Рішення

від 24.07.2023 по справі 320/8503/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року № 320/8503/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 482 Конструкторського-технологічного центру Міністерства оборони України

(Військова частина НОМЕР_1 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до 482 Конструкторського-технологічного центру Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність 482 Конструкторського-технологічного центру Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення січень 2008; зобов`язати 482 Конструкторський-технологічний центр Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення січень 2008, з утриманням належних податків та зборів.

Позов мотивовано протиправністю невиплати відповідачем позивачу за час проходження військової служби індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, яка є однією з основних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 адміністративну справу №320/8503/22 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І. С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що Міністерством оборони України не виділялись кошти для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2016-лютому 2018, і в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у вказаний період у Міністерства оборони України не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах: начальника групи 2 відділу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; начальника науково-дослідної групи відділу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у період із 06.08.2015 по 13.03.2018.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.11.2021 про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, проте Військовою частиною НОМЕР_1 не направлено відповідь на заяву позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 із застосуванням січень 2008 року як базового місяця, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту Закон №2011-XII).

Згідно статті 1 Закону №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, зокрема, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно частини першої статті 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша). Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно статті 19 зазначеного Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078), пунктом 2 якого визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків абзац перший). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий). Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації, водночас, виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Також, з аналізу наведених вище норм убачається, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018), якою встановлювались підвищені посадові оклади військовослужбовців.

Втім, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям після 01.01.2008 і до 31.03.2018, не відбувалося.

При цьому збільшення у січні 2016 року щомісячної грошової винагороди не є підвищенням тарифних ставок (окладів), що є підставою для визначення базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, щомісячна додаткова винагорода військовослужбовцям не є постійною величиною, а з 01.03.2018 скасована взагалі, відповідно, така складова грошового забезпечення не впливає на розмір індексації грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування індексації має здійснюватись до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке, як встановлено судом, відбулось у березні 2018 року, на підставі наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».

Отже, доводи позивача про те, що базовими місяцями при проведенні індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, є обґрунтованими.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач проходив військову службу у період з 06.08.2015 по 13.03.2018 у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач звертався до начальника військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження ним військової служби у частині, втім, відповідачем не проведено виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Також, у матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу.

Відтак, з урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на протиправну невиплату відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, виходячи з правового регулювання спірних відносин та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність 482 Конструкторського-технологічного центру Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення січень 2008.

Зобов`язати 482 Конструкторський-технологічний центр Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення січень 2008, з утриманням належних податків та зборів.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач 482 Конструкторського-технологічного центру Міністерства оборони України (Військова частина НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 71-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.