Постанова

від 06.06.2023 по справі 5026/886/2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. Справа № 5026/886/2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Корсака В.А.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від приватного виконавця: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 (суддя Довгань К.І.)

за скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ" адвоката Сергія Кураси на рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича

у справі № 5026/886/2012 Господарського суду Черкаської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ"

про стягнення 715 488,03 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ" (далі - ТОВ "Фірма "МІГ", боржник) на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 у справі № 5026/886/2012 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 у справі № 5026/886/2012 залишено без змін; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника; поновлено дію ухвали Господарського суду Черкаської області від 10.11.2022 у справі № 5026/886/2012.

2. 26.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла електронною поштою заява приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (далі - приватний виконавець ВО ЧО Бурмага Є.А., Виконавець) від 26.05.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 5026/886/2012, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким здійснити розподіл судових витрат, що пов`язані з розглядом справи, зокрема, щодо витрат, понесених на професійну правничу допомогу; розгляд заяви проводити без участі приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. та його представника. До заяви додано докази понесення відповідних витрат.

3. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.05.2023 зазначену заяву передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Корсак В.А., Ходаківська І.П.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (колегія суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, судді Корсак В.А., Ходаківська І.П.) прийнято до розгляду вказану заяву приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А.; призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.06.2023 об 11 год. 30 хв.; запропоновано учасникам справи скористатися своїми правами, зокрема, звернутися до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції, надання суду заперечень або міркувань щодо поданої заяви, додаткових письмових пояснень, клопотання про розгляд справи без участі сторін, з урахуванням того, що явка представників учасників справи не є обов`язковою, та інших заяв.

5. У судове засідання, призначене на 06.06.2023, представники учасників судового процесу не з`явились.

6. Усі учасники судового процесу належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду заяви приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 5026/886/2012 шляхом направлення копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 стягувачу - на електронну адресу, зазначену ним у документах, наданих суду, боржнику - на електронну адресу, зазначену ним у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги, Виконавцю - на електронну адресу, зазначену ним у заяві про ухвалення додаткового рішення.

7. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами частин п`ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Положення частини одинадцятої цієї статті ГПК України визначають, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, положення частини п`ятої статті 242 ГПК України передбачають, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Крім цього, щодо застосування наведених норм суд також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи ненадсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Крім викладеного, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 вказано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Крім того, стягувач, боржник та Виконавець безпосередньо зазначили в документах, поданих до суду (зокрема, боржник - у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги), у власних реквізитах адреси електронної пошти.

Отже, повідомивши суду як один із своїх засобів зв`язку електронну пошту, учасники апеляційного провадження мали вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та мали усвідомлювати, що суд може комунікувати з ними за допомогою повідомлених ними засобів комунікації.

Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, а тому відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Крім цього, суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Також, суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 904/272/22.

8. Отже, апеляційний суд належним чином здійснив повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання, за правилами, передбаченими ГПК України.

9. Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

10. Разом з тим, колегія суддів враховує, що в заяві про ухвалення додаткового рішення у даній справі Виконавець просив суд розглянути зазначену заяву без участі заявника та його представника.

11. Відповідно до положень ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

12. За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд зазначеної заяви приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. про ухвалення додаткового рішення за відсутності в судовому засіданні представників стягувача, боржника та Виконавця.

13. Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

14. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

15. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

17. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

19. Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

20. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

21. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

22. Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

23. Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу у справі № 5026/886/2012, одержаному Північним апеляційним господарським судом електронною поштою 15.05.2023, приватний виконавець ВО ЧО Бурмага Є.А. навів попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, що складає 5 000,00 грн. Водночас, Виконавець заявив, що докази на підтвердження понесених судових витрат не можуть бути подані до суду разом з поданням відзиву, оскільки Виконавцю не відомі остаточні витрати, які він може понести в ході розгляду апеляційної скарги, а тому відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України такі докази будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

24. Суд також враховує, що заява приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, яка надіслана електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду 26.05.2023, подана в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

26. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції Виконавцем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано копії:

- договору 20616 про надання правової допомоги від 15.06.2022, укладеного між адвокатом Прокопчуком Олегом Петровичем (далі - Прокопчук О.П., Адвокат) та приватним виконавцем ВО ЧО Бурмагою Є.А. (Клієнт) (далі - Договір);

- додатку від 10.05.2023 до Договору;

- акта від 25.05.2023 приймання-передачі виконаних робіт до Договору.

27. Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат приймає на себе доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надавати Клієнту консультації з питань, що охоплюють усі галузі права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту його прав та інтересів у судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист у правоохоронних та контролюючих органах, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором або на підставі документів, що підтверджують такі витрати та/або гонорар.

28. Згідно з п. 2.1 Договору Адвокат є представником Клієнта у судових органах України будь-якої інстанції з усіма необхідними для цього повноваженнями, які надано законом учасникам судового процесу, при цьому, але не виключно, Адвокат має право: пред`явлення позову, апеляційних та касаційних скарг, інших заяв та скарг, їх підписання, а також подання та підписання інших заяв по суті, визначених процесуальним законодавством; повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, посвідчувати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів, оскаржувати у касаційному порядку ухвали та постанови Вищого господарського суду України, а також ухвали та постанови апеляційних судів загальної юрисдикції до Верховного Суду України, пред`являти від імені клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи до стягнення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України. Також за цим Договором Адвокату надано право ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процесуальних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для використання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів Клієнта, сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов`язані з веденням справи в суді. Цим Договором права Адвоката не обмежуються.

29. Згідно з п. 2.2 Договору на підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг.

30. Розмір гонорару, його фіксована чи погодинна оплата, порядок та умови сплати за надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами окремою додатковою угодою до цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами (п. 3.1 Договору).

31. Згідно з п. 4.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання.

32. У п. 1 додатку від 10.05.2023 до Договору адвокат Прокопчук О.П. та Клієнт погодили, що сплата гонорару за надання правової допомоги, в межах судової справи № 5026/886/2012, здійснюється у фіксованому розмірі.

33. Відповідно до п. 2 додатку від 10.05.2023 до Договору Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар за фактично надані Адвокатом послуги протягом 60 днів від дня складання відповідного акта приймання-передачі.

34. У п. 3 додатку від 10.05.2023 до Договору сторони погодили види послуг та їх фіксовану вартість, зокрема: складання відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн; складання заяв (клопотань) з процесуальних питань - 800,00 грн; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 000,00 грн.

35. Відповідно до акта від 25.05.2023 приймання-передачі виконаних робіт до Договору, підписаного адвокатом Прокопчуком О.П. та приватним виконавцем ВО ЧО Бурмагою Є.А., Адвокатом було надано правову допомогу Клієнту в межах апеляційного розгляду скарги щодо Клієнта у судовій справі № 5026/886/2012, а Клієнтом така правова допомога була отримана згідно з наведеним переліком: складання відзиву на апеляційну скаргу 15.05.2023 - 2 000,00 грн; складання заяви з процесуального питання - про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 18.05.2023 - 800,00 грн; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 23.05.2023 - 1 000,00 грн; всього 3 800,00 грн.

36. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

37. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

38. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

39. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

40. Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

41. Частинами другою та третьою статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

42. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

43. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

44. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

45. У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

46. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

47. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

48. За встановлених обставин, суд вважає, що приватним виконавцем ВО ЧО Бурмагою Є.А. доведено належними доказами понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 5026/886/2012 в Північному апеляційному господарському суді, в розмірі 3 800,00 грн.

49. ТОВ "Фірма "МІГ", у свою чергу, не доведено неспівмірності розміру витрат приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи в Північному апеляційному господарському суді, у сумі 3 800,00 грн.

50. Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши докази, надані Виконавцем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості, з урахуванням складності справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі витрати понесені фактично, і їх розмір є документально обґрунтованим, співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та відповідає критеріям, зокрема, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

51. Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у даній справі судові витрати за розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фірма "МІГ" покладено на скаржника (ТОВ "Фірма "МІГ"), а також обґрунтованість та співмірність розміру витрат приватного виконавця ВО ЧО Бурмаги Є.А. на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи в Північному апеляційному господарському суді, у сумі 3 800,00 грн, заява Виконавця про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 5026/886/2012 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ" (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 161/1, код ЄДРПОУ 21389433) на користь приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, оф. 36/1, код 3190913736) 3 800 (три тисячі вісімсот) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Корсака В.А. - з 12.06.2023 по 30.06.2023 (включно), суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. - з 03.07.2023 по 21.07.2023 (включно), повний текст додаткової постанови складено та підписано у перший робочий день після виходу суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з відпустки - 24.07.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська