Уманського РУП з приводу виниклого конфлікту з ОСОБА_2 щодо використання земельної ділянки спільного користування, але згідно відповідей Уманського РУП, позивачу роз`яснено, що її заяви розглядалися в порядку ЗУ «Про звернення громадян» і по суті її звернення не вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Разом з тим суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідачі чинили перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою комунальної власності, а також не доведено, що позивач вчиняв будь-які дії, направлені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачем в позасудовому порядку (зокрема, направляв вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про які зазначено в позовній заяві).

Дійсно, в матеріалах справи наявні заяви позивача до Уманського РУП щодо спірної земельної ділянки, але не надано будь-яких доказів, що на спірній земельній ділянці, цих земельних ділянках, які перебувають у власності і користуванні сторін по справі, було збудовано споруди, ворота, перекриття тощо. Тобто самі по собі заяви до Уманського РУП, у яких йдеться про конфлікт між сторонами, не є доказом чинення відповідачами перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою спільного користування.

Із письмових пояснень Уманської міської ради зрозуміло, що як позивач ОСОБА_1 , так і відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (який станом на час розгляду справи по суті помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ), мають рівні права на користування спільною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями частини другої статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За своїм внутрішнім переконанням суд відзначає, що наявність обставин вчинення співвласниками земельної ділянки по АДРЕСА_1 (відповідачами у справі), перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами (спостерігачами), органами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

Доказів виявлення порушень на цій земельній ділянці позивачем до матеріалів справи не долучено.

Згідно ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У відповідності до ст. 190 ЗК України громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Також, на підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою повинні бути надані суду первинні (прямі або непрямі) докази, які відтворюють ланцюжок неправомірних дій відповідачів (триваючого порушення, що є підставою подачі негаторного позову), і як наслідок порушення права співвласника земельної ділянки на користування земельною ділянкою, яка визначена для спільного використання, а потім, як наслідок в порядку захисту свого порушеного права на користування звернення до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, фіксування протиправних дій за допомогою фото або відеозйомки (речові докази).

Усі ці дії в сукупності є необхідними для встановлення об`єктивної істини у справі, і як наслідок підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Отже, в зазначеній категорії справ суттєвим питанням, що підлягає встановленню та дослідженню в судовому порядку є те, чи позивач довів належними та допустимими доказами порушення його прав як користувача земельної ділянки.

З огляду на наведене суд констатує, що позивачем належним чином не доведено обставини чинення перешкод відповідачами, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України ст. ст. 12, 15, 16, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Уманська міська рада Черкаської області, про усунення перешкод в користування земельною ділянкою для проїзду до будинку та господарських споруд відмовити.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаськогоапеляційного судупротягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський