Рішення

від 17.07.2023 по справі 160/10826/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року Справа № 160/10826/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняПати В.А. за участі: представник позивача - Родько О.А. представник відповідача - Степанов М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ-МЕТИЗ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМ-МЕТИЗ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0017970714 від 30.01.2023 р, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6 880 800,24 грн (Шість мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч вісімсот гривень 24 копійки), повністю.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "ТІМ-МЕТИЗ" не погоджується із ППР № 0017970714 від 30.01.2023 р, про застосування пені порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, вказане рішення є незаконним та не відповідає зробленим у ньому висновкам фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства. Контролюючим органом не доведено обставини, які б свідчили, що ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених валютним законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Позивач, зазначив, що саме Продавцем були порушені взяті на себе договірні зобов`язання (у зв`язку із посилення карантинних заходів/обмежень через поширення коронавірусної хвороби СOVID-19), тоді як зі змісту ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що відповідальність за порушення строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів несуть резиденти України. Також, в обґрунтування позову, позивач посилався процедурні порушення щодо призначення та проведення перевірки ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16 червня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

27 червня 2023 року до суду від ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» надійшла відповідь на відзив, доводи якої відповідають доводам викладеним у позовній заяві.

30 червня 2023 року до суду надійшли заперечення відповідача, доводи яких відповідають доводам викладеним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

17 липня 2023 року представник позивача просив позов задовольнити, посилаючись на доводи викладенні у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив у його задоволенні відмовити із викладених у відзиві та запереченнях підстав.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМ-МЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 37065550) належним чином зареєстроване 19.05.2010, номер запису №12271020000011603 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька Південна ДПІ (Центрально-Міський район м. Кривий Ріг).

Видами економічної діяльності ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11 основний); кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія (код КВЕД 25.50); механічне оброблення металевих виробів (код КВЕД 25.62); виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів (код КВЕД 25.94); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72); холодне волочіння дроту (код КВЕД 24.34).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на підставі пп.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, пп. 78.1.1, п.78.1, п. 82.2 ст.82, п.69.2 п. 69 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповнення, далі ПК України), у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від Національного банку України від 20.09.2022 № 25-0008/162/ДСК щодо фактів порушень норм валютного законодавства України, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.11.2022 № 3625-п на проведення документальної позапланової виїзної перевірки було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТІМ-МЕТИЗ, з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 12.08.2020 № Q-6378 REV.3, від 21.07.2021 № б/н за період з 21.07.2021 по 30.11.2022.

За результатами вищезазначеної перевірки ГУ ДПС складено Акт 15.12.2022 № 2744/04-36-07-14-04/37065550 перевірки, в якому встановлено порушення Товариством вимог ч. 3 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (із змінами та доповненнями), з урахуванням Постанови НБУ від 02.01.2019 № 5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті та згідно з ч. 5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (із змінами та доповненнями) при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 12.08.2020 № Q-6378 REV.3 та нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 6 880 800,24 грн (Шість мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч вісімсот гривень 24 копійки), та за результатами висновків, відображених у ньому, винесене ППР № 0017970714 від 30.01.2023 р.

Позивач оскаржив податковим повідомлення-рішення № 0017970714 від 30.01.2023 року в адміністративному порядку. Проте 14.03.2023 року Позивачем було отримано від ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги до 22.04.2023 (включно) за вих. № 5829/6/99-00-06-01-02-06 від 09.03.2023 року.

Крім того, 02.05.2023 року Позивачем було отримано від ДПС України рішення про результати розгляду скарги від 21.04.2023 № 9851/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення № 0017970714 від 30.01.2023 року залишено без змін.

Позивач не погодившись із вказаним податковим повідомлення-рішення звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Підпунктом78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу Українивстановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до абз. 11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX, в редакції від 01.01.2021р.,підпункт 14.1.162 Податкового кодексу Українивикладено в такій редакції: «14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже,Податковим кодексом Українивизначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень рішень, аЗакон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст.13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимогПодаткового кодексу Україниз 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу Українита, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначеніЗаконом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII.

Частиною 1ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч.3ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У свою чергу, п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №5(тут і далі в редакції від 01.09.2021, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положенням ч.5ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.6ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимогстатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 № 922/2897/21, від 04.06.2022 № 922/2394/21.

Як встановлено судом, між ТОВТІМ-МЕТИЗ(Покупець) та підприємством.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC.(резидент країни Канада, Продавець) було укладено контракт № Q-6378 REV.3. (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Продавець зобов`язаний виготовити та поставити, а Товариство придбати на умовах С.I.F. Одеса, згідно з базовими умовами поставки Інкотермс 2010, обладнання, у комплектації, у кількості, по ціні та у строки, вказаних у додатках 1 - 6, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно п. 6.1. Контракту оплата обладнання і послуг здійснюється покупцем згідно Додатку № 5. Покупець сплачує аванс 211 455 доларів США (15 % від загальної суми контракту) шляхом банківського переказу. Авансовий платіж здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків Продавцем. Покупець оплачує прогресивний платіж через 90 днів після авансового платежу 493 395 доларів США (35 % від загальної суми контракту) шляхом банківського переказу основі рахунку Продавця, підписаного Продавцем. Покупець сплачує прогресивний платіж через 150 днів після авансового платежу 281 940 доларів США (20 % від загальної суми контракту) шляхом банківського переказу на основі рахунку Продавця, підписаного Продавцем. Покупець оплачує 352 425 доларів США (25 % від загальної суми контракту) при готовності обладнання до відправки шляхом банківського переказу на основі рахунку Продавця, підписаного Продавцем (п.п. 6.1.1-6.1.5. контракту).

Згідно пункту 2 додатку № 5 до контракту доставка обладнання здійснюється протягом 8 (восьми) 12 (дванадцяти) місяців з моменту отримання авансового платежу (15 %).

На підставі пунктів 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3. контракту Позивач мав здійснити оплати на загальну суму 986 790,00 дол. США. Згідно п. 6.1.4. Покупець мас здійснити оплату на суму 352 425,00 дол. США з моменту остаточної готовності оправки.

Відповідно до умов контракту Позивачем здійснено передоплату на загальну суму 986 790,00 дол. США, що засвідчено платіжними дорученнями. Авансовий платіж було здійснено 16.10.2020 року на суму 201 106,30 дол. США та 19.10.2020 року на суму 10 348,70 дол. США.

Тобто, Позивач виконав зобов`язання за контрактом та здійснив необхiднi оплати. Отже, на виконання контракту підприємство "I.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC." мало виготовити та поставити обладнання до 19.10.2021 року.

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань за контрактом від нерезидента надійшли часткові поставки (на суму 333 292,50 дол. США), що засвідчено митними деклараціями вiд 22.06.2021 № UA110090/2021/704125, вiд 01.07.2022 № UA110110/2022/003747, а також на суму 200 321,04 дол. США, що засвідчено митною декларацією від 01.07.2022 № UA110110/2022/003747.

Встановлено, що Підприємством.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC.були порушені взяті на себе договірні зобов`язання (у зв`язку із посилення карантинних заходів/обмежень через поширення коронавірусної хвороби COVID-19).

Отже, форс-мажорні обставини за контрактом від 12.08.2020 № Q-6378 REV.3. виникли саме у підприємства.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC.(резидент країни Канада, Продавець). Тому підтвердження їх виникнення та закінчення було надано саме.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC.

Так, Підприємством.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC.було здійснено запит до Торгово-промислової палати Західної частини острову Монреаль для отримання відповідної довідки, яка підтверджує виникнення форс-мажорних обставин і містить відомості про період дії таких обставин в Канаді.

Продавцем було надано довідки від 02.12.2021 року (вих. № 45370-2), від 17.06.2022 року (вих. № 45370-2), видані уповноваженими юристами компанії «I.C.E. WIRE LINE EQUIPMENT INC», що є членом Торгово-промислової палати Західного острова Монреаля та завірену печаткою Торгової палати Західної частини острову Монреаль 1978 р. та печаткою ОСОБА_1 за номером 234967, яким повідомлено, що Уряд провінції Квебек, підписав Постанови та Розпорядження Міністерства стосовно COVID-19.

Суд зазначає, що дані довідки містять підтвердження настання форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання доставки обладнання у строки, встановлені контрактом від 12.08.2020 № Q-6378 REV.3. та містять строки настання і закінчення дії непереборної сили,цитата з довідок від 02.12.2021 року (вих. № 45370-2), від 17.06.2022 року (вих. № 45370-2) :[... ] 24 березня 2020 року Уряд провінції Квебек видав Постанову № 223-2020 [... ] якою оголошується надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічного характеру на всій території провінції Квебек. Цією постановою передбачалось, що всі послуги та всі види діяльності, які не є життєво важливими та які надавалися чи здійснювались у виробничих умовах, мають бути призупинені на певний період часу, доки не буде видано розпорядження про інше. [... ] тривала загроза, спричинена пандемією COVID-19, створила безліч проблем у системі постачання та призвела до недостатності робочої сили, і така ситуація зберігається до теперішнього дня. [... ] неможливість виконати умови доставки відповідно до Контракту № Q-6378 REV.3 була результатом пандемії COVID-19, і таким чином, становить собою форс-мажорну обставину.

Також, довідки містять періоди дії форс-мажорних обставин: довідка від 02.12.2021 року (вих. № 45370-2): з 01.07.2021 року по 21.01.2022 року; довідка від 17.06.2022 року (вих. № 45370-2): з 22.01.2022 року по 31.08.2022 року; довідка від 27.01.2023 року (вих. № 45370-2): з 01.09.2022 року по 31.01.2023 року. Підстава виникнення форс-мажорних обставин: надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічного характеру на всій території провінції Квебек, яка спричинена пандемією COVID-19. Наслідок виникнення форс-мажорних обставин: відбулося порушення строків виготовлення та доставки обладнання, що в свою чергу призвело до порушення норм валютного законодавства.

Суд зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області безпідставно не взято вказанідовідки до уваги під час здійснення перевірки позивача, оскільки вони є підтвердженням непереборної сили - форс-мажорних обставин, що призвели до порушення строків виготовлення та доставки обладнання та норм валютного законодавства України.

Суд звертає увагу на той факт, що настання пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 є всесвітньо відомим фактом, який не потребує окремого доведення. Так, 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я офіційно оголосила пандемію через поширення у світі COVID-19.

У зв`язку з цим,постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Окрім того, пов`язані із пандемією карантинні обмеження вводились національними урядами інших країн, у тому числі Канади, Туреччини, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 Податкового кодексу Українивстановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Так, відповідно до п.112.1 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом112.7 ст.112 Податкового кодексу Українивизначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

З огляду на викладене, події, що відбулись з вини контрагентів-нерезидентів та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» застаттею 112 Податкового кодексу України.

Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, на якому неодноразово наголошували Верховний Суд та Європейський суд з прав людини. Наведений висновок Європейський суд з прав людини неодноразово підтверджував у рішеннях у справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.

З урахуванням наведенного вище, беручи до уваги той факт, що встановлені у ході судового розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з постачання обладнання за зовнішньоекономічними контрактами, суд приходить до висновку, що порушення граничних строків виконання зобов`язань за операціями з імпорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, відтак, спірне податкове повідомлення-рішення № 0017970714 від 30.01.2023 року, підлягає скасуванню як протиправне.

Стосовно посилань позивача на те, що контролюючий орган протиправно призначив та провів документальну позапланову перевірку ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Тобто вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236, установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про призначення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийнявПостанову №89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки»якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.

Тобто зміна приписівПодаткового кодексу Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України.

Відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.

За загальним правилом вирішення колізій передбачено частиною третьоюстатті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексу Україниз одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексу Україниє нормою вищої юридичної сили, ніжПостанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021, суд за загальним правилом вирішення колізій застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у цьому випадку підлягають застосуванню саме нормиПодаткового кодексу України.

Аналогічні зазначеним правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

142. У свою чергу за усталеною практикою Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 у справі №804/388/16, від 03.06.2021 у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 у справі №460/828/19, відсутність законних підстав для проведення перевірки (правова підстава) має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Вказане зумовлене тим, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» на підставі підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу Українив період дії мораторію на проведення перевірок, за наслідками якої і було прийнято спірне податкове-повідомлення рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Положення ч.1ст. 9 КАС Українипередбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 вказаного Кодексу.

Приписамистатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 26840,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 16448 від 16.05.2023 року.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 26840,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ-МЕТИЗ" до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0017970714 від 30.01.2023 р, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6 880 800,24 грн (шість мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч вісімсот гривень 24 копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ-МЕТИЗ» (ЄДРПОУ-37065550) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 26840,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 липня 2023 року.

Суддя А.О. Коренев