Рішення

від 03.07.2023 по справі 214/1783/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1783/23

2/214/2740/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Ковтун Н.Г.

при секретарі Фартушній Є.К.

за участю:

представника позивача - Іванової О.В.

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 214/1783/23 за позовом Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2023 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої представник позивача просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , у відношенні неповнолітньої ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 у розмірі частина з усіх видів доходів громадянина, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь державного закладу, у якому буде перебувати дитина, або опікуна.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є одинокою матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 . 02.01.2023 року до служби у справах дітей звернулась неповнолітня ОСОБА_2 з клопотанням про влаштування її до КЗ «Центр соціально-писхологічної реабілітації дітей №1» КМР у зв`язку з конфліктними відносинами з її матір`ю ОСОБА_3 . У клопотанні неповнолітня зазначила, що мати не займається її вихованням , не приділяє уваги, відібрала ключі та не впускає її до квартири. У телефонній розмові з матір`ю встановлено, що остання не бажає виховувати та опікуватися своєю донькою. Матір також зазначила, що після інсульту у неї не працювала ліва сторона тіла, що унеможливлює виконання батьківських обов`язків у повній мірі. Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» КМР , захворювань які перешкоджають виконанню батьківських обов`язків у ОСОБА_3 немає. 02.01.2023 року неповнолітню ОСОБА_2 тимчасово влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР.

Крім того ОСОБА_3 неодноразово притягувался до адміністративної відповідальності за ст.. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов`язків. З 26.09.2022 року неповнолітня ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку в секторі ювенальної превенції ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області як дитина правопорушник. 05.10.2022 року дитину поставлено на облік служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради як таку, яка перебуває у складних життєвих обставинах , у зв`язку із неналежним виконанням одинокою матір`ю її батьківських обов`язків. Наразі неповнолітня ОСОБА_2 навчається у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Криворізький навчально-виробничий центр». Під час навчання у Криворізькій гімназії №41 КМР неповнолітня ОСОБА_2 перебувала на внутрішкільному обліку через девіації у поведінці: схильність до бродяжництва та брехні. Зі слів педагогів неповнолітня та її мати не знаходили порозуміння. ОСОБА_3 не є авторитетом для доньки, не має на неї впливу, не може контролювати її позаурочну діяльність. Дані обставини призводять до безконтрольності та бездоглядності дитини. До служби у справах у справах дітей неодноразово надходили клопотання адміністрації Криворізької гімназії №41 КМР щодо сприяння у притягненні ОСОБА_3 до відповідальності передбаченої ст.. 184 КУпАп та щодо неблагополуччя у родині, оскільки мати неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, неповнолітня ОСОБА_2 пропускає уроки без поважних причин, самовільно залишає домівку і по декілька днів не повертається додому, пояснюючи тим, що ночує у подруги. 04.01.2023 року під час відвідування сім`ї ОСОБА_3 встановлено, що матір`ю не створено належних умов для розвитку дитини, у квартирі брудно, стоїть стійкий неприємних запах та відсутнє газопостачання. На момент візиту відсутня готова їжа та запаси продуктів харчування. З матір`ю проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду, попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. Наразі ОСОБА_3 не співпрацює з суб`єктами соціальної роботи та не вживає заходів задля повернення неповнолітньої ОСОБА_2 собі на виховання. Зазначені факти можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання. (а.с.25-26).

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. (а.с.36)

Будучи присутньою у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримала та просила суд її задовольнити. Відповідачка знає про розгляд позову в суді. Відповідачка має неопвнолітню дитину. ОСОБА_2 самостійно звернулась до служби в справах дітей, щоб її влаштували до Центру. Відповідачка її вигнала з дому. Настю було влаштовано до реабилітаційного центру, де вона зараз перебуває. Мати не цікавиться долею дитини. Були обстежені умови в яких перебувала дитина, квартира брудна, з неприємним запахом, умов для проживання та розвитку дитини немає. Відповідачка має проблеми зі здоров"ям, але вони при бажанні не можуть їй перешкоджати виконувати батьківські обов"язки. ОСОБА_2 навчається на кравчиню, за віком може бути влаштована до гуртожитку. Позбавлення мактері батьківських прав буде сприяти розвитку дитини, її успішному майбутноьму

Опитана у судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснила, що підтримує позов. Мати в грудні місяці її вигнала з дому, вона два тижні жила на вулиці. потім прийшла до служби в справах дітей та її влаштували до Центру. З січня 2023 року вона лише один раз спідкувалась з матерю. Раніше вона тікала з дому, бо її бив чоловік матері. Зараз вона навчається , опановує фах кравчині. Матірь має захворювання, але може себе обслуговувати. Наполягає на позбавленні матері батьківських прав.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання представник третьої особи не з`явилася, проте надала на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги позивача підтримала, просила їх задовольнити, а справу розглядати без її участі.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 7).

21 липня 2015 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , про що Інгулецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зроблено відповідний актовий запис № 165, після реєстрації шлюбу прізвище змінила на « ОСОБА_3 ». (а.с.23)

Відповідно до акту прийому до центру 02.01.2023 року неповнолітня ОСОБА_2 звернулася з клопотанням про влаштування її до Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» у зв`язку з конфліктними відносинами з її матір`ю ОСОБА_3 (а.с.16).

Висновком органу опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної у мітс і ради, визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її неповнолітньої Доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п. п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується п. 1 ст. 8. Таке втручання не становитиме порушення ст. 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в п. 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Під час розгляду даної справи, встановлено, що відповідач не цікавилася життям та розвитком своєї доньки, не виявляла турботи та піклування, матеріально не забезпечувала дитину, дитина перебуває дитина особисто звернулася до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР , з проханням влаштувати її до закладу, а тому суд приходить до висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та в її діях вбачає винну поведінку відносно доньки, відповідач до суду не з`явилася, заходів на повернення неповнолітньої доньки не вживала, тому підстав для попередження відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини немає.

Одночасно з цим, суд вважає за доцільне, роз`яснити відповідачці положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

На підставі викладеного, детально проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків та її небажання виховувати доньку, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ст. 191 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч. 2 ст. 179 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Отже, з урахуванням задоволення позову у частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи вимоги ст. 166 ч. 3 СК України, а також враховуючи те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку про стягнення щомісяця із ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на корить піклувальника чи державного закладу, у якому буде перебувати дитина, у розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - 15.03.2023 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги доведені належними, допустимими та достатніми доказами, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Таким чином, згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим із відповідача ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11-13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь піклувальника чи державного закладу , у якому буде перебувати дитина у розмірі 1/4 частини від заробітку, щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 15.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 2147 гривень 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання.

Позивач: Виконком Саксаганської районної у місті ради: юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР, м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 51А.

Третя особа: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» КМР, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, буд. 51А.

Суддя Н.Г.Ковтун