Вирок

від 26.07.2023 по справі 758/306/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/306/18

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2023

Подільський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12015100070007325 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кривошиї Хмельницького району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2015 року у невстановлений час у ОСОБА_7 , який перебував в приміщенні виробничого цеху на робочому місці ТОВ «Майстер - Технологій» за адресою: Київ, вулиця Кирилівська 62-В, виник умисел на вчинення таємного викрадення майна, а саме димохідних труб у кількості 13 штук за попередньою змовою з працівником ТОВ «Майстер - Технологій» слюсарем ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 02 жовтня 2015 року у невстановлений час запропонував ОСОБА_9 вчинити крадіжку димохідних труб у кількості 13 штук, на що останній погодився з метою викриття злочинних дій ОСОБА_7 . Одразу після вказаної пропозиції ОСОБА_9 повідомив керівництво ТОВ «Майстер - Технологій» про злочинний намір ОСОБА_7 , а керівництво ТОВ в свою чергу вжило заходів щодо відео фіксування факту крадіжки майна, що вчинив ОСОБА_7 .

При цьому, ОСОБА_7 було відомо про те, що 03 жовтня 2015 року для нього робочий день з керівництвом товариства не погоджений, винесення будь-якого майна за межі виробничого цеху заборонено. Також йому було відомо про здійснення у його вихідний день робіт з виготовлення деталей та вузлів систем вентиляції, кондиціювання повітря й аспірації ОСОБА_9 , у приміщенні виробничого цеху, в якому знаходились димохідні труби у кількості 13 штук.

Так, 03жовтня 2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , з метою реалізації злочинних намірів, спрямованих на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Майстер - Технологій», а саме димохідних труб, проник на територію ПАТ «Київський шовковий комбінат», перелізши через бетонний паркан, та усвідомлюючи, що діє у попередній змові з ОСОБА_9 , повідомив останнього про своє знаходження на території. В свою чергу ОСОБА_9 , з метою викриття злочинних дій ОСОБА_7 , на пересувній тачці вивіз з приміщення виробничого цеху димохідні труби у кількості 13 штук, а саме 8 труб з нержавіючої сталі діаметром ф150L=l 000|AISI 304 б = 0,5, ринкова вартість яких відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 384 від 06 листопада 2015 року становить 1690 гривень 56 коп. та 5 труб з нержавіючої сталі діаметром ф230L=1000/ AISI 201 б =0,5, ринкова вартість яких відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 384 від 06.11.2015 не встановлена, але відповідно до довідки про балансову вартість труб та проведеної інвентаризації товарів на складі № 22 від 03 жовтня 2015 року становить 2625 гривень 50 копійок, та передав ОСОБА_7 біля вхідних воріт виробничого цеху.

ОСОБА_7 , переслідуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна ТОВ «Майтер - Технології», прийняв від ОСОБА_9 димохідні труби у кількості 13 штук та з метою незаконного розпорядження виніс у бік огорожі, де для зручного викрадення замаскував менші труби у трубу більшого діаметру.

Однак ОСОБА_7 не довів злочин до кінця, оскільки був затриманий працівниками товариства з наявними трубами на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив суд, що за станом на 2015 рік працював директором ТОВ «Майстер - Технології». Приблизно 03 жовтня 2015 року від керівника виробництва ОСОБА_11 надійшла інформація про запланований вивіз продукції (нержавіючих труб). У вихідний день, а саме в суботу, викликали юриста ТОВ «Майстер Технологій», охорону та сиділи в його кабінеті і спостерігали за моніторами. Свідок пам`ятає, що хтось передав із цеху труби ОСОБА_7 . За вказаним також спостерігав ОСОБА_12 , який сидів в засідці в кущах та знімав події на телефон. В певний момент ОСОБА_7 зрозумів, що він викритий та почав тікати, але через деякий час його спіймали та привели в кабінет. Намагалися з ним поспілкуватися, проте ОСОБА_7 просто мовчав.

Крім цього, свідок доповнив, що на територію ТОВ «Майстер Технологій» вхід був тільки через охорону. На вихідні дні працівники виходили лише при наявності потреби.

Наразі ТОВ «Майстер Технологій» перебуває в стані припинення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив суд, що в 2015 році працював в ТОВ «Майстер Технологій» завідувачем складу. Точний час та дату не пам`ятає, в суботу йому зателефонував директор ОСОБА_10 та повідомив, про можливість викрадення з території ТОВ «Майстер Технологій» труб і попросив його прибути. Коли він прибув до ТОВ «Майстер Технологій» ОСОБА_11 повідомив, що йому один із робітників - ОСОБА_9 повідомив про те, що ОСОБА_7 просив йому допомогти вивезти труби з території. Приблизно о 15.00 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що ОСОБА_7 повинен приїхати і забрати труби на території виробництва, де знаходиться готова продукція. Домовленість з ОСОБА_9 була така, що він допоможе ОСОБА_7 винести труби (про це ОСОБА_9 просило керівництво, щоб викрити ОСОБА_7 ). Він пішов на територію комбінату та зайняв місце, де було видно виробництво, сховався та спостерігав як ОСОБА_7 переліз через паркан і знімав подальші дії на телефон ОСОБА_11 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 разом носили труби та складали їх під навіс, який перебував в іншій стороні від прохідної. В певний момент ОСОБА_9 щось нашепотів на вухо ОСОБА_7 та ОСОБА_7 почав іти в його сторону. Він зрозумів, що його витрили, зателефонував директору, після чого ОСОБА_7 почав бігти, але його затримали. Привели до офісу та викликали працівників поліції. Для ОСОБА_7 це був вихідний день. Того ж дня ці труби (приблизно 10) були занесені на склад і інвентаризаційний опис № 22, скоріш за все, складався на прохання поліції. Чи заходив ОСОБА_7 на склад, де зберігалися труби, він не знає, проте точно бачив, що ОСОБА_7 заходив у «придбанник».

Свідок ОСОБА_11 надав пояснення суду, що на той час, а саме в 2015 році, він працював разом з ОСОБА_7 в ТОВ «Майстер Технологій», який був його підлеглим. ОСОБА_9 в п`ятницю після обіду йому повідомив, що ОСОБА_7 в суботу планує крадіжку матеріалів (які були виготовлені, але не обліковані). ОСОБА_9 було надано так би мовити «дозвіл» підіграти ОСОБА_7 . Приїхавши до виробництва, зробили засідку та знімали на мобільні телефони як ОСОБА_7 вивозив труби з виробництва до кущів. Після цього ОСОБА_7 затримали та викликали на місце працівників поліції. Також свідок повідомив суду, що підприємство розташоване на базі шовкового комбінату, з цеху лише один вихід, через нього ОСОБА_7 і виносив труби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що працював в ТОВ «Майстер Технологій», мав конфлікт з директором ОСОБА_10 через заробітну плату.

03 жовтня 2015 року він зайшов на територію виробництва, оскільки мав намір забрати свої речі. Яким чином він зайшов - не пам`ятає; можливо, через паркан, оскільки так швидше. Він підійшов до будівлі, до нього вийшов ОСОБА_9 і попросив допомогти йому перевезти труби. Він повідомив, що поспішає, оскільки його чекає родина, і попросив винести йому речі. Проте ОСОБА_9 почав його знову просити, тому він погодився. ОСОБА_9 сам виніс труби, а його лише попросив перевезти до іншого приміщення. На територію виробництва він не заходив, оскільки був вихідний день, а він не має права там перебувати. Після цього вибігли працівники ТОВ «Майстер Технологій», ОСОБА_7 відбіг в сторону, оскільки злякався, після чого вони викликали працівників поліції. ОСОБА_9 сказав йому, що його підставив ОСОБА_10 . В той же час, до цього ОСОБА_7 повідомив суду, що його підставив ОСОБА_9 , оскільки хотів посісти його місце, так як працював неофіційно.

Не дивлячись на невизнання свої вини ОСОБА_7 , вона підтверджується наступними дослідженими судом доказами:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03 жовтня 2015 року від ОСОБА_11 про те, що 03 жовтня 2015 року за адресою: Київ, вул. Кирилівська, 62-в, ОСОБА_7 викрав продукцію ТОВ «Майстер Технологій» у вигляді металевих труб у кількості 13 штук /т. 1, а.с. 162/;

- протоколом огляду місця події від 03 жовтня 2015 року, з якого вбачається, що було оглянуто ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході огляду виявлено металеві труби у кількості 13 штук /т. 1, а.с. 163-166/;

- копією інвентаризаційного опису № 22 про фактичну наявність 13 труб /т. 1, а.с 173-174/;

- копією особової справи ОСОБА_7 та трудової книжки на його імя, з яких вбачається, що ОСОБА_7 дійсно працював в ТОВ «Майстер Технологій» /т. 1, а.с. 176-195/;

- копією договору від 19 вересня 2015 року, укладеного між ТОВ «Майстер Технологій» і ОСОБА_9 на виконання обумовлених робіт терміном до 15 жовтня 2015 року /т. 1, а.с. 200/, що підтверджує той факт, що ОСОБА_9 працював офіційно в ТОВ «Майстер Технологій» і спростовує твердження ОСОБА_7 про неофіційну роботу ОСОБА_9 ..

Відповідно до висновку експерта № 384тв від 06 листопада 2015 року /т. 1, а.169-170/:

Ринкова вартість на день скоєного правопорушення - 03 жовтня 2015 року металевих димохідних труб з нержавіючої сталі ф150L=1000/AISI304б=0,5 кількості 8 штук могла становити 1690,56 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто грн.. 56 коп.).

Встановити ринкову вартість металевих димохідних труб з нержавіючої сталі ф230L=1000/AISI201б=0,5 не видається за можливе, у зв`язку з тим, що труб, які б відповідали маркувальним позначкам, вказаним в постанові про призначення товарознавчої експертизи та інших матеріалах наданих на дослідження, в торгівельній мережі не виявлено.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний наведений вище доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Статтею 86 КПК України врегульоване питання допустимості доказів. Так, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Доводи захисника щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 03 жовтня 2015 року є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Всі докази, якими сторони обґрунтовують чи спростовують пред`явлене обвинувачення, мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності і достатності.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Огляд місця події - невідкладна слідча дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, що дозволяють в сукупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.

Старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України у місті Києві - майором міліції ОСОБА_16 03 жовтня 2015 року відповідно до вимог КПК України проведено огляд місця події, яким зафіксовано, на якій місцевості відбувалися події, - по вул. Фрунзе, 62В в Києві, та досліджена обстановка на місці події. Встановлення місця вчинення кримінального правопорушення є однією з обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальному провадженні в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України.

В судовому засіданні був досліджений протокол проведення огляду відеозапису від 11 листопада 2015 року /т. 1, а.с. 203-215/. Відповідно до вказаного протоколу було проведено огляд лазерного диску DVD-R 4.7 GB. Зазначені дані протоколу огляду суд ставить під сумнів виходячи з того, що суду не надано лазерний диск DVD-R 4.7 GB, який є першоджерелом. Оскільки стороною захисту поставлено питання про недопустимість вказаного протоколу як доказу, вказане свідчить, що сторона захисту обставини, викладені в протоколі, оспорює. За таких обставин суд не сприймає як доказ протокол проведення огляду відеозапису від 11 листопада 2015 року.

Сторона захисту вважає недопустимими доказами протоколи проведення слідчого експерименту від 28 січня 2016 року за участі свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , а також протоколи проведення огляду відеозапису вказаних слідчих експериментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Тобто, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 6 ст. 240 КПК України про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Відомості, повідомлені свідками під час проведення слідчого експерименту, є складовою частиною змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів - протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.

Тобто відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України є документом.

Відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 28 січня 2016 року /т. 2, а.с. 28-32, 38-42/ за участі свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . У протоколах зазначено, що при проведенні слідчого експерименту застосовувалися технічні засоби: фотоапарат; інформація слідчого експерименту фіксується на цифровому типу носіїв інформації. В протоколах не зафіксований хід проведення слідчого експерименту. Суду не надано цифрового носія інформації, за допомогою якого фіксувалася слідча дія (чи його копії). В протоколах проведення огляду відеозапису від 29 січня 2016 року відображено, що предметом огляду були лазерні диски, на яких зафіксовані слідчі дії /т. 2, а.с. 33-37, 43-47/, які є першоджерелом. Оскільки стороною захисту поставлено питання про недопустимість вказаного протоколу як доказу, вказане свідчить, що сторона захисту обставини, викладені в протоколах, оспорює. За таких обставин суд не сприймає як доказ протоколи проведення слідчого експерименту від 28 січня 2016 року та протоколи проведення огляду відеозапису від 29 січня 2016 року

Допит ОСОБА_7 як підозрюваного на стадії досудового розслідування без захисника не є тим порушенням права на захист, яке має наслідком визнання певних доказів недопустимими.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , який не визнає своєї вини за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються переліченими вище доказами у їх сукупності. Судом встановлено, що допитані в судовому засіданні свідки давали логічні та послідовні показання, які суд кладе в основу вироку, при цьому будь-яких підстав у даних осіб оговорювати обвинуваченого судом не встановлено. Спочатку обвинувачений повідомляв суду, що його вирішили підставити, оскільки в нього з директором був конфлікт, для чого був залучений ОСОБА_9 . Потім обвинувачений повідомив суду, що його підставив ОСОБА_9 , оскільки мав намір посісти його місце, так як працював неофіційно. Проте такий факт також не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а навпаки, був спростований наявними в справі даними про те, що ОСОБА_9 перебував з ТОВ «Майстер Технологій» в договірним відносинах. Обвинувачений не міг надати відповідь на питання яким чином він потрапив на територію: через прохідну чи через паркан. З наданих суду свідками показань вбачається, що вхід на територію лише один - через прохідну. Тому твердження обвинуваченого про те, що він не пам`ятає яким чином він потрапив на територію, суд оцінює критично.

Обвинувачений повідомляв суду, що він не заходив в саме приміщення забрати речі, а попросив про це ОСОБА_9 , оскільки це був його неробочий день і він не мав права там знаходитися. Проте обвинувачений не зміг пояснити суду чому в свій неробочий день він побоявся зайти до цеху і забрати свої особисті речі, проте не побоявся в свій неробочій день переміщувати продукцію, яка належить ТОВ «Майстер Технологій».

Суд також звертає увагу на змістовність та послідовність показань свідків, наданих в судовому засіданні, про обставини події, які повністю узгоджуються між собою та з характером розвитку подій та викривають обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, і є, на думку суду, достовірними і правдивими. Суд не вбачає, що у свідків є мотиви говорити неправду.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_7 , суд не вбачає.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому суд призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та з покладенням у відповідності до ст.76 КК України певних обов`язків.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 369-371, 374 КПК України

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме димохідні труби у кількості 13 штук, а саме 8 труб з нержавіючої сталі діаметром 150 мм довжиною 1000мм та 5 труб з нержавіючої сталі діаметром 230 мм та довжиною 1000 мм, - залишити у володінні ТОВ .

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи, що скидають 245 (двісті сорок п`ять) гривень 52 копійок.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1