Ухвала

від 24.07.2023 по справі 120/9534/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

24 липня 2023 р.Справа № 120/9534/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 05.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, в тому числі, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

18.07.2023 року представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В поданому клопотанні представник позивача зазначив, що після спливу місячного строку з дня отримання клопотання позивача, відповідач відповіді у формі рішення не надав та не повідомив позивача про результат розгляду його клопотання. Зазначив, що лише у відповідь на адвокатський запит від 17.05.2023, відповідач листом від 31.05.2023 повідомив про те, що клопотання позивача не було розглянуто через запровадження воєнного стану в Україні та внесені зміни до Земельного кодексу України. Представник позивача зазначив, що вказаний лист ним було отримано 13.06.2023. Крім того, представник позивача вказав, що в даному випадку має місце триваюче порушення, яке не припинило існувати станом дату звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам, наведеним у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом є бездіяльність відповідача у не розгляді в місячний строк клопотання позивача від 06.10.2021.

Варто зазначити, що статтею 118 ЗК України чітко встановлено місячний строк протягом якого орган владних повноважень повинен надати відповідь заявнику зацікавленому у приватизації земельної ділянки.

Про відповідні обставини представнику позивача було достеменно відомо, адже останній посилається на них як на підставу позову.

Відповідні обставини мають значення, адже як видно із наявного в матеріалах позовної заяви ордеру серії АВ №1080915, адвокат Корнійчук А.С. на момент звернення позивача із клопотанням від 06.10.2021 уже надавав йому правову допомогу.

Відтак, не отримавши такої відповіді протягом встановленого місячного строку, позивач чи/або його представник вже були обізнані про порушення своїх прав, передбачених статтею 118 ЗК України. Проте, жодних дій у встановлені законом строки для їх відновлення не вчинили.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеною у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Таким чином, про оскаржувану бездіяльність щодо не розгляду в місячний строк клопотання позивача від 06.10.2021, він чи/або його представник мали дізнатись після сплину відповідного місячного строку, тобто з 06.11.2021.

Втім, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 30.06.2023, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, варто зазначити, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 року у справі № 816/1630/17.

Втім, в поданому клопотанні представник позивача не наводить жодних обставин, які б могли бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Крім того, в поданому клопотанні представник позивача не вказує про існування обставин, які позбавляли позивача можливості звернутись до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

При цьому, вважаю за необхідне також звернути увагу на те, що отримання позивачем чи/або його адвокатом листа відповідача від 31.05.2023 у відповідь на адвокатський запит, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Також, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а оцінюються критично, адже правовідносини, які переглядались судом касаційної є відмінними від тих, що є предметом даного позову.

Зокрема, у справі №490/8624/15-а фізична особа звернулась до суду позовом, в якому просила скасувати постанову Управління ДАБІ у Миколаївській області № 46 від 10.03.2015 року про її притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що Відповідачем було порушено встановлені КУпАП строки для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У цій справі (№490/8624/15-а) суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правопорушення, вчинене позивачкою, носить характер триваючого, оскільки нею так і не було виконано припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності призвело б до необґрунтованого звільнення особи від відповідальності та порушення принципу невідворотності покарання.

Таким чином, відповідні висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Варто також звернути увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В даному ж випадку, представником позивача не наведено жодних обставин, які б вказували про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом, а тому клопотання про поновлення строку звернення задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено будь-яких причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, приходжу до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна