Рішення

від 24.07.2023 по справі 908/1147/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/84/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023 Справа № 908/1147/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ», (69069, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5), представник позивача адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, (адреса для листування: АДРЕСА_1 )

до відповідача Управління Запорізької єпархії Української православної церкви, (69041, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 26)

про стягнення 75664,61 грн.

10.04.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна, вих. № б/н від 06.04.2023 (вх. № 1253/08-07/23 від 10.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ», м. Запоріжжя до Управління Запорізької єпархії Української православної церкви, м. Запоріжжя про стягнення 75664,61 грн. заборгованості за договором про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020, в тому числі 60406,71 грн. основного боргу за надані послуги, 12254,23 грн. інфляційних втрат, 1973,84 грн. 3 % річних і 1029,83 грн. пені.

Пунктом другим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 справу № 908/1147/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1147/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/84/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 18.08.2023.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 525, 615, 625 ЦК України, ст. ст. 232 ГК України, умов договору про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнуті з відповідача 75664,61 грн. заборгованості, в тому числі 60406,71 грн. основного боргу за надані послуги, 12254,23 грн. інфляційних втрат, 1973,84 грн. 3 % річних і 1029,83 грн. пені.

Ухвалою суду від 17.04.2023 у справі № 908/1147/23відповідачу запропоновано у строк до 02.05.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання,а також у строк до 05.06.2023 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 17.05.2023 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву вих. б/н від 11.05.2023 (вх. № 11346/08-08/23 від 29.05.2023). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між сторонами відсутні договірні відносини, а послуги з утримання будинку, надаються позивачем відповідно до рішення зборів мешканців даного будинку. Зазначив, що з основною сумою заборгованості погоджується частково в розмірі 47725,30 грн., оскільки вважає, що позивачем невірно визначено складову тарифу на послугу - «прибирання прибудинкової території». У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12254,23 грн. інфляційних втрат, 1973,84 грн. 3 % річних і 1029,83 грн. пені, просив відмовити, оскільки вважає, що момент пред`явлення позивачем вимоги співпадає з моментом пред`явлення самої позовної заяви, а отже прострочення виконання зобов`язання не відбулось. Вимога яка направлялась 05.09.2022 позивачем на адресу відповідача, щодо сплати заборгованості, останнім розглянута не була, оскільки у Управління Запорізької єпархії Української православної церкви були відсутні первинні документи.

Розглянувши відзив Управління Запорізької єпархії Української православної церкви на позовну заяву у справі № 908/1147/23, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6900121039470) вбачається, що ухвала суду від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі № 908/1147/23 отримана відповідачем 26.04.2022.

Таким чином, останнім днем строку для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України є 11.05.2023.

Як вбачається з поштової накладної та конверту, в якому відзив на позовну заяву вих. б/н від 11.05.2023 (вх. № 11346/08-08/23 від 29.05.2023) надійшов до служби діловодства господарського суду Запорізької області, на пошту відзив надано для відправлення 11.05.2023.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 116 ГПК України, суд вважає, що відповідач вчасно надав суду відзив на позов, тому вказаний процесуальний документ залучається судом до матеріалів справи № 908/1147/23 та приймається судом до розгляду.

07.06.2023 через службу діловодства господарського суду Запорізької області Товариством з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» подана Відповідь на відзив вих. № б/н від 05.06.2023 (вх. № 12304/08-08/23 від 07.06.2023), в якій позивач зокрема просив поновити строк для подання відповіді на відзив. Також, позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача щодо невідповідності тарифу на послугу - «прибирання прибудинкової території», оскільки відповідачем не доведено факту не отримання будь-яких послуг позивача. Крім того, зауважив, що відповідач не вчинив жодних дій для врегулювання спору у позасудовому порядку і погашення існуючої заборгованості, що в свою чергу надало право уникнути відповідальності передбаченої чинним законодавством щодо сплати штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» про поновлення строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 166 ГПК Україні відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно норм ч. 2 ст. 251 ГПК України у спрощеному позовному провадженні позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.04.2023у справі №908/1147/23 позивачу запропоновано у строк до 17.05.2023 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву, але не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву.

Оскільки відзив направлений позивачем лише - 11.05.2023, та як встановлено з трек-номеру з офіційного сайту «Укрпошта» отриманий позивачем - 06.06.2023, такім чином, відповідь на відзив на позовну заяву подано у строк встановленій законом.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 17.05.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування судді, яка перебуває у відрядженні і т.п.), суд першої інстанції позбавлений можливості вирішити розглянути справу у строки, передбачені національним законом, рішення прийнято без його проголошення 24.07.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

01.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» (Управитель, позивач у справі) та Співвласниками багатоквартирного будинку № 26 по вул. Кияшка в м. Запоріжжі (Співвласник) на підставі протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 18.07.2020 року укладено Договір про надання послуг з управління будинком №01/11/2020-54 (далі - Договір).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №309849645 від 15.09.2022, Запорізькій єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 20512570) на підставі свідоцтва про власність CAA №960435 від 05.10.2004 року, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кияшка, б. 26 належить нежиле приміщення (№ 18, 19 (літ. А-3)) загальною площею - 470,2 кв.м.

Згідно рішення загальних зборів Співвласників багатоквартирного будинку № 26 по вул. Кияшка в м. Запоріжжі, оформленого Протоколом № 2 від 30 вересня 2010 року затверджено внесення обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4,43 грн. за один квадратний метр загальної площі квартири або нежитлового приміщення, який діє в даний час.

Як вбачається з зазначеного протоколу, Запорізька єпархія Української Православної Церкви на підставі свідоцтва про право на власність приймала участь у затвердженні умов Договору з ТОВ Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ», як один із співвласників квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 26.

Таким чином, Запорізька єпархія Української Православної Церкви є також Замовником послуги з управління багатоквартирним будинком, котру надає Товариство з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ» та зобов`язана сплачувати щомісячно внески обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п.1.1 Договору Управитель зобов`язується надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 26, а Співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Пунктом 3.1 Договору сторони обумовили, що ціна послуги з управляння згідно Додатку №1 становить 6 375, 39 грн. на місяць - 4,43 гривні за 1 м. кв. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами, та включає:

1) витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт

спільного майна будинку в розмірі 5 799,13 грн. на місяць;

2) винагороду Управителю в розмірі 576,26 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору, плата за послугу з управління нараховується щомісячно Управителем та здійснюється Замовником не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі Рахунка-квитанції. За бажанням Співвласника оплата послуги з управляння може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 3.4 Договору додаткові роботи, які не передбачені цим Договором, можуть виконуватися по узгодженню Сторін на підставі додаткового Договору, в якому погоджується вартість додаткових робіт.

Умовами п. 6.2 Договору передбачено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості Послуги з управління, Співвласник має право звернутися з відповідною заявою до Управителя та викликати його (його представника) для складання і підписання акта-претензії. Акт-претензія складається Управителем (його представником) та Співвласником і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або Послуги з управління, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Договір набирає чинності з 01.11.2020 року та укладається строком на один рік (п.9.1 Договору).

Згідно п. 9.2 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на тих самих умовах та на той самий строк.

Оскільки повідомлень про намір розірвати договір сторонами не надано - договір є діючим.

Сторонами узгоджені та підписані:

- Додаток № 1 до договору: складові тарифу на послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинкових територій будинку по вул. Кияшка, 26;

- Додаток № 2 до договору: Перелік та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

- Додаток № 3 до договору: Загальні відомості про будинок та співвласників багатоквартирного будинку.

На виконання умов договору,за період з листопада 2020 по березень 2023 ТОВ ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» надав відповідачу послуги обумовлені договором на загальну суму 60 406, 71грн.

В свою чергу, відповідач надані послуги в повному обсязі не оплатив.

Таким чином, станом на час вирішення справи заборгованість за надані послуги становить 60 406, 71 грн.

Відповідачем відповідних актів-претензій у передбаченій Договором формі (п.6.2 Договору) Управителю не надавалось.

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020 належним чином та в повному обсязі не виконав.

05.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлена вимога за вих. №2022-08722402 від 22.08.2022 про сплату заборгованості за Договором про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020.

Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги).

Договір про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон № 417-VIII від 14.05.2015, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в статті 1 закону, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України № 2866-III від 19.11.2001«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до статті 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертоюстатті 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону № 2866-III).

Об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону № 2866-III передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст. 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Загальна площа нежитлових приміщень, які належать відповідачеві складає 470,2 кв.м.

Ціна послуги з управляння на місяць становить - 4,43 грн. за 1 м. кв. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (п.3.1 Договору; Рішення загальних зборів Співвласників багатоквартирного будинку № 26 по вул. Кияшка в м. Запоріжжі, оформленого Протоколом № 2 від 30 вересня 2010 року).

Тобто розмір щомісячної оплати за послугу становить - 2082, 99 грн. (470,2 кв.м. *4,43 грн.).

Управління Запорізької єпархії Української православної церкви зобов`язано кожного місяця, сплачувати на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» внесок на утримання будинку та прибудинкової території.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 60406,71 грн., за період з листопада 2020 по березень 2023, основного боргу за надані послуги є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечення відповідача з приводу невірного визначення складової тарифу на послугу - «прибирання прибудинкової території», суд зауважує наступне.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Договору, послуга управління включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території.

Послуга управління будинком вимагає від Управителя постійного та безперервного моніторингу стану будинку, а обслуговування відбувається відповідно умов Договору.

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано, повідомлень на адресу ТОВ «Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ» щодо самостійного прибирання власними силами фасаду та торцевої частини будинку по вул. Кияшка, буд. 26 ні від Релігійної організації «Управління Запорізької Єпархії Української православної церкви» ні від інших співвласників вказаного будинку.

Надання цієї послуги (прибирання) двічі на тиждень передбачено у п. 5 Додатку № 2 до Договору «Перелік та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» та у п. 1 Додатку № 1 до Договору «Складові тарифу на послугу з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території будинку по вул. Кияшка, 26», що відбувається відповідно до Схеми розміщення будівлі на прибудинковій території за адресою: вул. Кияшко, буд. 26, погодженою з Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради Запорізької області.

Згідно п.п. 2 п. 2.1 Договору, кожен із Співвласників має право без додаткової оплати одержувати від Управителя інформацію про ціну Послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок її надання, а також про її споживчі властивості.

Згідно п.п. 7 п. 2.1 Договору, кожен із Співвласників має право складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання Послуги з управління.

Згідно п.п. 11 п. 2.1 Договору кожен із співвласників має право у разі виникнення претензій до управителя подавати їх у письмовій формі протягом десяти робочих днів від дати виникнення.

Відповідно до п. 4 «Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145, для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв?язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.

Для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання претензії споживача.

За результатами проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком складається Акт-претензія за формою згідно додатку до Порядку № 1145.

Відповідачем не надано доказів недотримання позивачем виконання будь-яких послуг, що підтверджується відсутністю заяв від відповідача, матеріали справи не містять актів-претензій про невиконання таких послуг, або їх виконання не у повному обсязі за весь час обслуговування будинку та його прибудинкової території.

Отже, доводи відповідача щодо самостійного часткового прибирання прибудинкової території та зменшення тарифу за управління (обслуговування) тарифу є безпідставним.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором про надання послуг з управління будинком № 01/11/2020-54 від 01.11.2020 підтверджено матеріалами справи.

Позивачем нарахована пеня в сумі 1029,83 грн., за загальний період з 07.10.2022 по 06.04.2023.

Пунктом 6.8 Договору встановлено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послуги, Співвласники сплачують Управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1029,83 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 1973,84 грн. 3 % річних за загальний період з 21.12.2020 по 06.04.2023.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1973,84 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем за порушення строків розрахунків за надані послуги з управління будинком заявлені вимоги про стягнення 12254,23 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період грудня 2020 по травень 2023 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 12254,23 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.

Доводи відповідача, що момент пред`явлення позивачем вимоги співпадає з моментом пред`явлення самої позовної заяви, а отже прострочення виконання зобов`язання не відбулось, судом оцінюються як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2 Договору, плата за Послугу з управління нараховується щомісяця Управителем та вноситься кожним Співвласником не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно п.п. 2 п. 2.1 Договору, кожен із співвласників має право без додаткової оплати одержувати від Управителя інформацію про ціну Послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок її надання, а також про ї споживчі властивості,

Відповідно до п.п. 8 п. 2. 1 Договору, кожен із співвласників має право без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені Управителем нарахування Співвласнику плати за Послугу з управління (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від нього платежі.

Отже, відповідач знав про існуючу заборгованість, а не розглянута вимога щодо сплати заборгованості є намаганням відповідача уникнути відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за не виконане зобов`язання.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено 18642,75 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження заявлених витрат, позивач надав суду копії: Акт наданих послуг №1 від 05.06.2023 на суму 5 276,25 грн.(Додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 15.08.2022), Ордер на надання правничої допомоги серія АР №1120149 та платіжну інструкцію № 128 від 16.05.2023 про перерахування позивачем на користь Адвоката за надані послуги 3165,75 грн.

У порушення вимог ч.2 п.2 ст. 126 ГПК України позивачем не надано договору про надання правничої (правової) допомоги.

Отже, суд не може встановити які саме послуги та у якому розмірі сторони узгодили відповідно до умов договору.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем до відповідача витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуждаються, як такі що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 191,238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ», м. Запоріжжя до Управління Запорізької єпархії Української православної церкви, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Запорізької єпархії Української православної церкви, (69041, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 26, код ЄДРПОУ 20512570) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ», (69069, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5код ЄДРПОУ 41688208) 60 406 (шістдесят тисяч чотириста шість) грн. 71 коп. заборгованості, 1 029 (одну тисячу двадцять дев`ять) грн. 83 коп. пені, 1 973 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят три) грн. 84 коп. 3 % річних, 12 254 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 24» липня 2023 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.