Постанова

від 24.07.2023 по справі 906/261/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 липня 2023 року Справа № 906/261/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача (ПрАТ «Українська генетична компанія») - Штокало Т.В.;

відповідача (Оліївська сільська рада) - не з`явився;

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська генетична компанія» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.05.2023, повний текст якої складено 23.05.2023 у справі №906/261/21 (суддя Шніт А.В,)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська генетична компанія»

до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення.

Приватне акціонерне товариство «Українська генетична компанія» (надалі в тексті Товариство) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (надалі в тексті Сільська рада), з урахуванням заяви від 09.08.2021 (вх.№02-44/1364/21) про зменшення позовних вимог, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення тридцять восьмої сесії VII скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1263 від 23.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою»;

- скасувати рішення тридцять восьмої сесії VII скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1263 від 23.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою».

Під час провадження у суді першої інстанції 05.04.2023 надійшла заява Позивача про зміну предмета позову (вх.№01-44/1135/23 від 05.04.2023), в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, відповідно до переліку;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до переліку;

- визнати недійсними рішення загальних зборів Приватного підприємства «Компанія Базіс», оформленого протоколом №10 від 25.11.2021 в частині рішення у вигляді прийняття до статутного капіталу підприємства земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600: 03:001:0308 та 1822085600:03:001:0912 та укладеного на його виконання акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ПП «Компанія Базіс», посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., зареєстрованого в реєстрі №13819 та №13820 в частині передачі ОСОБА_1 та прийняття ПП «Компанія Базіс» земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600:03:001:0308 та 1822085600:03:001:0912;

- визнати протиправними та скасувати рішення та відповідні записи про проведену державну реєстрацію права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень, припинення об`єктів нерухомого майна та зміни нерухомого майна, а також нерухомого майна, яке буде утворено внаслідок поділу або об`єднання об`єктів нерухомого майна, згідно з переліком;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок та записи у поземельній книзі із скасуванням кадастрових номерів земельних ділянок за кадастровими номерами, відповідно до переліку.

Крім того, у прохальній частині заяви Позивача про зміну предмета позову, наявні клопотання про:

- залучення в якості співвідповідачів фізичних осіб, згідно з переліком;

- залучення третіх осіб відповідно до переліку, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

- переведення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у статус відповідача у справі №906/261/21. (т.4, арк.справи 1-212).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 у справі №906/261/21 поміж іншого: відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ПрАТ «Українська генетична компанія» про зміну предмету позову (вх.№01-44/1135/23 від 05.04.2023). Суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про зміну предмету позову не відповідає положенням ст.46 ГПК України. Крім того, місцевий суд розцінив її як новий позов, оскільки у ній зазначені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно в їх обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з окремими позовними вимогами.(т.5, арк.справи 45-47).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Українська генетична компанія» звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 у справі №906/ 261/21, скасувати вказану ухвалу в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви ПрАТ «Українська генетична компанія» про зміну предмету позову та ухвалити нове, яким прийняти дану заяву до розгляду та задоволити її.

Скаржник вважає, що ухвалу суду першої інстанції, винесено з порушенням норм процесуального права та без врахування усталеної практики Верховного Суду. Апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий суд не взяв до уваги висновки, викладені в резолютивній частині висновку судового експерта від 13.12.2022 №421/22-41, за наслідками проведеної земельно-технічної експертизи стосовно розташованих в межах спірної земельної ділянки площею 17,4 га земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822085600: 03:001:0073; 1822085600:03:001:0308; 1822085600:03:001:0544; 1822085600:03:001:0912; 1822085600:08:001:0032; 1822085600:08:001:0131 1822085600:08:001:2727 частково площами 0,1119 га, 0,0185 га, 0,1502 га, 0,0935 га, 0,0669 га, 0,2481 га, 0,3121 га відповідно.

На переконання Скаржника, Відповідачем та третіми особами вчинено ряд дій, які унеможливлюють захист Товариством своїх порушених прав у обсязі, на який останні розраховували під час звернення з позовною заявою у даній справі.

Апелянт звертає увагу суду, що підстави позову, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача у даній справі залишаються незмінними, оскільки доповнення підстав позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову, а відтак вважає, що підстави позову у справі № 906/261/21 залишаються незмінними.(т.5, арк.справи 92-98).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/261/21 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є. суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Листом №906/261/21/3990/23 від 20.06.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області, які надійшли до апеляційного суду 05.07.2023.

У зв`язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Олексюк Г.Є. у період з 03.07.2023 по 04.08.2023 включно, 06.07.2023 відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №906/261/21 у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

У зв`язку із перебуванням у відпустці членів колегії: судді Гудак А.В. та судді Мельника О.В. у період з 03 липня 2023 по 04 серпня 2023 включно, 10.07.2023 відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №906/261/21 у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р., Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 у справі №906/261/21, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду на 24.07.2023.(т.5, арк.справи 168).

19.07.2023 та 24.07.2023 на адресу апеляційного суду від представників Позивача надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Які були задоволені апеляційним судом.(т.5, арк. справи 172, 177-178, 188).

В судовому засіданні 24.07.2023 представник Позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задоволити. Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у призначене на 24.07.2023 судове засідання апеляційної інстанції. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов-язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до від-повідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до від-повідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закін-чення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розгляда-ється в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами 3, 4 ст.46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову (наведеної думки дотримується Верховний суд у своїй постанові від 27.06.2018 у справі №910/18802/17).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову, який був поданий до господарського суду, є факт прийняття відповідачем рішення, а предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення тридцять восьмої сесії VII скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1263 від 23.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою».

Натомість, в поданій заяві про зміну предмету позову, Скаржник доповнює позовні вимоги ще 4 немайновими вимогами, а саме:

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до переліку;

- визнати недійсними рішення загальних зборів Приватного підприємства «Компанія Базіс», оформленого протоколом №10 від 25.11.2021 в частині рішення у вигляді прийняття до статутного капіталу підприємства земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600: 03:001:0308 та 1822085600:03:001:0912 та укладеного на його виконання акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ПП «Компанія Базіс», посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., зареєстрованого в реєстрі №13819 та №13820 в частині передачі ОСОБА_1 та прийняття ПП «Компанія Базіс» земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600:03:001:0308 та 1822085600:03:001:0912;

- визнати протиправними та скасувати рішення та відповідні записи про проведену державну реєстрацію права власності, іпотеки та іпотекодержателя, обтяжень, припинення іпотеки, припинення обтяжень, припинення об`єктів нерухомого майна та зміни нерухомого майна, а також нерухомого майна, яке буде утворено внаслідок поділу або об`єднання об`єктів нерухомого майна, згідно з переліком;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок та записи у поземельній книзі із скасуванням кадастрових номерів земельних ділянок за кадастровими номерами, відповідно до переліку.

Крім того, у прохальній частині заяви ПрАТ «Українська генетична компанія» про зміну предмета позову наявні клопотання про:

- залучення в якості співвідповідачів фізичних осіб, згідно з переліком;

- залучення третіх осіб відповідно до переліку, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

- переведення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у статус відповідача у справі №906/261/21.

Правовий аналіз заяви про зміну предмету позову надає апеляційному суду підстави для висновку,що Позивач фактично заявив нові позовні вимоги.

Беручи до уваги вищенаведене, колегією суддів встановлено, що заява від 05.04.2023 про зміну предмету позову не є ані заявою про зміну предмета позову, як вказує Позивач (апелянт), ані заявою про об`єднання кількох вимог, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом нових позовних вимог, які фактично є іншим позовом.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції підставно роз`яснив Позивачу в оскаржуваній ухвалі, що він вправі звернутись до суду з окремими позовними вимогами.

У рішенні від 30 травня 2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див.рішення від 28 травня 1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п.57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Попри те, що остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції належить Суду, він не повинен підміняти оцінку, зроблену національними органами, будь-якою іншою оцінкою того, що має бути найкращою стратегією у цій сфері. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або у такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (див. там же; див. також серед багатьох інших джерел рішення у справі «Кордова проти Італії» (№1) (Cordova v. Italy (no.1)), заява № 40877/98, п.54, ECHR 2003-I та повторення відповідних принципів у рішенні від 21.09.1994 у справі «Фаєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), п.65, Series A № 294-B).

Враховуючи вищенаведені норми та з огляду на зазначені Позивачем у заяві про зміну предмету позову самостійні матеріально-правові вимоги, апеляційний суд вважає правильною відмову суду першої інстанції в прийнятті заяви про зміну предмету позову, оскільки така не відповідає положенням ст.46 ГПК України.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови у прийнятті заяви Позивача від 05.04.2023 про зміну предмету позову, а тому ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 у справі №906/261/21 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,73,74,86,129,232,233,240,255,271,275,276,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська генетична компанія» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 у справі №906/261/21 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Справу №906/261/21 повернути господарському суду Житомирської області

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.