П'ятий апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 489/960/23
Перша інстанція: суддя Кокорєв В.В.,
повний текст судового рішення
складено 08.05.2023, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Ленінського районного суд м. Миколаєва від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (відповідач), про визнання протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 №ІАБ 02660346 від 27 вересня 2021 року, винесеної інспектором ДПП Любімовою Ганною Миколаївною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 340,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова не надсилалася протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи відповідно до ч.1 ст. 14-2 КУпАП. Крім того, постанова серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 була подана до Доманівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з пропуском строку для пред`явлення її до виконання. Також, всупереч вимогам примітки ст. 14-2 КУпАП не надано в якості доказів адміністративного правопорушення не менше двох зображень транспортного засобу MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , отриманих з різних або протилежних ракурсів. На фото в оскаржуваній постанові не має чіткого зображення транспортного засобу, марки, моделі, кольору транспортного засобу, номерного знаку, не ідентифіковано особу, яка була за кермом транспортного засобу. Тому, позивач вважає, що постанова серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 винесена інспектором Департаменту патрульної поліції Любімовою Ганною Миколаївною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.
Відповідач проти задоволення позову заперечував вказавши, що оскаржувану постанову було прийнято правомірно, з передбачених винним законодавством підстав.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Любімовою Ганною Миколаївною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано на вказане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги зазначив, що оскаржувана постанова винесена 27.09.2021р., в свою чергу даний позов подано лише 03.03.2023р., тобто з пропуском встановленого законом строку для оскарження цієї постанови. З огляду на надані позивачкою до суду документи відповідач вважає, що позивачка була обізнана про наявність відносно неї виконавчого провадження №67825956 та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ІАВ № 02660346 від 27.09.2021р., яке відкрито стосовно виконання даної постанови. Також, на думку апелянта суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення позову, оскільки факт правопорушення було зафіксовано за допомогою технічного засобу Каскад 251-1220. Оскаржувана постанова містить результати автоматичної фіксації траспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, а саме фото транспортного засобу на якому чітко видно транспортний засіб та його номерний знак. Як далі вказує апелянт, оскільки Департамент патрульної поліції має обмежені технічні можливості для зберігання значного обсягу інформації тривалий час, станом на час розгляду даної справи, відеозапис було видалено за спливом терміну зберігання, у зв`язку із чим їх надання є неможливим. Між тим, така обставина на думку апелянта, не свідчить про те, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення має уникнути відповідальності. .......(аркуш апеляційної скарги 4-5).
У відповідності до приписів ст. 311 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження. Сторонами не висловлено заперечень проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
В силу ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 вересня 2021 року інспектором Департаменту патрульної поліції Любімовою Ганною Миколаївною винесено постанову серії 1АВ №02660346 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідно до якої встановлено, що 10.09.2021 о 13:08 год. за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 125, зафіксовано транспортний засіб MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год, чим порушила п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказане порушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу Каскад, 251-1220, свідоцтво про повірку технічного засобу №UA.TR.001 22 115-21, дійсне до 12.08.2022. За вчинення адміністративного правопорушення, постановою серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Також, суд першої інстанції встановив, що згідно копії сертифікату відповідності, технічний засіб КАСКАД, 251-1220 (свідоцтво про повірку технічного засобу № UA.TR001 22 115-21, дійсне до 12.08.2022) відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».
Відповідно до копії експертного висновку №1100 від 02.04.2020, комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано до суду будь яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення (не надано до суду не менше двох зображень транспортного засобу отриманих з різних або протилежних ракурсів, відсутній відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення або інші докази), при цьому сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 не є беззаперечним доказом наявності вини позивача.
Суд першої інстанції вважав, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 не відповідає вимогам законодавства, вина ОСОБА_1 відповідачем не доведена, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як визначено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до приписів ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП визначає обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як визначено п.11 ч.1 ст. 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII ,,Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як слідує зі змісту положень ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України ,,Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (надалі ПДР).
Відповідно до п.12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 12.4?ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1).
Положеннями ч.1 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.4 ст.122 КУпАП.
Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.77 КАС України).
Законом України від 14 липня 2015 року №596-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху дозволено накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених 279-3 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вірно було враховано судом першої інстанції приписи ст. 14-2 КУпАП, встановлено та не заперечується позивачкою, що саме вона ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , тому саме позивачка є належним суб`єктом для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, доводів та доказів існування обставин для звільнення її від відповідальності передбачені ст.279-3 КУпАП позивачкою надано не було, з чим погоджується також суд апеляційної інстанції проаналізувавши матеріали справи.
Що стосується дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а також наявності для цього передбачених законом підстав, колегія суддів зазначає наступне.
В п.5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 13 від 13 січня 2020 року, видно, що уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:
1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;
2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;
3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;
4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;
5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;
7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови, уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 3 вказаної вище Інструкції №13 визначено, що при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених ст.247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису.
Форму постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 КУпАП, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи.
Проаналізувавши наведені вище законодавчі приписи у сукупності з наявними у справі доказами, апеляційний суд вважає доведеним відповідачем, що інспектор ДПП Любімова Г.М. при прийнятті оскаржуваної постанови, в даному випадку, діяла правомірно та в межах і в порядку, встановленому діючим законодавством. Наявні у справі докази дають підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості зазначеним вище автомобілем доведений в повній мірі.
З даного приводу, колегією суддів з матеріалів справи встановлено та вже було зазначено вище, станом на дату вчинення адміністративного правопорушення та складання постанови серії 1АВ № 02660346, яка є предметом оскарження у даній справі, автомобіль MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 був зареєстрований за позивачкою, що нею не спростовано.
При цьому, факт перевищення автомобілем MERCEDES-BENZ 230, номерний знак НОМЕР_1 швидкості руху підтверджується копією постанови, на якій міститься фотознімок, зроблений за допомогою приладу Каскад 251-1220.
Із змісту інформації сформованої системою КАСКАД, якою зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, дане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 251-1220», вмістить фотознімок автомобіля позивачки у момент фіксації адміністративного правопорушення, з якого видно рух автомобіля MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 та зафіксовано допущення перевищення на 28 км/год, зазначено дату і час фіксації.
Колегія суддів також враховує, що технічний засіб Каскад 251-1220 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотримання правил дорожнього руху з функціями фото- та відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».
Наявні в матеріалах справи копія сертифікату відповідності та експертного висновку №1100 від 02.04.2020 свідчать про те, що технічний засіб КАСКАД, 251-1220 (свідоцтво про повірку технічного засобу № UA.TR001 22 115-21, дійсне до 12.08.2022) відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації».
Враховуючи викладене, фотознімок, який відображений у бланку оскаржуваної постанови, зроблений за допомогою приладу Каскад, є належним та допустимим доказом вчинення позивачем правопорушення.
З огляду на вказане вище, колегія суддів оцінює критично позицію позивача з приводу ненадання відповідачем відеозаписів вчинення позивачкою правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови.
Також, з даного приводу апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що Департамент патрульної поліції має обмежені технічні можливості для зберігання значного обсягу інформації тривалий час, у зв`язку із чим відеозапис на час відкриття провадження у даній справ було видалено за спливом терміну зберігання, що з урахуванням спливу такого значного строку, з яким позивачка звернулась до суду про оскарження винесеної постанови від 27.09.2021р. серії 1АВ №02660346 є цілком ґрунтовними.
Окремо, апеляційний суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що така містить в тому числі посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/1AB/02660346/).
Також, оцінюються як недоцільні та неґрунтовні посилання позивачки на не надсилання їй копії постанови, адже такі не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою.
Посилання суду першої інстанції на ненадання відповідачем до суду не менше двох зображень транспортного засобу MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , отриманих з різних або протилежних ракурсів апеляційний суд вважає необґрунтованими у даному випадку та такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні норм права, оскільки обов`язковою згідно з приміткою ст.14-2 КУпАП є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, - для режиму фотозйомки (відеозапису), який передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів.
В свою чергу оскаржуваною постановою, яка є предметом розгляду у цій справі, було винесено про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).
Також, колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги з приводу того, що враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
З урахуванням усього наведеного вище, колегія суддів вважає, що надані відповідачем документальні підтвердження вчиненого правопорушення є належними доказами факту перевищення вищевказаним автомобілем MERCEDES-BENZ 230, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , встановленого обмеження швидкості.
В свою чергу, доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом судова колегія відхиляє, оскільки, як видно з матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального закону, звертаючись до суду з цим позовом з пропуском встановленого ст.286 КАС України позивачка - ОСОБА_1 заявляла про поновлення цього строку, обґрунтувала причини пропуску нею такого строку. Та суд першої інстанції врахувавши доводи позивачки поновив їй строк звернення до суду з цим позовом.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б спростовували доводи позивачки про наявність поважних причин пропуску строку позивачкою на звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Підсумовуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режим серії 1АВ №02660346 від 27.09.2021 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже відсутні підстави для її скасування.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, задоволенню не підлягають, що свідчить про хибність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції, зробленого за результатами розгляду цієї справи.
Отже, доводи апеляційної скарги є частково ґрунтовними, доводять неповне з`ясування судом першої інстанції обставин по справі, що призвело до невірного вирішення справи по суті спору, що у відповідності до приписів ст.317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.
За вказаного, колегія суддів, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, скасовує рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позову.
У відповідності до приписів ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 286, 308, 311, 315-317, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2023 року у справі №489/960/23 - скасувати.
Ухвалити у даній справі №489/960/23 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.І. Бітов Ю.М. Градовський
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2023 |
Оприлюднено | 27.07.2023 |
Номер документу | 112413231 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні