Постанова

від 21.07.2023 по справі 821/1680/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року

м. Київ

справа № 821/1680/16

адміністративне провадження № К/9901/36966/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Смайл" до Головного управління ДФС України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС України у Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя Лук`янчук О. В.),

У С Т А Н О В И В :

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2017 (суддя Хом`якова В. В.) адміністративний позов товариства задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.10.2016 №0000162209 в частині застосування до товариства штрафних санкцій у сумі 727' 944,28 грн за платежем ''мито на товари, що ввозяться на митну територію України''; в іншій частині позову відмовив.

ГУ ДФС подало на це рішення апеляційну скаргу, яку Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.05.2017 повернув на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник у строк, встановлений судом в ухвалі від 13.03.2017 про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 72' 066,49 грн. На усунення недоліків апеляційної скарги скаржник надав до суду платіжне доручення від 20.04.2017 №407 про сплату судового збору в сумі 12' 013,49 грн, що є меншою ніж була визначена судом в ухвалі від 13.03.2017 з урахуванням ціни позову та ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду - 72' 066,49 грн (4' 367' 665,70 грн Х 1,5% Х 110%).

ГУ ДФС подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводив, що суд апеляційної інстанції неправильно обчислив суму судового збору, виходячи з ціни позову (4' 367' 665,70 грн), а не пропорційно долі задоволених судом позовних вимог (727' 944,28 грн), що оскаржувалися в апеляційному порядку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.08.2017 (суддя Стрелець Т. Г.) відкрив касаційне провадження №К/800/22086/17 у цій справі.

Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 2 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції на дату подання апеляційної скарги на рішення суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду була встановлена на рівні 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, законом на момент звернення відповідача до суду зі скаргою було передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки у цій справі відповідно до підпункт 1 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подачу позову майнового характеру підлягав сплаті судовий збір в сумі 65' 514,99 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), то розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, становив 72' 066,49 грн.

У той же час відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 12' 013,49 грн, про що свідчить платіжне доручення від 20.04.2017 №470.

Таким чином, відповідач сплатив судовий збір у меншому розмірі, ніж було визначено Законом №3674-VI та судом в ухвалі від 13.03.2017 про залишення апеляційної скарги без руху.

Посилання відповідача на неспіврозмірність розміру судового збору, що підлягав сплаті, оспорюваній сумі, оскільки в апеляційному порядку судове рішення оскаржувалося в певній частині майнових вимог, та у зв`язку з цим зайве навантаження на бюджет, є безпідставними, оскільки на момент постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги Законом №3674-VI не було передбачено умови сплати судового збору за подання скарги щодо перегляду судового рішення в певній частині позовних вимог (оспорюваних сум).

У разі якщо особа, яка подавала до суду позов, скаргу (заяву) вважала, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, така особа з урахуванням норми статті 8 Закону №3674-VI мала право подати до суду відповідне клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод та підтвердженням цих доводів відповідними доказами. А суд, враховуючи майновий стан особи, відповідно до статті 88 КАС України відстрочити, розстрочити або дозволити сплатити судовий збір у меншому розмірі.

Згідно з матеріалами справи суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.04.2017 клопотання відповідача про сплату судового збору в сумі 12' 013,49 грн та про відстрочення його сплати задовольнив частково, продовживши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 13.03.2017, на 20 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалу суду від 05.04.2017 відповідач не оскаржував, однак надав до суду документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж було визначено Законом №3674-VI та судом.

Своєю чергою у частині третій статті 189 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали) передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу і достатнього строку для їх усунення.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаржник не усуне її недоліки, на які вказав суд в ухвалі, залишаючи без руху.

З урахуванням зазначеного та враховуючи, що апеляційна скарга була подана з порушенням вимог норми частини шостої статті 187 КАС України і відповідач не усунув її недолік, суд апеляційної інстанції правильно застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 108 КАС України, повертаючи апеляційну скаргу через несплату відповідачем судового збору у визначеному законом розмірі попередньо залишивши її без руху з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану у цій справі ухвалу, суд апеляційної інстанції діяв послідовно, норми процесуального права не порушив, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

При цьому судова колегія враховує, що згідно з матеріалами справи суд апеляційної інстанції ухвалою від 03.05.2017 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 та здійснив апеляційний перегляд справи, ухваливши постанову від 20.07.2017.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Херсонській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Л.І. Бившева