Рішення

від 18.07.2023 по справі 914/25/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2023 Справа № 914/25/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача Приватного підприємства "ВІКОМ"

про стягнення 71074,32 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

за участю представників:

від позивача Фіялкович Т.-Д. І.

від відповідача не з?явився

Суть спору: Позов заявлено Державною службою України з безпеки на транспорті до відповідача до відповідача Приватного підприємства "ВІКОМ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 71074,32 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2023 позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач явку представника в судове засідання 18.07.2023 не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

Посадовими особами Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором Мартинов В.П. та головним спеціалістом Прокопчуком Я.М., 16.08.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку №000219 від 13.08.2020 на а/д М-06 Київ-Чоп 36 км проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки Renault Premium 385, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (причіп бортовий Kramer ZA18L, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно з реєстраційними документами серії НОМЕР_3, транспортний засіб марки Renault Premium 385, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить Приватному підприємству "ВІКОМ". Відповідно до реєстраційних документів серії ІНЕ №002288, причіп бортовий Kramer ZA18L, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .

Згідно з товарно-транспортною накладною №188481/4080720 від 14.08.2020 (транспортний засіб марки Renault Premium 385, НОМЕР_1 ; причіп бортовий Kramer ZA18L, НОМЕР_2 ) перевізником є Приватне підприємство "ВІКОМ".

Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Renault, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме встановлено, що фактичне навантаження на одиночну вісь складало 14,54 т при допустимих 11 т, що підтверджується копією талона про зважування №20379 від 16.08.2020.

За результатами перевірки було складено довідку №048483 від 16.08.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт №045093 від 16.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; акт №243142 від 16.08.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксоване порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажу з перевищенням допустимих законодавством вагових норм без відповідного дозволу, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачене статтею 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Отже враховуючи наведене, позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем порушено норми, передбачені пунктом 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у зв`язку з чим Приватному підприємству "ВІКОМ" нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 2192,40 євро, що еквівалентно 71074,32 грн (курс НБУ станом на 16.08.2020 за 1 євро = 32,4185 грн), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №045093 від 16.08.2020;

Акт №243142 від 16.08.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водій транспортного засобу марки Renault Premium 385, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (причіп бортовий Kramer ZA18L, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) - ОСОБА_1 підписав без зауважень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач для підтвердження відповідності засобу вимірювальної техніки долучив до матеріалів справи свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Київським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки скеровувалися Приватному підприємству "ВІКОМ" листи №77034/18/24-20 від 05.10.2020 та №46428/30/24-22 від 12.12.2022 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки Renault Premium 385, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (причіп бортовий Kramer ZA18L, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) автомобільними дорогами загального користування в розмірі 2192,40 євро, що становить 71074,32 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 71074,32 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з таких підстав.

Пунктом 6 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

У пункті 5 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" зокрема, зазначено, що у 2020 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (надалі Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103 (в редакції чинній станом на 16.08.2020), Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до частини 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції чинній на час проведення перевірки - 16.08.2020), рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567) (в редакції станом на 16.08.2020) передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 15 Порядку №1567 (в редакції станом на 16.08.2020) передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема, здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року N 422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 3 Порядку Про заходи щодо збереження автомобільних доріг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 3 Порядку Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Порядку Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 22.5. розділу 22 "Перевезення вантажу" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 "Про Правила дорожнього руху" (надалі - Правила дорожнього руху) (у редакції чинній на час проведення перевірки - 16.08.2020), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Матеріалами справи підтверджується факт перевищення нормативних вагових параметрів автомобільним транспортним засобом марки Renault Premium 385, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (причіп бортовий Kramer ZA18L, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 (перевізник: Приватне підприємство "ВІКОМ").

При цьому відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом або доказів оскарження у встановленому порядку дій позивача щодо фіксування обставин порушення відповідачем законодавства.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції чинній станом на дату проведення габаритно-вагового контролю), у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198 (надалі - Правила № 198), перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Положеннями пункту 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 31-1 (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) Порядку №879 передбачено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Абзацом 2 пункту 27 Порядку № 879 закріплено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно інформації з офіційної веб-сторінки Національного Банку України офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним Банком України, станом на 16.08.2020 становив: 1 EUR = 32,4185 грн.

Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідач всупереч вимогам пункту 31-1 (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) Порядку №879 добровільно не сплатив вказаної плати в загальному розмірі 71074,32 грн (2192,40 євро х 32,4185 грн).

Відповідно до правової позиції, висвітленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №820/1203/17, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування

Згідно із частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки правомірно нараховано відповідачу плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні в сумі 2192,40 євро (71074,32 грн.)

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже як вбачається із матеріалів справи, позовна вимога Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з відповідача 71074,32 грн плати за проїзд транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №3212 від 13.12.2022 на суму 2481,00 грн, які відповідно до статті 129 ГПК України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ВІКОМ" (79049, місто Львів, вулиця Антонича, будинок 16, квартира 21, ідентифікаційний код 31363731) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, ідентифікаційний код 39816845) в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 71074,32 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "ВІКОМ" (79049, місто Львів, вулиця Антонича, будинок 16, квартира 21, ідентифікаційний код 31363731) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, ідентифікаційний код 39816845) 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.07.2023.

Суддя Петрашко М.М.