Постанова

від 24.07.2023 по справі 925/1312/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 925/1312/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023

у справі №925/1312/22 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Некатрейдгруп"

до Управління Держпраці у Черкаській області

про стягнення 66 200,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Некатрейдгруп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 66 200,00 грн, заподіяної протиправним рішенням суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача, а саме винесенням постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16.03.2021 №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15, позивачу спричинена матеріальна шкода в розмірі 66 200,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 позов задоволено.

Стягнуто з Управління Держпраці у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Некатрейдгруп" 66 200,00 грн збитків та 2 000,00 грн правничої допомоги.

Стягнуто з Управління Держпраці у Черкаській області 2 481,00 грн судового збору для зарахування на рахунок №31215256700001 одержувача - ГУК у м. Києва код ЄДРПОУ 37993783 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що неправомірність дій відповідача щодо накладення штрафу та винесення постанови від 16.03.2021 №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15 призвели до заподіяння шкоди позивачеві в загальній сумі 66 200,00 грн, що було встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі №580/2805/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, у зв`язку з чим наявні підстави для захисту порушеного права позивача згідно з приписами статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, а отже, заподіяна позивачу шкода у розмірі 66 200,00 грн підлягає відшкодуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління Держпраці у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України, пункти 3, 16-19, 36, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт наголошує, що не здійснював неправомірних дій, оскільки при прийнятті постанови від 16.03.2021 №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15 та направленні її до органів державної виконавчої служби діяв, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також, скаржник зазначає, що резолютивні частини рішень першої та апеляційної інстанції у справі №580/2805/21, якими визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на позивача штрафу від 16.03.2021 №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15, не містять зобов`язання відповідача щодо повернення сплаченої позивачем суми штрафу.

Управління Держпраці у Черкаській області стверджує, що не є одержувачем коштів, стягнутих державною виконавчою службою з позивача, не є розпорядником цих коштів, тому, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, скаржник вказує, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі Управління Держпраці у Черкаській області перебуває у стані ліквідації.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, надісланому до суду 05.05.2023, зазначає, що рішення суду є повним, обґрунтованим, таким, що винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зокрема, позивач вказує, що в даній справі встановлені всі три необхідні умови, які є підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме:

- незаконність рішення органу державної влади, яке підтверджене рішенням суду;

- наявність шкоди в розмірі 66 200,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 21.05.2021;

- причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (кошти стягнуті на підставі постанови відповідача, яка була визнана судом протиправною та скасована).

Крім того, позивач вказує, що відповідачем не надано доказів того, Управління Держапраці в Черкаській області є припиненим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1312/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Управління Держапраці в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

11.04.2023 матеріали справи №925/1312/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Держапраці в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/1312/22 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.03.2021 начальником Управління Держпраці у Черкаській області прийнято постанову №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15 про накладення на ТОВ "Некатрейдгруп" штрафу в розмірі 60 000,00 грн, у зв`язку з порушенням позивачем частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413.

18.05.2021 на підставі вищенаведеної постанови про накладення штрафу державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції Демченко М.В. відкрито виконавче провадження №65471204 та розпочато процедуру примусового стягнення з ТОВ "Некатрейдгруп" штрафу в розмірі 60 000,00 грн, 6 000 грн виконавчого збору, 89,56 грн витрат на проведення виконавчих дій та 110,44 грн мінімальних витрат виконавчого провадження.

21.05.2021 позивач меморіальним ордером №L0521S3GUH перерахував 66 200,00 грн Черкаському РВ ДВС Центрального міжрегіонального МЮ (м. Київ) на виконання постанови Управління Держпраці у Черкаській області з яких: 60 000,00 грн - борг, 6 000,00 грн - виконавчий збір, 89,56 грн - витрати на проведення виконавчих дій, 110,44 грн - мінімальні витрати виконавчого провадження.

24.05.2021 Державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ЦМУМЮ у Демченко М.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням.

17.08.2021 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/2805/21 визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Черкаській області Про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16.03.2021 №ЧК-92/451/АВ/ТД-ФС-15.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/2805/21 від 17.08.2021 залишено без змін.

Ухвалою від 20.04.2022 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2021.

Враховуючи наведені вище обставини, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням органу державної влади, в даному випадку є постанова Управління Держпраці у Черкаській області від 16.03.2021 №ЧК-92/541/АВ-ТД-ФС-15 про накладення на ТОВ "Некатрейдгруп" штрафу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 66 200,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу на позивача відповідно до постанов Управління Держпраці.

Підставою відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу згідно зі статтями 1173, 1174 ЦК України є наявність таких обов`язкових умов, як неправомірні дії (бездіяльність) органу або його посадової особи, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою

Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню та перевірці існування всіх умов, з наявністю яких законодавець пов`язує відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади.

Стаття 11 ЦК України відносить до підстав виникнення цивільних прав і обов`язків завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна,

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/22630/17, від 04.12.2020 у справі № 910/8124/19.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За результатом розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти у загальному розмірі 66 200,00 грн були стягнуті органами Державної виконавчої служби на підставі відповідних виконавчих документів у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", які в свою чергу, були видані на виконання постанови Управління Держпраці у Черкаській області від 16.03.2021 №ЧК-92/541/АВ-ТД-ФС-15 про накладення штрафу в розмірі 60 000,00 грн.

Разом із тим, з фактичних обставин справи слідує, що грошові кошти, стягнуті виконавчою службою на виконання постанови Управління Держпраці у Черкаській області від 16.03.2021 №ЧК-92/541/АВ-ТД-ФС-15 про накладення штрафу, яка у подальшому була скасована рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі № 580/2805/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 13.12.2021.

Ухвалою від 20.04.2022 Верховний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2021.

З наведеного вбачається, що саме рішення ГУ Держпраці (державного органу), які в подальшому були скасовані адміністративним судом за результатами їх оскарження, призвели до понесення позивачем вимушених витрат, до складу яких входять, окрім суми неправомірно нарахованих штрафів, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, зазначені вище витрати позивача за своєю правовою природою є майновою шкодою, яка завдана ТОВ "Некатрейдгруп" незаконними рішеннями Управління Держпраці. При цьому згідно з положеннями статей 1166, 1173, 1174 ЦК України скасування незаконного рішення дає право на відшкодування збитків незалежно від наявності вини органу, який виніс таке рішення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/1904/20).

Відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, згідно з наведеними вище положеннями ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

У цій справі таким органом є Управління Держпраці у Черкаській області, як особа, що прийняла неправомірні рішення, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено всі умови, наявність яких є необхідною підставою для стягнення шкоди, а саме: неправомірність дій державного органу, що полягають у постановленні рішень про нарахування штрафних санкцій, які в подальшому скасовані судом; наявність шкоди, яка складається з вимушених витрат позивача (пункт 8.16 цієї постанови); безпосередній причинний зв`язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала.

Заперечення відповідача з цього приводу, наведені у апеляційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що не відповідає встановленим статтею 269 ГПК України межам розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім того, незгода із рішенням суду першої інстанції не означає його незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбачуваним процесуальним наслідком.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено розмір заявленої до стягнення шкоди, у зв`язку з чим, наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяної позивачу майнової шкоди та вважає правильним застосування судом приписів статей 1166, 1173, 1174 ЦК України. Дійшовши вказаного висновку, суд апеляційної інстанції відхиляє протилежні доводи скаржника як такі, що не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене у цій постанові, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи апеляційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 слід залишити без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», підстав для розподілу судового збору, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі №925/1312/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1312/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім