ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"12" липня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/134/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м Ужгород в інтересах держави в особі
позивача 1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
позивача 2 Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Паюка Валентина Михайловича, м. Хуст Закарпатської області
за участю:
третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виноградівського міжрайонного управління водного господарства, м. Виноградів Закарпатської області
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділу комплексного проектування Закарпаттяводопроект Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, м. Ужгород
третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород
про стягнення 67 539 655,00 грн шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням
За участю представників:
прокуратури Черненко С.С., посв. Від 01.03.2023 №069349;
позивача 1 Данч Н.О., в порядку самопредставництва;
позивача 2 не з`явився;
відповідача Ковальчук Н.В., адвокат, ордер серії АІ №1369391 від 24.03.2023 (в режимі відеоконференції);
третіх осіб не з`явилися;
ВСТАНОВИВ:
Закарпатська обласна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Хустської міської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паюка Валентина Михайловича 67 539 655,00 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/134/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023.
Ухвалою від 24 лютого 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам процесу процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 15 березня 2023 року.
Окрім того, вказаною ухвалою судом звільнено Закарпатську обласну прокуратуру від сплати судового збору за подання позовної заяви в даній справі.
У підготовчому засіданні 15 березня 2023 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10 квітня 2023 року з огляду на задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості укласти договір з адвокатом та ознайомитися з матеріалами справи.
У підготовчому 10 квітня 2023 року суд задоволив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задля забезпечення права на подання заперечення на відповідь на відзив, а також постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив у підготовчому засіданні перерву до 02 травня 2023 року.
Підготовче засідання 02 травня 2023 року не відбулося через неналежне функціонування системи фіксування судового засідання технічними засобами підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС , про що складено відповідний Акт № 02.2-10/189/23 від 02.05.2023, відтак ухвалою від 02 травня 2023 року суд повідомив учасників справи про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 23 травня 2023 року.
У підготовчому засіданні 23 травня 2023 року суд постановив ухвалу якою відклав підготовче засідання на 20.06.2023 та залучив до участі у справі Виноградівське міжрайонне управлінням водного господарства як третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; Відділ комплексного проектування Закарпаттяводопроект Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса як третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; Службу автомобільних доріг у Закарпатській області як третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У підготовчому засіданні 20 червня 2023 року судом оголошено перерву до 05 липня 2023 року а надалі до 12 липня 2023.
19 червня 2023 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання/заява від 18.06.2023 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
20 червня 2023 року від третьої особи 3 (Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області) до канцелярії суду надійшли письмові пояснення від 20.06.2023 №806/09-09 до яких долучено, зокрема, докази надіслання їх копії іншим учасникам справи.
05 липня 2023 року від представника відповідача на поштову адресу суду надійшло клопотання від 28.06.2023 яким заявник просить суд долучити до матеріалів справи робочий проект «Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПКО+600) с. Крива Хустського району (каректура проекту)».
Також, 05 липня 2023 року Закарпатська обласна прокуратура подала до канцелярії суду додаткові пояснення від 05.07.2023 № 12-11802-23 на клопотання щодо призначення експертизи.
11 липня 2023 року засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів.
Під час проведення підготовчого засідання 12 липня 2023 року суд заслухав обґрунтування представника відповідача щодо поданої заяви про призначення судової експертизи.
Присутні у підготовчому засіданні прокурор та представник позивача 1 висловили міркування щодо означеного клопотання.
Розглянувши клопотання представника відповідача про призначення експертизи, суд враховує наступне.
У поданому суду клопотанні про призначення судової експертизи представник відповідача в обґрунтування необхідності проведення експертизи зазначає, що відповідач виступаючи лише як підрядник, виконував роботи з розчистки русла річки Тиса, виключно у межах робочого проекту «Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту)» та у межах проектної ділянки та контуру ділянки, визначеної Робочим проектом, який йому було передано до виконання Службою автомобільних доріг у Закарпатській області та на замовлення якої він був виготовлений і який отримав всі погодження відповідно до вимог статті 86 Водного Кодексу України.
Зазначає, що відповідач при виконані робіт суворо дотримувався технології виконання робіт та вимог проектно-кошторисної документації, якою передбачено, що забір наносів та вивезення їх на майданчик тимчасового складування на відстані 200 м. від русла річки, а в подальшому річкові відклади, які не є надрами, реалізовувалися іншим підприємцям і організаціям для їхньої переробки. При цьому, в обґрунтування заявлених позовних вимог у позовній заяві зазначено про те, що Відповідач завдав шкоди вчинивши кримінальне правопорушення. Так, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, отримав погоджений робочий проект: «Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0)+600 с. Крива Хустського району (Коректура проекту), розроблений ВКП «Закарпаттяводопроект Басейнового управління водних ресурсів річки «Тиса».
Надалі відповідач усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, розуміючи, що у нього відсутні дозвільні документи для користування надрами загальнодержавного значення, а саме спеціальний дозвіл на користування надрами, на підставі укладеного з Виноградівським міжрайонним управлінням водного господарства договору про надання послуг № 0064/17 від 25.09.2017, всупереч ч. 2 ст. 86 Водного кодексу України, під видом проведення робіт біля с.Крива, Хустського району Закарпатської області (ПК0+600), на підставі проектної документації, яка не пройшла всіх передбачених чинним законодавством правових та організаційних процедур здійснення архітектурної та містобудівної діяльності, передбачених для другої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, до яких відносяться інфраструктура проекти по проведенню робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок, маючи у користуванні вантажну техніку та робочу силу, розпочав та здійснив шляхом її вилучення відкритим способом, незаконне видобування піщано-гравійної суміші, що відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення. Всього в період з жовтня 2017 року по серпень 2020 року ФОП Паюк В.М., під час надання послуг з розчистки річки Тиса, що біля с. Крива Хустського району Закарпатської області, незаконно здійснив видобуток корисних копалин загальнодержавного значення піщано-гравійної суміші, об`ємом 85120 метрів кубічних.
Таким чином на думку представника відповідача є необхідність роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, з урахуванням необхідності спеціальних знань, для встановлення чи відповідає проектна документація, а саме Робочий проект, законодавчо, нормативно-правовим актам у сфері будівництва.
Також звертає увагу суду на те, що згідно висновку комплексної судової гідро-геологічної та інженерно-екологічної експертизи від 19.06.2020 № 4312 встановлено, що роботи за робочим проектом «Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району» здійснювалися ФОП Паюк В.М. у межах робочого проекту та контуру ділянки, визначеного проектною документацією, яка не пройшла всіх передбачених чинних законодавством правових та організаційних процедур та з порушенням вимог природоохоронного законодавства.
Разом з тим, в обґрунтування необхідності проведення у справі означеної експертизи у клопотанні вказано, що Робочий проект був виготовлений проектувальником в 2014 році, та при його виготовлені та розробці використовувалися чинні саме на той час, на 2014 рік, Закони в сфері природоохоронного законодавства та нормативно-правові акти, а тому посилання у висновку експертів № 4312 на Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який був прийняти 23 травня 2017 року, через три роки після виготовлення Робочого проекту є необґрунтованим та такий висновок експерта є завідомо неправдивий. Крім того, у висновку експертів № 4312 йде посилання на статті Законів та інших нормативно-правових актів, чинних саме на момент проведення експертизи, станом на 2021 рік, а не на Закони та нормативно-правові акти, що були чинні в 2014 році, саме на момент виготовлення Робочого проекту, а тому є обґрунтовані сумніви щодо правильності вказаного висновку експертів № 4312.
З метою встановлення означених обставин відповідач вважає, що є необхідними спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відтак, просить у справі призначити судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити такі питання:
1) Чи відповідає проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст- Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) законодавчо, нормативно-правовим актам у сфері будівництва?
2) У разі, якщо не відповідає проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) законодавчо, нормативно-правовим актам у сфері будівництва, то в чому полягає невідповідність?
Водночас у поданих Закарпатською обласною прокуратурою додаткових поясненнях, прокурор зазначає про те, що частково підтримує клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Так прокурор, просить поставити на вирішення експертизи питання: «У разі якщо робочий проєкт Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері будівництва, то ким саме допущено таку невідповідність та відповідно ким порушені вимоги нормативно-правових актів у сфері будівництва»
Відповідно до ст. ст. 98, 99 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Предметом спору у цій справі є вимога прокурора в особі позивачів про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паюка Валентина Михайловича 67 539 655,00 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме самовільного (бездозвільного) користування надрами, що підтверджується вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 08.09.2022 у справі № 309/22305/22.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.ч. 3- 5 ст. 99 ГПК України).
Відповідно до положень ч.1 ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 69 ГПК України.
Відповідно до п.п. 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 одним з основних видів (підвидів) експертизи є, зокрема, будівельно-технічна.
Згідно з п. 5.1. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, в тому числі, визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Орієнтовний перелік питань будівельно-технічної експертизи відповідно до п. 5.1.1. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень включає в себе, в тому числі, питання щодо того, чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності; чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва; яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень.
Відповідно до п.п. 5.1.3. 5.1.5. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для вирішення питань: про відповідність розробленої проектно-кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об`ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об`єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт.
Для вирішення питань: про відповідність об`єктів нерухомого майна проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); відповідність виконаних будівельних робіт (окремих елементів об`єктів, конструкцій, виробів, матеріалів) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) - експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання в експлуатацію об`єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об`єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо.
Для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), аварійності, групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості об`єкта нерухомого майна, а також визначення пошкоджень та руйнувань об`єкта і його конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту необхідно надати проектну документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання його в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, акти і звіти попередніх обстежень та досліджень тощо.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги необхідність встановлення судом дійсних обставин щодо відповідності робочого проекта Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст- Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту), на підставі якого виконував роботи з розчистки русла річки Тиса Фізична особа підприємець Паюк В.М., нормативно-правовим актам у сфері будівництва, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та з метою повного та всебічного розгляду справи призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу.
Судом враховано питання позивача, які запропоновано для вирішення судової експертизи, наведене в клопотанні, а також питання зазначене прокурором у додаткових поясненнях, однак остаточне коло питань, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, встановлює суд.
Таким чином, суд вважає за необхідне поставити на вирішення судової експертизи такі питання:
1) Чи відповідає проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст- Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) законодавчо, нормативно-правовим актам у сфері будівництва?
2) У разі, якщо проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері будівництва, то в чому полягає невідповідність, ким саме допущено таку невідповідність та відповідно ким порушені вимоги нормативно-правових актів у сфері будівництва?
Згідно з ч. 5 ст.100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи (ст. 4 3акону України Про судову експертизу).
Відтак, суд зазначає, що особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Згідно зі ст. 7 3акону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 10 цього ж Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
За змістом ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Відповідач в поданому суду клопотанні від 18.06.2023 просить проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У поданих до суду поясненнях прокурор просить виконання експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз.
З огляду на недосягнення сторонами у справі згоди щодо судового експерта, суд дійшов висновку доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Про призначення експертизи, відповідно до ст. 100 ГПК України, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Обов`язок по авансуванню сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, з огляду на приписи ч. 4 ст. 853 ЦК України покладається судом на відповідача у справі, за клопотанням якого судом і призначається в даній справі експертиза, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
З урахуванням викладеного, провадження в даній справі підлягає зупиненню, позаяк до отримання судом висновку експерта неможливим є встановлення судом відповідності робочого проекта Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст- Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту), на підставі якого виконував роботи з розчистки русла річки Тиса Фізична особа підприємець Паюк В.М., нормативно-правовим актам у сфері будівництва та прийняття законного і обґрунтованого рішення з ініційованого прокурором в особі позивачів спору.
Керуючись статтями 42, 86, 99, 100, 104, 127, 129, 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 18.06.2023 - задовольнити.
2. Призначити у справі №907/134/23 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Чи відповідає проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст- Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) законодавчо, нормативно-правовим актам у сфері будівництва?
2) У разі, якщо проектна документація, а саме робочий проект Розчистка підмостового русла моста через р. Тиса на автодорозі Хуст-Крива (ПК0+600) с. Крива Хустського району (коректура проекту) не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері будівництва, то в чому полягає невідповідність, ким саме допущено таку невідповідність та відповідно ким порушені вимоги нормативно-правових актів у сфері будівництва?
3. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
4. До вирішення питання розподілу судових витрат у порядку ст. 127, 129 Господарського процесуального кодексу України, оплату проведення експертизи покласти на відповідача Фізичну особу-підприємця Паюка Валентина Михайловича.
5. Цією ухвалою суд попереджає судового експерта про кримінальну відповідальність за ухилення від проведення судової експертизи та подання завідомо неправдивого висновку, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Зупинити провадження у справі №907/134/23 до отримання судом експертного висновку.
7. Матеріали справи скерувати на адресу Київського науково-дослідного інститута судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Лучко
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112404588 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Лучко Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні