Ухвала

від 24.07.2023 по справі 902/1003/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2023 р.Cправа №902/1003/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" "про видачу дублікату наказу по справі №902/1003/20 від 16.03.2021 року" без номеру та дати (вх. канц. суду №01-37/21/23 від 14.07.2023) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго", м.Житомир

до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця, м.Вінниця

про стягнення 219620,88 грн заборгованості за договором на закупівлю теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) перебувала господарська справа №902/1003/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу у м.Вінниця про стягнення 219 620,88 грн заборгованості за договором на закупівлю теплової енергії від альтернативних джерел на твердому паливі №1147 від 11.03.2020.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.02.2021 позов задоволено частково: стягнуто з Квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРЕНЕРГО" 205038,32 грн - основного боргу, 2470,54 грн - 3% річних, 3112,63 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

16.03.2021 на виконання вказаного рішення виданий наказ, який надісланий на адресу стягувача.

22.03.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" "про видачу дублікату наказу по справі №902/1003/20 від 16.03.2021 року" без номеру та дати (вх. канц. суду №01-37/21/23 від 14.07.2023), якою заявник просить видати дублікат наказу від 16.03.2021 у справі №902/1003/20 у зв`язку з його втратою.

Оскільки суддя Яремчук Ю.О. з 10.07.2023 по 28.07.2023 перебуває у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023, зазначену заяву розподілено судді Нешик О.С.

Відповідно до пп.19.4 п.1 Розділу XI ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналіз змісту пп.19.4 п.1 Розділу XI ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду стягувача або державного виконавця, приватного виконавця з заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 918/1147/11 зазначено, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним першочергово дослідити питання строку для пред`явлення наказу суду від 16.03.2021 у справі №902/1003/20 до виконання.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016).

Таким чином, строк для пред`явлення наказу суду від 16.03.2021 у справі №902/1003/20 на момент звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу у даній справі не закінчився.

Отже, заява про видачу дублікату наказу подана позивачем (стягувачем) до закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання.

З урахуванням встановлених обставин, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України").

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду з прав людини від 27.07.2004 у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

З огляду на встановлені судом обставини, судовий наказ від 16.03.2021 у справі №902/1003/20 станом на день розгляду заяви не виконано, що не відповідає наведеним вище приписам та практиці Європейського суду з прав людини. При цьому вказаний наказ було втрачено не з вини стягувача.

При цьому матеріали справи не містять відомостей щодо виконання рішення відповідачем у добровільному порядку.

Отже, враховуючи факт невиконання судового рішення на час розгляду заяви, суд приходить до висновку про те, що видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Дана правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі №6/275-08, від 15.08.2018 у справі №6/256, від 26.04.2018 у справі №922/6111/15.

З огляду на подання позивачем (стягувачем) заяви про видачу дублікату виконавчого документа до закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" "про видачу дублікату наказу по справі №902/1003/20 від 16.03.2021 року" без номеру та дати по справі №902/1003/20.

Керуючись пп.19.4 п.1 Розділу XI та ст. 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" "про видачу дублікату наказу по справі №902/1003/20 від 16.03.2021 року" без номеру та дати (вх. канц. суду №01-37/21/23 від 14.07.2023) по справі №902/1003/20 задовольнити.

2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтеренерго" дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 16.03.2021 у справі №902/1003/20.

3. Ухвала суду від 24.07.2023 у справі №902/1003/20 підписана суддею та набрала законної сили 24.07.2023.

4. За приписами пп.19.4 п.1 Розділу XI ГПК України ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строк, визначений ст. 256-258 ГПК України.

5. Примірник ухвали суду від 24.07.2023 у справі №902/1003/20 надіслати сторонам.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Альтеренерго" (вул.Шевченка, буд.85, кв.58, м.Житомир, Житомирська обл., 10024) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення разом із дублікатом наказу;

3 - Квартирно експлуатаційному відділу м. Вінниця (вул.Стрілецька, 87, м.Вінниця, Вінницька обл., 21001) - рекомендованим листом