Рішення

від 03.04.2023 по справі 910/1804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/1804/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА»

до акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»

про визнання недійсним повідомлення,

Представники:

від позивача не прибули

від відповідача Лаврін О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА» до акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «МР Банк») про визнання недійсним повідомлення № 3518 від 27.10.2022, скерованого акціонерним товариством «Міжнародний резервний банк» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА».

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

На підставі укладеного між акціонерним товариством «Сбербанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк») та товариством з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА» договору оренди від 16.08.2019 позивач використовував орендоване приміщення для здійснення діяльності у сфері громадського харчування. У зв`язку з веденням воєнного стану позивач не міг здійснювати свою діяльність. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями про перегляд розміру орендної плати. Відповідач не погодився з пропозиціями позивача. 17.10.2022 відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення № 3518 з вимогою про звільнення орендованого приміщення, оскільки орендар затримав здійснення платежів. Позивач вважає, що це повідомлення є недійсним, бо через обставини, за які він не відповідає, звільнений від сплати орендної плати.

Суд своєю ухвалою від 07.02.2023 відкрив провадження у справі № 910/1804/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» подало клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки спір у справі немайнового характеру та не може бути розглянутий у порядку спрощеного позовного провадження. Крім того розпочато процедуру ліквідації акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк».

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Відповідач позов відхилив, оскільки несплата орендних платежі надає право на одностороннє розірвання Договору, а тому надіслане 17.10.2022 на адресу позивача повідомлення № 3518 не суперечить нормами чинного законодавства.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16 серпня 2019 року акціонерне товариство «Сбербанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»), як орендодавець, та товариство з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА», як орендар, уклали договір оренди (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я. А. та зареєстрований за № 2826.

Відповідно до п. 1.1 Договору банк передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежилі приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень № 156), з № 1 по № 15 (групи приміщень № 154) (в літ А), загальною площею 1004 м.кв. , розташовані за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85-87 (далі - приміщення). До вказаного договору оренду сторонами були укладені додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4, якими були внесені зміни щодо погодження вартості оренди.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення підписів представників сторін печатками (за наявності такої) та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, взятих на себе за договором (п. 3.1 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору приміщення надається в оренду на строк 60 місяців. Обчислення строку оренди починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду та закінчується у строк, що визначається відповідно до договору. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору вказаний у цьому пункті договору строк оренди відповідно зменшується.

Передача приміщення в оренду за цим договором (разом з майном, що знаходиться в ньому та є його невід`ємною частиною) оформлюється актом приймання-передачі приміщення, який підписується орендарем та орендодавцем 16.08.2019. Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендодавця. Користування приміщенням орендарем у період з дня набрання чинності цим договором до дня підписання акту приймання-передачі приміщення не здійснюється (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення обладнується та використовується виключно для розміщення закладів громадського харчування та торгівлі, а також офісних приміщень. В разі наявності в орендаря специфічних видів діяльності, які потребують ліцензування, сертифікації та/або іншого погодження органів дозвільної системи, в тому числі таких, що стосуються діяльності в будівлі, останній самостійно забезпечує отримання таких погоджень. Про наявність таких специфічних видів діяльності орендар попереджає орендодавця до укладення договору. При використанні приміщення забороняється розміщувати в ньому банківські та інші фінансово-кредитні установи, а також здійснювати діяльність, заборонену чинним законодавством України.

Передача приміщення в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це приміщення. Власником приміщення залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору дія договору припиняється достроково у випадках: взаємної згоди сторін, що оформлюється відповідним договором про внесення змін до договору/ договором про розірвання; руйнування або суттєвого пошкодження приміщення/ будівлі, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням; ліквідації орендаря; в інших випадках, встановлених законодавством України.

За умовами п. 8.2 Договору цей договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, якщо орендар затримав здійснення платежів за цим договором більш ніж на 30 календарних днів поспіль. В такому випадку договір вважається розірваним в день отримання орендарем відповідного повідомлення орендодавця про припинення договору з підстав, вказаних у цьому пункті договору і укладення договору про розірвання не вимагається. При здійсненні орендарем гарантійного платежу останній зараховується в якості орендної плати, або повертається орендарю після передачі приміщення за актом прийманні-передачі приміщення з оренди та після розрахунків за комунальні та експлуатаційні послуги з урахуванням стану приміщення.

Згідно з п. 10.3 Договору сторона, яка не має можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажору), зобов`язана протягом 10 календарних днів повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Настання і дія форс-мажорних обставин повинні бути підтверджені в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 10.6 Договору).

16 серпня 2019 року орендодавець передав орендарю об`єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.

Основним видом діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.

09 березня 2022 року позивач звернувся до відповідача із листом № 3, в якому повідомив, що у зв`язку із непередбачуваним зупиненням бізнесу через військову агресію російської федерації ТОВ «МІА КУЧІНА» не отримує ніякого доходу, ресторан не функціонує. Відповідно, товариство не має змоги оплачувати користування приміщенням до моменту відновлення господарської діяльності. У зв`язку із наведеним заявник просив призупинити нарахування орендних платежів та закріпити відповідні положення у додатковій угоді.

02 травня 2022 року позивач листом № 4 звернувся до відповідача, в якому просив укласти додаткову угоду до договору оренди, якою передбачити орендну плату за користування приміщенням за період із 24.02.2022 по день відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» у сумі 100,00 грн за один місяць. У зв`язку із тим, що економічна ситуація в Україні, в тому числі враховуючи значний відтік мешканців Києва за межі міста, прогнозовано не даватиме ТОВ «МІА КУЧІНА» можливість отримувати дохід на довоєнному рівні, просило погодити розмір орендної плати після відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» на рівні 5% від обороту. Така орендна плата дозволить товариству поступово досягти рівня доходу, необхідного для оплати орендної плати у передбаченому на сьогодні договором розмірі.

АТ «Міжнародний резервний банк» своїм листом № 1749 від 08.07.2022 повідомив, що за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 нарахування та стягнення орендної плати не застосовується, а з 01.04.2022 по 30.06.2022 розмір орендної плати встановлений на рівні 50 % від розміру орендної плати, з 01.07.2022 по 30.11.2022 - у розмірі 75 %. АТ «Міжнародний резервний банк» запропонувало погодити дату та час комплексу дій щодо підписання додаткової угоди.

03 серпня 2022 року ТОВ «МІА КУЧІНА» звернулось із листом № 7, в якому повідомило АТ «Міжнародний резервний банк», що з метою збереження робочих місць та запобігання відтоку персоналу товариство прийняло рішення відновити господарську діяльність раніше запланованих дат (з 07.08.2022).

АТ «Міжнародний резервний банк» у своєму листі № 3302 від 13.10.2022 повідомило про встановлення орендної плати з 01.04.2022 в розмірі 50 % до дати, що настає через 3 місяці після дати завершення або скасування воєнного стану в Україні.

У відповідь на вказаний лист 21.10.2022 ТОВ «МІА КУЧІНА» повідомило, що за умови відсутності прогнозованої економічної ситуації в Україні, яка б дозволила стверджувати про можливість отримувати ТОВ «МІА КУЧІНА» доходи на довоєнному рівні, належним розміром орендної плати з моменту відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» є розмір на рівні 5% від обороту.

27 жовтня 2022 року відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення № 3518 з вимогою про звільнення орендованого приміщення у зв`язку із розірванням договору, враховуючи відсутність остаточної домовленості між сторонами щодо визначення розміру орендної плати та існуючу фактичну заборгованість орендаря з 01.04.2022 за орендними платежами за договором.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов.

Зміна умов договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 8.2 Договору цей договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, якщо орендар затримав здійснення платежів за цим договором більш ніж на 30 календарних днів поспіль. В такому випадку договір вважається розірваним в день отримання орендарем відповідного повідомлення орендодавця про припинення договору з підстав, вказаних у цьому пункті договору і укладення договору про розірвання не вимагається.

Тобто відповідач наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від підтримання договірних відносин з позивачем шляхом розірвання договору.

Згідно із законом (ст. 202 ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є видом юридичних актів у цивільно-правовій сфері. За вольовою ознакою правочин, як юридичний факт, відноситься до юридичних правомірних дій, що спрямовані на досягнення правового результату.

Отже, за умови наявності підстав, передбачених законом або договором, повідомлення орендодавця про виселення внаслідок дострокового розірвання договору є одностороннім правочином про розірвання договору.

Водночас, цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняються тільки з настанням певних життєвих обставин, що визначаються законодавством, тобто з настанням певних юридичних фактів. Юридичними фактами, як фактами реальної дійсності, є лише ті, з якими норми законодавства пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Саме юридичні факти є умовою виникнення і динаміки (зміни та припинення) цивільних правовідносин.

Для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин може бути передбачена необхідність не одного, а кількох юридичних фактів, тобто їх сукупність. У такому випадку підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин необхідна наявність юридичного складу.

Правовим наслідком припинення договору є припинення правовідношення між сторонами, тобто припинення зобов`язання сторін (ст. 653 ЦК України). Юридична спроможність такої односторонньої дії як відмова від договору може бути підставою для виникнення такого юридичного факту як припинення договору, тобто бути підставою для зміни динаміки існуючих цивільних відносин, зумовлена наявністю певних попередньо накопичених фактів, що мають юридичне (правове) походження. Відсутність цих обставин не надає такій дії як відмова від договору правової сили та не тягне правих наслідків.

Оскільки спір у справі стосується юридичної спроможності такої дії як відмова від договору бути підставою для припинення зобов`язань сторін, предметом дослідження у цій справі є встановлення умов, за яких такий юридичний факт як відмова від договору є правомірною дією, що припиняє цивільні права та обов`язки.

Сплата орендної плати є одним з основних обов`язків орендаря, який на нього покладений як законом (ст. 762 ЦК України), так і Договором (п. 2.3.3 Договору).

Орендна плата підлягає сплаті у розмірі та строк, встановлені Договором, і, оскільки зміна умов договору є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства, за відсутності зміни таких умов дії орендаря щодо їх невиконання або виконання з порушенням є порушенням зобов`язання, одним з правових наслідків якого є припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Доведення належного виконання обов`язку щодо сплати орендної плати у розмірі та строк, встановлених Договором, є обов`язком орендаря (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Позивач не надав жодних доказів на спростування обставин відсутності заборгованість з 01.04.2022 за орендними платежами за Договором, які, відповідно до п. 8.2 Договору, є підставою для його дострокового розірвання.

Запровадження воєнного стану не свідчить про неможливість використання позивачем майна та не є підставою для зменшення або звільнення позивача від плати за майно.

Вказане свідчить про те, що повідомлення № 3518 ґрунтується на підставах, передбачених Договором, а тому є правомірною юридичною дією, що спрямована на досягнення правового результату.

Спір про недійсність є спором про встановлення у наявного юридичного факту певних недоліків (дефектів). За відсутності таких відсутні правові підстави для визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА» у позові до акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 25.07.2023.

Суддя С. А. Ковтун