Рішення

від 25.07.2023 по справі 910/8152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2023Справа № 910/8152/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані"

про стягнення 949 943,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" про стягнення 949 943,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки № К28/09/21-00001 від 28.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8152/23, справу визнано малозначною, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 08.06.2023 подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

До Господарського суду міста Києва відповідачем 16.06.2023 подано заяву про відвід судді, який, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023, визнано необґрунтованим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 910/8152/23 відмовлено.

Станом на 25.07.2023 відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 13.06.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 94520288.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткових накладних № 8/020012 від 08.02.2022 на суму 267 018,00 грн, № 14/020007 від 14.02.2022 на суму 267 973,00 грн, № 21/020008 від 21.02.2022 на суму 271 554,25 грн, № 14/040003 від 14.04.2022 на суму 369 360,00 грн, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято поліетилен на загальну суму 1 175 905,25 грн (належним чином засвідчені копії накладних наявні в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Судом встановлено, що договір поставки № К28/09/21-00001 від 28.09.2021 не підписаний позивачем. Відсутність у тексті договору підпису представника одного з учасників унеможливлює висновок, що сторони у належній формі дійшли згоди з усіх істотних умов цієї угоди.

Відповідно, у суду відсутні підстави вважати цей договір укладеним.

За приписами частини першої статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другою статті 640 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо поставки товару та її оплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, позивач шляхом поставки товару, а відповідач шляхом його прийняття створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки, встановленим статтею 712 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повністю оплатив поставлений позивачем товар, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 949 943,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Суд зазначає, що факт отримання поліетилену на підставі видаткових накладних № 8/020012, № 14/020007, № 21/020008, № 14/040003 відповідачем не заперечено та не спростовано.

Таким чином, долучені позивачем видаткові накладні містять пропозицію (оферту) на укладення договору, а фактичне прийняття відповідачем товару свідчить про прийняття цієї пропозиції. Підписання накладних сторонами свідчить про погодження істотних умов договору, зокрема, предмету договору, суми та строку оплати за товар.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 949 943,00 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" (02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 13, офіс 103, ідентифікаційний код 41490475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 54, кв. 43, ідентифікаційний код 31477264) заборгованість у розмірі 949 943 (дев`ятсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 249 (чотирнадцять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 14 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк