Ухвала

від 25.07.2023 по справі 758/2913/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2913/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді - Анохіна А.М.,

за участю секретаря - Лазуренко А.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»</a>, треті особи: Київська міська рада, Орган самоорганізації населення комітет мікрорайону «Рада житлового масиву Виноградар» про визнання самочинним будівництво житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

03 березня 2016 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»</a>, треті особи: Київська міська рада, Орган самоорганізації населення комітет мікрорайону «Рада житлового масиву Виноградар» про визнання самочинним будівництво житлового будинку.

04 березня 2016 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Роман О.А.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.03.2016 було відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

04 грудня 2017 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Супрун Г.Б.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.11.2018 справу призначено за правилами загального позовного провадження.

22 жовтня 2020 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Корніловій Ж.О.

16 листопада 2020 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Ларіоновій Н.М.

27 січня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2023 було прийнято цивільну справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В підготовче судове засідання призначене на 08.06.2023 о 13.00 год. та судове засідання 25.07.2023 о 10.30 год. позивач та його представник не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи представник позивача повідомлявся належним чином шляхом направлення СМС - повідомлення на мобільний телефон, вказаний в позовній заяві.

Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, в т.ч. про розгляд справи без його участі, до суду не звертався.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлені належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в підготовче судове засідання призначене на 08.06.2023 о 13.00 год. та судове засідання 25.07.2023 о 10.30 год. позивач та його представник не з`явилися. Про причини неявки в судові засідання суд не повідомили, з будь-якими клопотаннями, зокрема, про можливість розгляду справи без їх участі, з огляду на наявні у справі матеріали справи, до суду не зверталися.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»</a>, треті особи: Київська міська рада, Орган самоорганізації населення комітет мікрорайону «Рада житлового масиву Виноградар» про визнання самочинним будівництво житлового будинку - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала в частині залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя А.М.Анохін