Ухвала

від 24.07.2023 по справі 440/6768/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

24 липня 2023 року

м. Київ

справа № 440/6768/21

адміністративне провадження № К/990/19726/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

перевірив касаційну скаргу Полтавської міської ради

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року (суддя Алєксєєва Н.Ю.) та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (колегія у складі суддів Ральченка І.М., Катунова В.В., Чалого І.С.)

у справі № 440/6768/21

за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області

до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради,

третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення, паспорта прив`язки

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду із позовом до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавської міської ради, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на тимчасові споруди згідно з додатком 1 до рішення (№ 13) стаціонарна тимчасова споруда - павільйон на земельній ділянці площею 88 кв. м, з кадастровим номером 5310137000:18:006:0087 на АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати паспорт прив`язки від 03.03.2014 № 01-02-17/459-1011.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 07.09.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, задовольнив частково позов:

- визнав протиправними та скасував п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" у частині продовження ФОП ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - павільйону на земельній ділянці площею 88,0 кв. м з кадастровим номером 5310137000:18:006:0087 на АДРЕСА_1 ; у частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:006:0087 та у частині продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду;

- скасував паспорт прив`язки від 03.03.2014 № 01-02-17/459-1011;

- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.

31.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавської міської ради, у якій остання, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Верховний Суд ухвалою від 20.06.2023 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для уточнення підстав касаційного оскарження та наведення правового обґрунтування, визначеного ч. 4 ст. 330 КАС України.

03.07.2023 до Верховного Суду надійшла інша редакція касаційної скарги Полтавської міської ради. Підставою касаційного оскарження визначає те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 4 ст. 28 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), положень Порядку розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244), та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтави, затвердженого рішенням 22 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 18.05.2012 (далі - Положення про розміщення тимчасових споруд) за відсутні обставин проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів. Також покликається на наявність суперечності між Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 (у редакції, чиненій до 12.04.2023) (далі - Єдині правила) та Законом № 3038-VI; відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 25-2 Єдиних правил у редакції, чинній з 12.04.2023, у спірних правовідносинах щодо необхідності отримання погодження від відповідного підрозділу Національної поліції у разі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у межах смуги відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг; застосування приписів Єдиних правил до земель житлової та громадської забудови, які знаходяться за межами смуг відведення та «червоних ліній» автомобільних доріг загального користування, вулиць, доріг міст та інших населених пунктів. Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 12.02.2019 у справі № 905/2765/17 та від 08.10.2019 у справі № 920/447/18, та Верховного Суду, викладених у постановах від 04.05.2020 у справі № 2040/6175/18 та від 22.04.2019 у справі № 820/601/17.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.

З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), а саме :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України);

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України);

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України);

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, обґрунтувати, у чому полягає помилка суду(ів) під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Полтавська міська рада у касаційній скарзі визначає підстави касаційного оскарження, передбачені п. 1, 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

В оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанції не застосовували п. 1.7. Порядку № 244, не доходили висновку про розміщення спірної тимчасової споруди на час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів. У свою чергу, Полтавська міська рада в уточненій касаційній скарзі не наводить правового обґрунтування, чому Положення про розміщення тимчасових споруд не регулює правовідносини, щодо яких Полтавська міська рада приймала рішення від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".

Полтавська міська рада покликається на неприведення Єдиних правил у відповідність до Закону № 3038-VI, проте не обґрунтовує, яким чином вживання в Єдиних правилах дефініції «мала архітектурна форма» впливає на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, як відповідні норми права мають застосовуватися.

Спірні правовідносини виникли у 2021 році, тому Суд у цій справі не має підстави формулювати висновок щодо правил застосування п. 25-2 Єдиних правил у редакції, чинній з 12.04.2023, з урахуванням незворотності дії в часі норм права, тобто, норми, яка не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не впливає на правильність висновків суду у цій справі.

Також Суд звертає увагу, що вжите у ч. 4 ст. 328 КАС України формулювання «у подібних правовідносинах» означає схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Полтавська міська рада покликається на нерелевантні правові позиції Верховного Суду, сформульовані у постанові від 08.10.2019 у справі № 920/447/18 про звільнення земельних ділянок комунальної власності шляхом демонтажу тимчасових споруд; у постанові від 12.09.2019 у справі № 905/2765/17 щодо непродовження дії паспорту прив`язки та договору особистого строкового сервітуту; у постанові від 04.05.2020 у справі № 2040/6175/18 щодо оскарження відмови органу містобудування у наданні паспорту прив`язки тимчасової споруди; у постанові від 02.02.2021 у справі № 820/601/17 щодо оскарження наказів Державної служби геології та надр України, тобто, висновки, що стосуються спорів у неподібних правовідносинах, з іншим правовим регулюванням.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Полтавська міська рада не підтвердила у касаційній скарзі наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених п. 1, 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, та належного правового обґрунтування, що унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що Полтавській міській раді слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.

Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.

Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути Полтавській міській раді касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 440/6768/21.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров