Ухвала

від 25.07.2023 по справі 910/17134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.07.2023Справа № 910/17134/20

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" про видачу дубліката наказу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Союз Грант Строй"

про зобов`язання повернути майно та стягнення 765 339,22 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Союз Грант Строй" про:

- зобов`язання повернути транспортні засоби, а саме: вантажний самоскид "МАN", модель 41.460 F, 30т, шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску; вантажний самоскид "МАN", модель 41.460 F, 30т, шасі НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2004 року випуску; напівпричіп самоскид "КЕМРF", модель SКМ 34-3, шасі НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2004 року випуску; вантажний сідловий тягач "DAF" модель ТЕ 95ХF, шасі НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2001 року випуску; вантажний бітонозмішувач "DAF", модель ТGА 41.360, 12 м.куб., шасі НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 , 2004 року випуску; вантажний сідловий тягач "Mercedes Benz", модель 1843 LS, шасі НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , 2001 року випуску; напівпричіп платформа трал "Fruehauf, модель ЕА 34, шасіНОМЕР_14, державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , 2007 року випуску;

- стягнення 765 339,22 грн, з яких основний борг в сумі 700 161,90 грн, штраф в сумі 3750 грн, пеня в розмірі 18425 грн, інфляційні втрати в сумі 16 173,72 грн та 3% річних в сумі 26 828,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №17 від 25.06.2019 оренди транспортного засобу в частині внесення орендних платежів за період з 25.06.2019 по 19.10.2020, а також повернення транспортних засобів, які були об`єктами оренди, після припинення договору внаслідок його розірвання в односторонньому порядку за ініціативи орендодавця.

Ухвалою від 05.11.2020 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.12.2020.

02.12.2020 судом було відкладено підготовче засідання на 13.01.2021.

13.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Князькова В.В. на лікарняному судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 23.02.2021 судом було повідомлено учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 24.03.2021.

24.03.2021 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.04.2021.

Рішенням від 07.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Союз Грант Строй" про зобов`язання повернути транспортні засоби та стягнення 765 339,22 грн задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Союз Грант Строй" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" транспортні засоби: вантажний самоскид "МАN", модель 41.460 F, 30т, шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску; вантажний самоскид "МАN", модель 41.460 F, 30т, шасі НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2004 року випуску; напівпричіп самоскид "КЕМРF", модель SКМ 34-3, шасі НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2004 року випуску; вантажний сідловий тягач "DAF" модель ТЕ 95ХF, шасі НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2001 року випуску; вантажний бітонозмішувач "DAF", модель ТGА 41.360, 12 м.куб., шасі НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 , 2004 року випуску; вантажний сідловий тягач "Mercedes Benz", модель 1843 LS, шасі НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , 2001 року випуску; напівпричіп платформа трал "Fruehauf, модель ЕА 34, шасі НОМЕР_14 , державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , 2007 року випуску; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Союз Грант Строй" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" основний борг в розмірі 700161 (сімсот тисяч сто шістдесят одна) грн 27 коп., штраф в сумі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн, пеню в розмірі 14 154 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 33 коп., 3% річних в сумі 11686 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 14 коп., інфляційні втрати в розмірі 6788 (шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 22 коп. та судовий збір в сумі 13 150 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят) грн 10 коп; відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 0,63 грн., пені в сумі 4270,67 грн, 3% річних в розмірі 15 142,46 грн, інфляційних втрат в сумі 9385,50 грн.

07.05.2021 на виконання рішення суду було видано накази.

21.07.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" про видачу дубліката наказу. Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.18 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Судом враховано, що за приписами п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи пояснення стягувача щодо втрати виконавчих документів по справі №910/17134/20, а також обставини того, що строк пред`явлення до виконання наказів від 07.05.2021 становить три роки, а отже, станом на теперішній час не є таким, що сплив, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" про видачу дублікатів наказів.

Керуючись ст. 234, пунктом 19.4 частини першої розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Азимут" про видачу дублікатів наказів.

2. Видати дублікати наказів від 07.05.2021 у справі №910/17134/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду

протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 25.07.2023.

Суддя В. В. Князьков