Рішення

від 19.07.2023 по справі 926/2440/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Справа № 926/2440/23За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості

до відповідача Хотинської міської ради

про стягнення коштів в сумі 28 291,16 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

Від позивача - Брус М.І.;

Від відповідача - Гіджівський В.В.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Хотинської міської ради про стягнення коштів в сумі 28 291,16 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 09 серпня 2022 року громадянка ОСОБА_1 звернулась за послугами з працевлаштування до Хотинської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості і їй, у зв`язку із відсутністю підходящої роботи надано статус безробітної та з 09 серпня 2022 року призначено виплату допомоги по безробіттю.

В подальшому, рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по №926/1562/22 від 15 листопада 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про скасування розпорядження про звільнення, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак, на думку позивача, у зв`язку із зміною дати звільнення ОСОБА_1 та внаслідок недотримання норм законодавства, яким визначено порядок звільнення працівників у зв`язку із ліквідацією установи, що призвело до визнання незаконним і скасуванням звільнення особи з вини Хотинської міської ради, статус безробітної ОСОБА_1 і відповідно виплата допомоги по безробіттю за період перебування на обліку в службі зайнятості підлягає стягненню з роботодавця.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2023 року, судову справу № 926/2440/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03 липня 2023 року.

26 червня до канцелярії суду надійшов відзив Хотинської міської ради на позовну заяву, згідно якого відповідач частково визнає позовні вимоги та просить суд позов задовольнити частково.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказує, що законодавство пов`язує виникнення обов`язку відшкодування сум виплаченої допомоги по безробіттю з поновленням особи на роботі за рішенням суду. Разом з тим, рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по №926/1562/22 від 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 не було поновлено на роботі, а отже вона продовжує мати статус безробітної.

Крім цього, представник відповідача вказує, що саме Комунальний заклад "Хотинський заклад середньої освіти № 2 Хотинської міської ради" є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 , а тому відповідач не має здійснювати будь-які відшкодування сум виплаченої допомоги по безробіттю.

В подальшому, в судовому засіданні 03 липня 2023 року представник відповідача відмовився від своє позиції зазначеної у відзиві щодо часткового визнання позову.

27 червня 2023 року до канцелярії надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зауважує, що у Хотинської міської ради наявні повноваження роботодавця, оскільки ОСОБА_1 була звільнена саме за розпорядженням Хотинського міського голови.

Крім цього позивач вказує, що за рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по №926/1562/22 від 15 листопада 2022 року, саме з Хотинської міської ради (як правонаступника, засновника ліквідованого підприємства) стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2440/23; призначено справу до розгляду по суті на 12 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 липня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19 липня 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19 липня 2023 року просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 19 липня 202 року заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (аудіозапис).

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19 липня 2023 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21 червня 2022 року про фактичне вивільнення працівників КЗ "Заклад загальної середньої освіти № 2" Хотинської міської ради, звільнено ОСОБА_1 - вихователя, за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України 06.07.2021 року у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників з дотриманням гарантій передбачених ст. ст. 44, 184 КЗпП України, останнім робочим днем вважати 06.07.2022

На підставі зазначеного розпорядження, здійснено відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_1 про звільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

09 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулось до Хотинської районної філії Чернівецького ОЦЗ із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, а також із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Згідно записів із трудової книжки ОСОБА_1 , 09 серпня 2022 року їй розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2022 року у справі №724/1562/22 позов ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про скасування розпорядження про звільнення, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено та вирішено:

- визнати незаконним та скасувати пункт 39 розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», яким звільнено ОСОБА_1 з 06 липня 2022 року з посади вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», за пунктом 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників;

- визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 10 серпня 2022 року з посади вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи;

- стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 липня 2022 року по 15 листопада 2022 року в розмірі 54 485 гривень 22 копійки з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів;

На виконання рішення Хотинського районного суду по справі №724/1562/22 від 15 листопада 2022 року міським головою Хотинської міської ради 15 листопада 2022 року видано розпорядження №115/2-ОС "Про зміну дати звільнення та формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 ", яким скасовано пункт 39 розпорядження Хотинського міського голови від 21.06.2022 року № 45-ОС «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Заклад загальної середньої освіти №2 Хотинської міської ради» яким звільнено ОСОБА_1 , з 06 липня 2022 року, за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників та визнано ОСОБА_1 такою, що звільнена 10 серпня 2022 року, за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією установи. Цим же наказом вирішено виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу;

Таким чином, у зв`язку із зміною дати звільнення ОСОБА_1 на 10 серпня 2022 року станом на дату набуття статусу безробітної в Хотинській районній філії - 09 серпня 2022 року особа належала до категорії зайнятого населення згідно ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення".

Як вбачається з нарахувань ОСОБА_1 №1044/2411-22 від 14 грудня 2022 року, а також пояснень позивача, реєстрація безробітної та відповідно виплата допомоги по безробіттю припинена їй з 15 листопада 2022 року.

Як слідує із зазначених вище нарахувань Чернівецького обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 , за період з 09 серпня 2022 року по 14 листопада 2022 року нарахованого та виплачено 28 291,16 грн допомоги по безробіттю.

Даний факт також підтверджується витягами з відомостей виплат за видами забезпечення № 270 від 02 вересня 2023 року, № 294 від 22 вересня 2022 року, № 296 від 03 жовтня 2022 року, № 311 від 28 жовтня 2022 року, № 317 від 01 листопада 2022 року, № 323 від 11 листопада 2022 року, 13 грудня 2022 року, що містяться в матеріалах справи

19 грудня 2022 року Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Хотинської міської ради із листом-вимогою № 998/2411.002-22, в якій просили відшкодувати на користь Чернівецького обласного центру зайнятості 28 291,16 грн виплаченої допомоги по безробіттю.

26 грудня 2022 року у відповідь на лист-вимогу № 998/2411.002-22 Хотинською міською радою надано письмову відмову.

Відтак, відмова Хотинської міської ради у відшкодуванні виплаченої допомоги по безробіттю стала підставою для звернення із цим позовом до суду

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи (пункт 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.

Згідно статті 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відноситься допомога по безробіттю, зокрема допомога по безробіттю.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Сукупність встановлених судом під час розгляду цієї справи юридичних фактів, а саме: набуття ОСОБА_1 09 серпня 2022 року статусу безробітної в зв`язку зі звільненням її з посади на підставі розпорядження Хотинського міського голови №45-ОС від 21 червня 2022 року, який рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2022 року у справі №724/1562/22 визнано незаконним та скасовано дають підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини 1 статті 34, частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та, як наслідок, надають права позивачу стягувати з роботодавця виплаченої за період з 09 серпня 2022 року по 14 листопада 2022 року допомоги по безробіттю в розмірі 28 291,16 грн

При цьому, суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що відсутність обставини щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі виключають можливість застосування згаданих положень закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2022 у справі №724/1562/22 встановлено факт звільнення ОСОБА_1 без законної підстави. При цьому, в рішенні судом враховані висновки, викладені в абз.3 п.18 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992, де зазначено, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи організації, а у відповідний випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Отже, поновлення на роботі звільненого працівника ОСОБА_1 не відбулось через ліквідацію установи, де вона працювала.

Разом з цим, при вирішенні спору суд враховує, що саме на нього покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зауважує, що 15 листопада 2022 Хотинський міський головами своїми діями, скасувавши пункт 39 розпорядження №45-ОС від 21 червня 2022 року, визнав свою вину і неправомірність раніше прийнятого ним рішення, виконавши рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2022 року не дочекавшись набрання ним законної сили. Такі неправомірні дії відповідача щодо звільнення працівника завдали майнової шкоди позивачу у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю, адже статус зайнятої особи і статус безробітного є взаємовиключними з огляду на приписи статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Слід зауважити, що визнання рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2022 року у справі №724/1562/22 пункт 39 розпорядження Хотинського міського голови №45-ОС від 21 червня 2022 року незаконним та його скасування вказує на наявність у ОСОБА_1 трудових відносин з роботодавцем за період від звільнення до дня видання розпорядження.

Враховуючи, що в цей період зазначена особа перебувала в трудових відносинах з роботодавцем внаслідок зміни судовим рішенням дати її звільнення, а відтак не мала права на набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, у позивача виникло право на повернення допомоги по безробіттю, яка була безпідставно отримана. Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №910/5464/17 та від 05.10.2020 у справі №906/1043/19.

Крім цього, згідно частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: - протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи; - шкідливий результат такої поведінки (шкода); - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина.

Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Факт зміни дати звільнення працівника через неналежне повідомлення останнього у даному випадку підтверджує наявність протиправних дій та вини Хотинської міської ради, так як саме відповідач допустив неправомірне звільнення особи, що потягнуло за собою неправомірне звернення до центру зайнятості, надання їй статусу безробітнього та виплату допомоги, навіть якщо така особа і не була поновлена на роботі за рішенням суду у зв`язку з ліквідацією установи.

Отже, доводи відповідача суперечать вище викладеному, так як у відповідності до вимог чинного законодавства останній неправомірно звільнив особу, що підтверджено рішенням Хотинського районного суду у справі №724/1562/22 внаслідок чого, дана особа неправомірно отримала статус безробітної та як наслідок їй було виплачено грошові кошти, які у відповідності до вимог ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" слід утримати з роботодавця.

Таким чином, на переконання суду, через неправомірні дії Хотинської міської ради, які полягали в неправильній даті звільнення працівника та неправильній підставі, 09 серпня 2022 року ОСОБА_1 безпідставно надано статус безробітного та виплачена допомога у сумі 28 291,16 грн, чим завдано шкоду Чернівецькому обласному центру зайнятості.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1, 2 статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Хотинської міської ради (60000, Чернівецька обл., м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2А, код ЄДРПОУ 04062205) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, 31, код ЄДРПОУ 05392708) кошти в сумі 28 291,16 грн та 2 684,00 грн судового збору на р/р UA638201720355479032700706226 відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, вид платежу - повернення допомоги по

Повний текст складено та підписано - 25 липня 2023 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк