ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2461/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ТЕХНОЦЕНТР", м. Дніпро
про стягнення боргу за поставку товару
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
ПРОЦЕДУРА
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ТЕХНОЦЕНТР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості у розмірі 39 331, 64 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 30 133, 87 грн, інфляційні втрати в розмірі 8 132, 77 грн та 3 % річних у розмірі 1 065 грн.
Ухвалою суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2461/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 491 від 09.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 30 133, 87 грн, у зв`язку із погашенням заборгованості.
В частині штрафних санкцій просить зменшити на 90 % обґрунтовуючи тим, що з 24.02.2022 АТ "Марганецький ГЗК" опинився у надскладній ситуації - попит на продукцію на внутрішньому ринку критично впав, зростає собівартість логістики та виробництва, наявність проблем із закупівлею матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання, експортні продажі (які переважно здійснювались через морські порти) фактично заблоковані через блокаду українських портів.
Крім того, АТ «Марганецький ГЗК» та його виробничі потужності розташовані на території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області. Марганецька міська територіальна громада перебуває під постійними артилерійськими обстрілами з боку військових підрозділів російської федерації, які базуються в районі м. Енергодар на протилежному березі Каховського водосховища. З огляду на це, Марганецьку міську територіальну громаду згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, включено до Переліку територіальних громад на території яких ведуться активні бойові дії.
Підприємство перебуває під щоденними загрозами артилерійського та ракетного обстрілу. Зокрема, починаючи з 27.07.2022 підприємство було піддано обстрілам більше 30 разів, за вказаними випадками відкрито кримінальні провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни».
З 01.12.2022 на АТ Марганецький ГЗК" було введено режим вимушеного простою.
Позиція позивача викладена у відповіді на відзив
Позивач підтверджує погашення основної заборгованості у розмірі 30 133, 87 грн.
Проте заперечує проти задоволення клопотання щодо зменшення, оскільки позивач перебуває в аналогічних економічних умовах, адже військова агресія російської федерації потягла за собою скорочення товарообігу вдвічі.
Крім того, всупереч вимогам ст. 8 Договору поставки № 491 від 09.12.2021. відповідач негайно, але не пізніше 3-х календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин (якщо такі настали), у письмовій формі не повідомив сторону по договору поставки про настання форс-мажорних обставин, про передбачуваний термін їх дії та їх припинення, отже на підставі п. 8.5 не має права посилатись на вказані обставини.
Також, позивач розуміючи складність економічної ситуації пішов на зустріч відповідачу, надавши фактичне відтермінування оплати заборгованості (стягнення заборгованості) на 15 місяців.
ТОВ «Дніпро-Техноцентр» не вважає нараховані 3% річних у сумі 1 065 грн надмірно великою сумою, яка значно перевищує розмір збитків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
09.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Техноцентр» (далі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, боржник) було укладено Договір поставки № 491 від 09.12.202 (далі - договір).
13.12.2021 Постачальником складено та спрямовано на адресу Покупця Протокол розбіжностей до Договору.
25.12.2021 сторонами за договором укладено Протокол узгодження розбіжностей до Договору, яким остаточно зафіксовано умови Договору. З цього моменту Договір вважається укладеним.
Відповідно до пункту 1.1 договору з метою здійснення господарської діяльності Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - Товар), які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.
Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього Договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 (пункт 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість Товару за цим Договором становить суму партій Товару по всім специфікаціям (додатках) до цього Договору.
Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару вказуються в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна і загальна вартість кожної партії Товару, зазначеної в п. 4.2 цього Договору, встановлюється в національній валюті України - гривні і не підлягає зміні, якщо інше не зазначено в специфікації (пункти 4.2-4.3 договору).
Згідно з пунктом 4.6 договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього договору. Додатково Сторони погодили, що Покупець має право відтермінувати сплату за Товар у випадках, передбачених пунктом 4.7 Договору, при цьому таке одностороннє відтермінування не буде вважатися порушенням умов договору.
Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати, виданими відповідно до чинного законодавства, або підтверджується висновком компетентного державного органу. Сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу Сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та їх припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону, яка оголосила про форс-мажорних обставин, права посилатися на вказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором (пункти 8.3 8.5 договору).
Специфікацією № 1 з урахуванням змін, установлених Протоколом узгодження розбіжностей, встановлені наступні суттєві умови Договору:
- ціна Товару складає 375 826, 17 грн та підлягає пропорційному перерахунку в разі зміни курсу долара США, встановленого НБУ на дату поставки порівняно з таким курсом на дату розрахунку ціни - 11.11.2021;
- оплата базової ціни 375 826, 17 грн здійснюється Покупцем з акредитиву виконуючим банком, який має бути відкритий Покупцем протягом 7 календарних днів з моменту підписання Сторонами Договору. Строк пред`явлення Постачальником документів до виконуючого данку складає 10 календарних днів від дати підписання Акту приймання-передачі товару, але в межах строку дії акредитиву;
- оплата різниці між збільшеною в разі зростання курсу долара США НБУ ціною та базовою ціною здійснюється Покупцем власноруч з відтермінуванням на строк до 30 календарних днів від дати Акту прийому-передачі Товару за якістю та кількістю та зміни ціни;
- строк поставки складає 14 календарних днів з дати відкриття акредитиву виконуючим банком, умови поставки DDP, м. Марганець, склад АТ «Марганецький ГЗК», згідно правил Інкотермс.
01.02.2022 ТОВ «Дніпро-Техноцентр» від AT КБ «Приватбанк» отримало Повідомлення про авізування відкриття акредитиву M0201DNWAA46B за Договором.
На виконання умов Договору та Специфікації № 1 до договору 07.02.2022 за товарною накладною № 62 ТОВ «Дніпро-Техноцентр» поставило, a AT «Марганецький ГЗК» прийняло: Сервери PowerEdge R740 Server в кількості 2 шт та Програмне забезпечення Microsoft Windows Server Std 2019 в кількості 2 шт загальною вартістю 405 960, 04 грн з урахуванням здійсненого за умовами Договору перерахунку цін.
Отримання вищезазначених товарів виконано на підставі довіреності AT «Марганецький ГЗК» № 107 від 07.02.2022 р. на отримання цінностей за договором.
Відповідно до приписів п. 3.2. Договору ТОВ «Дніпро-Техноцентр» надало документи: рахунок-фактуру № 62 від 07.02.2022; товарно-транспортну накладну № Р62 від 07.02.2022; видаткову накладну № 62 від 07.02.2022; акт приймання-передачі товару від 08.02.2022; документи, що підтверджують якість Товару 7 копії Сертифікатів відповідності та Декларацій відповідності №№ UA 1.001.014765-11 від 06.10.2017 та UA.00J.D.23368-17-21 від 12.10.2017.
08.02.2022 сторони підписали Акт приймання-передачі товару за кількістю, якістю та зміни ціни, яким підтвердили нову ціну Товару 405 960, 04 грн, зазначили, що різницю в сумі 30 133, 87 грн Покупець сплачує протягом 30 календарних днів від цієї дати, та підтвердили відсутність претензій щодо якості та кількості поставленого Товару.
18.02.2022 на користь позивача виконуючим банком сплачено базову ціну Товару 375482, 17 грн за акредитивом.
Решту вартості Товару в сумі 30 133, 87 грн, що складає його заборгованість перед позивачем та відповідач за умовами Договору мав сплатити протягом 30 календарних днів після поставки, тобто, не пізніше 10.03.2022.
Однак, всупереч встановленим Договором зобов`язанням на дату подання цієї позовної заяви АТ «Марганецький ГЗК» свої зобов`язання з оплати заборгованості за поставлений Товар не виконано.
Таким чином, станом на день подачі позову заборгованість АТ «Марганецький ГЗК» за поставлений ТОВ «Дніпро - Техноцентр» за Договором складає 30 133, 87 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 30 133, 87 грн, просить суд стягнути з відповідача також 3 % річних у розмірі 1 065 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 132, 77 грн.
Відповідач 31.05.2023 надав докази сплати основного боргу в розмірі 30 133, 87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 438 від 26.05.2023.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 6 Специфікації № 1, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становив 30 133, 87 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була подана позивачем через канцелярію суду 16.05.2022, про що свідчить штемпель на титульній сторінці позовної заяви
Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем були надані докази оплати залишку боргу в сумі 30 133, 87 грн, що становить спірну суму заявленого до стягнення основного боргу, а саме: копію платіжної інструкції № 438 від 26.05.2023.
Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі сума спірного основного боргу відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 30 133, 87 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
У зв`язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми основного боргу в зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних на суму 1 065 грн за період з 11.03.2022 по 15.05.2023 та інфляційні втрати у розмірі 8 132, 77 грн за той самий період.
Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 8 132, 77 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 065 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 132, 77 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір про наявність підстав для звільнення від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, в період дії форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України), слід враховувати таке.
За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Водночас згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом наведеної норми закону нараховані 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.
З правового аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України випливає, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.
При цьому статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, тоді як норми статті 625 ЦК України, які визначають відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16 (№ 9/5014/969/2012(5/65/2011) (див. постанову ВСУ від 12.04.2017 у справі № 913/869/14).
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів неможливості виробити готову продукцію, та здійснювати поставку (збут) вже виробленої підприємством продукції в умовах воєнного стану.
Крім того, незважаючи на те, що підприємство позивача не знаходиться на території активних бойових дій, безумовно воєнний стан в країні впливає і на його господарську діяльність.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому судовий збір у розмірі 2 684 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30 133, 87 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 62; ідентифікаційний код 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО-Техноцентр» (49128, м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, буд. 1, кв. 320; ідентифікаційний код 19089304) 3% річних у розмірі 1 065 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 132, 77 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112404440 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні