Рішення

від 24.07.2023 по справі 320/12393/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року № 320/12393/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про стягнення податкового боргу, в якому просить:

- прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (ЄДРПОУ 34726705) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 682 293,50 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Не погоджуючись з позовними вимогами викладеними в позовній заяві відповідачем подано відзив в якому останній обґрунтовуючи відсутність підставі для задоволення позовних вимог щодо стягнення податкової заборгованості зазначив про незадовільну ситуації підприємства, як фінансову так і фактичну, оскільки майновий стан товариства переживає певні труднощі, які пов`язані арештом рахунків підприємства, та перебування майна в незаконному володінні третіх осіб.

Крім того, у поданому відзиві представник відповідача послався на пропуск податковим органом строку звернення до суду щодо стягнення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «Телесистеми України» має заборгованість на загальну суму - 1 682 293,50 грн, в тому числі: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) на суму 1 682 293,50 гривень.

Вказана заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла на підставі:

- податкового-повідомлення рішення форма (Ш) від 06.11.2018 №0797611213 на суму 73 669,29 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (Н) від 09.01.2019 №0016181206 на суму 17 634,68 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (Ш) від 05.06.2019 №0464541213 на суму 28 477,23 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (Ш) від 05.06.2019 №0464631213 на суму 82 216,80 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (ПС) від 29.03.2019 №0270921213 на суму 1 020,00 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (ПС) від 02.09.2019 №000282411 на суму 1 020,00 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (ПС) від 29.01.2020 №0083490411 на суму 2 040,00 грн;

податкового-повідомлення рішення форма (ПС) від 15.04.2020 №0050790501 на суму 1 020,00 грн;

- податкового-повідомлення рішення форма (Р) від 05.07.2018 №0035311404 на суму 1 072 397,00 грн;

- пені у розмірі 402 798,50 грн, нарахованої на підставі податкового-повідомлення рішення форма (С) від 05.07.2018 №0035311404.

Враховуючи відсутність відомостей про самостійне погашення боргу та відсутність відомостей про судове оскарження зазначених податкових повідомлень рішень, контролюючим органом направлено TOB «Телесистеми України» (ЄДРПОУ 34726705) податкову вимогу від 02.08.2018 №139277-17, яка вручена уповноваженій особі/повернулась за закінченням терміну зберігання..

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11. ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно приписів п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень п.41.2 ст.41 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.4 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказана податкова вимога вручена відповідачу не була, з незалежних від податкового органу причин.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України вбачається, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, виходячи з аналіз вищевикладеного в сукупності, можна прийти до висновку, що вказана вище податкова вимога направлена уповноваженим органом на адресу відповідача вважається належним чином вручена платнику податків.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 ПК України. Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, податковий орган звернувся з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.

Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд приймає до уваги те, що податкові повідомлення-рішення не скасовані, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.

Щодо посилань позивача у відзиві на позов про пропуск податковим органом строку звернення до суду щодо стягнення податкового боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин. В подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася, в тому числі до 30 квітня 2023 року. Тобто, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до кінця 2022 року згідно з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених ст.102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що звернення контролюючого органу до суду з даним позовом відбулось в межами строку, встановленого ПК України, з урахуванням п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 140/12235/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів сплати податкового боргу суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» про стягнення податкового боргу задовольнити.

2. Стягнути кошти платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 34726705) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 682 293,50 гривень (один мільйон шістсот вісімдесят дві тисячі двісті дев`яносто три гривні п`ятдесят копійок).

3. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.