Постанова

від 19.07.2023 по справі 914/1693/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р. Справа №914/1693/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.І.

явка представників сторін:

від позивача Попко О.М. адвокат ордер серія ЛВ № 055134 від 11.07.2022

від відповідача Микитин Т.М. адвокат ордер серія ВС № 1217604 від 19.07.2023

від третьої особи не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 15.06.2023

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2023,

суддя: Горецька З.В., м. Львів

про призначення почекознавчої експертизи, в справі № 914/1693/22

за позовом ОСОБА_2 , м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 , м. Львів

за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдевелопінвест» , м. Львів

про визнання укладеним договору купівлі-продажу частки та її витребування в статутному капіталі товариства,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

26.07.2022 в Господарський суд Львівської області звернулася ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання укладеним договору купівлі-продажу частки та її витребування в статутному капіталі товариства.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 18.02.2021.

ОСОБА_1 підписано повідомлення від 12.02.2021 про намір відчужити частку в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» та заява від 15.02.2021 про намір придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест».

Позивач зазначає, що бездіяльність та зволікання відповідача щодо укладення з позивачем договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» є порушенням «правомірних очікувань» позивача на отримання у власність цієї частки в порядку встановленому законом, за наявності всіх необхідних документів.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 16, 190 ЦК України, ст. 187 ГК України, ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2023 клопотання представника позивача вх. №2214/23 від 05.06.2023 про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи задоволено та на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у повідомленні про намір відчужити свою частку в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 12 лютого 2021 (у графі перед словами « ОСОБА_1 ») тією особою, від імені якої він зазначений, у тому числі з намаганням навмисної зміни ознак власного підписного почерку?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на заяві про намір придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 15 лютого 2021 року (у графі «Отримав» перед словами « ОСОБА_1 ») тією особою, від імені якої він зазначений, у тому числі з намаганням навмисної зміни ознак власного підписного почерку?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у попередньому договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 18 лютого 2021 року (на останній сторінці договору в розділі « 10. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» у графі «ПРОДАВЕЦЬ» перед словами «(А.В. Кучма)» тією особою, від імені якої він зазначений, у тому числі з намаганням навмисної зміни ознак власного підписного почерку?

Доручено проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи Івано-Франківському науково-дослідному експертно - криміналістичнму центру МВС України.

Зупинено провадження у справі № 914/1693/22 на час проведення експертизи.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована необхідністю проведення додаткової почеркознавчої експертизи з підстав великої кількості взаємосуперечливих фактів щодо висновку експерта в розрізі матеріалів справи та позиції позивача, а також тим, що суд самостійно не в змозі встановити обставини щодо справжності підпису ОСОБА_1 на повідомленні про намір відчуження частки в статутному капіталі від 12.02.2021, заяві про намір придбання частки в статутному капіталі від 15.02.2021 та попередньому договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ««Укрдевелопінвест» від 18.02.2021.

З метою усунути усі розбіжності в твердженнях сторін, судом першої інстанції виключено з числа експертних взірців підписів (почерку) ОСОБА_1 взірці, надані представником відповідача 02.09.2022 разом із клопотанням від 31.08.2022 та вільні взірці підписів (почерку) ОСОБА_1 , що містяться в наступних оригіналах документів:

- Заява ОСОБА_1 від 25.09.2018 посвідчена приватним нотаріусом ЛМНО Ростовою Л. О., зареєстровано в реєстрі за №893;

- Акт №1 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №271, 272;

- Акт №2 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №273, 274;

- Акт №3 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №275, 276;

- Акт №4 приймання-передачі майна від 08.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №300, 301.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник (відповідач) зазначає, що:

-експерт надав відповіді на поставлені питання та зазначив, що підписи на досліджуваних документах виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його оригінальних підписів;

-судом не зазначено, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. При цьому, посилається на правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 21.04.2021 в справі № 201/15019/14-ц, від 29.12.2022 в справі № 686/15304/19-ц та від 28.03.2018 в справі № 520/8073/16-ц;

-місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у виклику експерта;

-вважає незрозумілою позицію суду про виключення з числа досліджуваних підписів на документах, які датовані з 21.09.2018 по 08.02.2020.

Учасники справи не скористалися правом передбаченим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У судове засідання 19.07.2023 з`явилися представник позивача та представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, а тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України, та позицію присутніх учасників справи про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній сказі, просив апеляційну скаргу задоволити, ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково проте з підстав зазначених в мотивувальній частині постанови.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, вбачається

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції від 05.06.2023, про призначення в справі додаткової судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За визначенням статті 73 ГПК України експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судом першої інстанції матеріали справи направлялися для проведення первинної експертизи за сформульованими судом питаннями до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24, ЄДРПОУ 25575150).

До проведення первинного експертного дослідження, 07.11.2022 експертна установа звернулась до суду з клопотанням вх. №3649/22 від 07.11.2022 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, а саме вільних зразків підписів (почерку) ОСОБА_1 (в кількості 10-15 підписів) в оригіналах документів, в тому числі виконаних в максимально наближено до часу складання досліджуваних документів, достовірність яких встановлена процесуально.

17.01.2023 відповідачем надано суду разом із супровідним листом додаткові матеріали вільні зразки підписів (почерку) ОСОБА_1 в кількості 7 підписів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.01.2023 призначено в справі № 914/1693/22 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24, ЄДРПОУ 25575150) на вирішення якої було поставлено питання аналогічні викладені в ухвалі суду від 26.09.2022.

Об`єктами експертного дослідження є підписи ОСОБА_1 в наступних документах:

- в повідомленні про намір відчуження частки в статутному капіталі від 12.02.2021;

- в заяві про намір придбання частки в статутному капіталі від 15.02.2021;

- в попередньому договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 18.02.2021.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, експертом складено висновок №СЕ-19/114-23/3231-ПЧ від 21.03.2023 (т. 2 а.с. 21-25), у якому зазначено про те, що (1) підпис від імені ОСОБА_1 у повідомленні про намір відчужити частку в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 12.02.2021 (у графі перед словами « ОСОБА_1 ») виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його оригінальних підписів; (2) підпис від імені ОСОБА_1 на заяві про намір придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 15.02.2021 (у графі «Отримав» перед словами « ОСОБА_1 ») виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його оригінальних підписів; (3) підпис від імені ОСОБА_1 у попередньому договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 18.02.2021 (на останній сторінці договору в розділі « 10. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» у полі «ПРОДАВЕЦЬ» перед словами «(А.В. Кучма)» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його оригінальних підписів.

У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 1.2.10. Інструкції додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Отже, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 54-55 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №910/4292/13, яка враховується апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Проте, судом першої інстанції не наведено обставин необхідності розширення експертного дослідження в контексті підстав призначення додаткової експертизи, також не наведено висновків стосовно необхідності витребування певних документів за клопотаннями учасників справи.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що оцінюючи висновок експерта №СЕ-19/114-23/3231-ПЧ від 21.03.2023 (т. 2 а.с. 21-25) складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта містить велику кількість взаємосуперечливих фактів в розрізі матеріалів справи та позиції позивача.

При цьому судом першої інстанції взято до уваги повідомлення позивача, що усі перелічені документи, що були об`єктом дослідження судової почеркознавчої експертизи, а саме: повідомлення про намір відчуження частки в статутному капіталі від 12.02.2021, заява про намір придбання частки в статутному капіталі від 15.02.2021 та попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Укрдевелопінвест» від 18.02.2021, - підписувались в її присутності безпосередньо відповідачем.

В свою чергу, експертом у висновку №СЕ-1-/114-23/3231-ПЧ від 21.03.2023 категорично зазначається, що підписи на зазначених вище документах виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його оригінальних підписів.

Для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку і підпису певної особи від імені якої значиться підпис (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до дати складання досліджуваного документа; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов`язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв`язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку це такі, що виконані безпосередньо для проведення експертизи (або експертного дослідження).

В якості вільних зразків можуть бути надані тексти, підписи, що належать до службової переписки, автобіографії, особисто заповнені анкети, заяви, листи, підписи в установчих, приватизаційних документах, посвідченнях, договорах, заявах про видачу паспорта, платіжних відомостях, касових ордерах, пенсійних справах, анкетах, щотижневиках, блокнотах та інших документах.

При цьому експерти повинні керуватися правилами, викладеними в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція) та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі Рекомендації), що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5.

Для проведення експертизи зразки надаються лише за умови:

їх достовірності, тобто, вони повинні безсумнівно належати особі, зразки почерку якої надаються на дослідження;

достатньої кількості та відповідної якості.

Під відповідною якістю зразків розуміється їх зіставлення з досліджуваним об`єктом, в тому числі за часом виконання, тобто зразки та досліджуваний рукопис повинні бути виконані в максимально наближений час;

за способом і умовами виконання:

за змістом, характером та цільовим призначенням: заява, накладна, лист (документ подібний досліджуваному). Зразки мають бути виконані таким же засобом (кулькова, перова, гелева, капілярна ручки, олівець тощо) і, по-можливості, на такому ж матеріалі, що і досліджувані рукописи та підписи, оскільки розбіжності у почерку однієї і тієї ж особи у залежності від матеріалів письма можуть бути значними.

Вільних зразків почерку повинно бути не менше ніж на 15 аркушах, підписів не менше 15, експериментальних зразків почерку не менше ніж на 10-15 аркушах, експериментальних зразків підписів не менше 5-8 аркушів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом експертна установа зверталася до суду з клопотанням про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи (клопотання експерта від 31.10.2022 № СЕ-19/114-22/19084-ПЧ/КЛ), а саме вільних зразків підписів (почерку) Кучми А.В. (в кількості 10-15 підписів) в оригіналах документів, в тому числі виконаних в максимально наближено до часу складання досліджуваних документів, достовірність яких встановлена процесуально.

При цьому експертом були прийняті на експертне дослідження вільні зразки підписів Кучми А.В. в кількості не 15, а в кількості 7, які виконані в проміжку часу 2018 та 2020 роки, тобто не в максимально наближеному до часу складання досліджуваних документів в 2021.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем надано вільні зразки підписів (почерку) Кучми А.В. у кількості, яка не відповідає вимогам п. 3.5 Інструкції та часу їх виконання.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано неможливість надання вільних зразків підпису Кучми А.В. в кількості, яка витребовувалась експертом.

Станом на дату проведення експертного дослідження, п. 3.5 зазначеної вище Інструкції про призначення та проведення судових експертиз має наступну редакцію: "3.5. Коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта)." (пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5).

Таким чином, фактично копії документів виведені з переліку основних об`єктів дослідження почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів.

Відповідно до п. 3.13 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять (затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97), визначено поняття оригіналу документа як примірника документа, що першим набуває юридичної сили. Таким чином, з огляду на вище викладене можна визначити поняття оригіналу документа у наступній редакції: Оригінал документа офіційний документ, що першим набуває юридичної сили, складений відповідно до визначених нормативно вимог на певному матеріальному носії, виданий вперше, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні cпричинити наслідки правового характеру, та може бути використана як документ доказ у правозастосовній діяльності. Такий документ складається, видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Тобто, іншими словами це справжній документ, виданий вперше. Оригіналів документа може бути декілька.

Відповідно до п. 3.14 ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, дублікат оригіналу це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу документа, що має таку саму юридичну силу. При цьому, у правому верхньому куті лицьової сторони першого аркушу дублікату документа повинна наноситися відмітка Дублікат.

З врахуванням вище викладені нормативно-методичні вимоги до об`єктів зазначених експертиз(почеркознавчої), дослідженню підлягають лише оригінал документа та дублікат оригіналу документа Таким чином, об`єктами почеркознавчої експертизи документів можуть бути наступні документи: оригінал документа; дублікат оригіналу документа.

Судом встановлено, що Галабудою Андрієм Миколайовичем експертом Львівського наукового експертного криміналістичного центру МВС України при проведенні первинної почеркознавчої експертизи для дослідження підпису особи Кучми А.В. з використанням методу порівняння, використані світлокопії сторінок громадянського паспорту у вигляді електрофотографічного зображення підпису (а.с. 118) та електрофотографічні зображення підпису (а.с. 86, 88, 90, 92, 99), що не є в розумінні вищезазначених приписів діючих норм ані оригіналом, ані дублікатом документа, проте ці копії документів були взяті експертом для проведення порівняння підписів з об`єктом дослідження, що суперечить вимогам про проведення почеркознавчої експертизи.

У всіх випадках, коли на експертизу не можуть бути надані зразки почерку, які відносяться до того ж періоду, що й досліджуваний документ, а розрив у часі значний, експерту обов`язково слід повідомляти відомості про вік, освіту, спеціальність, письмову практику, хворобах, що могли б вплинути на почерк особи, зразки якої надаються для дослідження.

Так на дослідження взяті документи, які мають значний розрив у часі, що зазначено вище без виконання цих додаткових вимог.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 520/8073/16-ц, який в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховано апеляційним господарським судом.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність взаємосуперечливих фактів щодо висновку експерта в розрізі матеріалів справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при призначенні додаткової судової експертизи, не врахував в сукупності усіх обставин та безпідставно кваліфікував призначену експертизу як додаткову при цьому наводив ознаки повторної почеркознавчої експертизи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), що має місце в цій справі, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Повторна експертиза доручається іншому(им) експерту(ам).

Оцінюючи висновок місцевого господарського суду та доводи апеляційної скарги щодо безпідставного виключення з числа експертних взірців підписів (почерку) Кучми А.В. та вільних взірців підписів (почерку) Кучми А.В., що містяться в наступних оригіналах документів заяві ОСОБА_1 від 25.09.2018 посвідчена приватним нотаріусом ЛМНО Ростовою Л. О., зареєстровано в реєстрі за №893; акті №1 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №271, 272; акті №2 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №273, 274; акті №3 приймання-передачі майна від 06.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №275, 276 та акті №4 приймання-передачі майна від 08.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Дулик М. Б., зареєстровано в реєстрі за №300, 301, апеляційний господарський суд зазначає, що надані суду додаткові вільні зразки підпису ОСОБА_1 , виконані з суттєвим часовим проміжком від дати складання об`єктів дослідження, а тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що серед долучених відповідачем документів в якості порівняльного матеріалу, максимально наближеними по часу складання - є заява - згода від 24.11.2021 та заява від 07.04.2021.

За таких обставин суд апеляційної інстанцій вважає, що суд першої інстанції правильно навів ознаки повторної почеркознавчої експертизи, проте помилково кваліфікував її як додаткову. З цих підстав ухвала суду першої інстанції підлягає частковій зміні, а саме щодо перекваліфікації призначення судом першої інстанції додаткової судової почеркознавчої експертизи на повторну, відповідно з мотивацією викладеної апеляційним судом в цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч.4 ст.277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права на підставі встановлених ним обставин та в межах доводів апеляційної скарги відповідача, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2023 в справі № 914/1693/22 в частині призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи змінити на повторну та викласти в редакції цієї постанови.

В решті ухвала місцевого суду відповідає вимогам норм процесуального права.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд змінив ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу задоволив частково, проте в редакції цієї постанови, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн., який сплачений згідно з квитанцією за № 32528798800007112643 від 15.06.2023.

Керуючись ст. ст. 226, 236, 269, 271, 275, 277, 281, 282ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 15.06.2023 задоволити частково.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2023 у справі № 914/1693/22 в частині призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи змінити на повторну та викласти в редакції цієї постанови.

В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2023 у справі № 914/1693/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. покласти на апелянта.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 21.07.2023