Ухвала

від 24.07.2023 по справі 755/8321/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8321/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" липня 2023 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ФОП, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ СИСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»</a> (ТОВ «ТТВК») про захист прав споживачів, стягнення сплаченого, але не отриманого продукту, згідно вимог закону України «Про захист прав споживачів» та відшкодування збитків за період з 03.04.2022 року п 16.06.2023 року, -

в с т а н о в и в:

19 червня 2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ФОП, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ СИСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»</a> (ТОВ «ТТВК») про захист прав споживачів, стягнення сплаченого, але не отриманого продукту, згідно вимог закону України «Про захист прав споживачів» та відшкодування збитків за період з 03.04.2022 року п 16.06.2023 року.

20 червня 2023 року визначено суддю для розгляду справи та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно відповіді № 153570 від 20.07.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в Дніпровському районі не зареєстрований.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 38000211) за адресою: Харківська область, м.Харків, проспект Перемоги, буд.77, літ. «А-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»</a> (код ЄДРПОУ 36285831) за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, оф.128.

Позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору ч.5 ст.28 ЦПК України.

Як вбачається з відповіді № 150572 від 18.07.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, позивач, який не є мешканцем Дніпровського району м.Києва, звернувся за підсудністю, зазначаючи адресу відповідача ФОП ОСОБА_2 в Дніпровському районі місті Києва. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 в Дніпровському районі м.Києва не зареєстрований.

Отже, позивачу необхідно зазначити підстави звернення з даною позовною заявою до Дніпровського районного суду міста Києва.

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", затвердженим наказом ДП "УКРНДНЦ" від 01 липня 2020 року № 144. Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - юридична особа) незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

Згідно з п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020" передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду та відповідача) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має складатися зі слів "Згідно з оригіналом" та бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням його власного імені та прізвища, а також дати такого засвідчення).

Таким чином, позивачеві слід надати суду копії письмових доказів (для суду та відповідачів), засвідчених належним чином.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Крім того, 25.04.2019 прийнято Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким імперативно передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.

Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

При цьому, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивач надав до позовної заяви документи (додатки до позову) складені на російській мові, а без їх перекладу на державну мову з нотаріальним засвідченням її вірності, унеможливлює вивчення вказаного документу судом та його дослідження при розгляді справи.

Тому, позивачу необхідно надати до суду належний переклад відповідних документів, оформленого та завіреного належним чином.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п`яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дніпровського районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви з урахуванням визначених недоліків для суду та відповідно для відповідача.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ФОП, Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ СИСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»</a> (ТОВ «ТТВК») про захист прав споживачів, стягнення сплаченого, але не отриманого продукту, згідно вимог закону України «Про захист прав споживачів» та відшкодування збитків за період з 03.04.2022 року п 16.06.2023 року- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).

У разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: