Ухвала

від 17.07.2023 по справі 758/5262/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5262/23

Категорія 75

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО»</a>, третя особа - Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про припинення трудових відносин, визнання позивачки звільненою з посади, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 із вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.05.2023 зазначену позовну заяву було залишено без руху. Проте позивачка усунула недоліки позовної заяви.

25 травня 2023 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

17.07.2023 в судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачка, яка є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІЗ-ДЕЗКО» з 27.01.2017, вирішила звільнитись за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Однак, враховуючи те, що скликати Загальні збори учасників товариства не вдається, і, як наслідок, можливість вирішити питання трудових відносин, відсутня, позивачка вирішила звернутися до суду з даним позовом.

Тому просила суд:

- припинити трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з Обмеженою Відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО» з моменту набрання рішення законної сили, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади за директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України;

- визнати ОСОБА_1 звільненою з посади директора Товариства з Обмеженою Відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО»</a> на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з дати набрання чинності рішення у справі;

- зобов`язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної у місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ шляхом виключення з Єдиного державного реєстру Товариства з Обмеженою Відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО»</a> про ОСОБА_1 у графі «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи до державної адміністрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи»., а саме виключити із зазначеного реєстру як керівника - директора та особи, яка може вчиняти дії від імені Товариства з Обмеженою Відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО»</a> код ЄДРПОУ 36335693.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

З урахуванням зазначеного суд не погоджується з доводами позивачки про те, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим. Помилковим є твердження позивачки про те, що спір стосується реалізації нею як працівником виключно права на працю.

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачкою, яка є директором товариства, участі у відносинах управління останньою і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 рокуу справі № 448/362/22.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, враховуючи те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір слід розглядати за правилами господарського судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СЕРВІС-ДЕЗКО», третя особа - Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про припинення трудових відносин, визнання позивачки звільненою з посади, зобов`язання вчинити певні дії, підлягає закриттю.

Керуючись ст. 255, 258-260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ДЕЗКО»</a>, третя особа - Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про припинення трудових відносин, визнання позивачки звільненою з посади, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачці, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ