Ухвала

від 17.07.2023 по справі 761/24453/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24453/23

Провадження № 1-кс/761/15883/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені судуклопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000173 від 23.09.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102100000173 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Клопотання мотивоване тим,щоСлідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000173 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група невстановлених осіб разом з ОСОБА_4 , використовуючи підконтрольні йому ПП «РОМАКС» код ЄДРПОУ 21580148 та ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472 на території міста Києва створили злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації право власності за собою на самочинно побудовані (встановлені) будівлі на самоправно зайнятих земельних ділянках та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельних ділянок на яких знаходяться самочинно збудовані (встановлені) об`єкти нерухомості.

Так, група невстановлених осіб разом з ОСОБА_4 , використовуючи підконтрольні йому ПП «РОМАКС» код ЄДРПОУ 21580148 та ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472 знаючи про наявність так званої будівельної амністії, а саме щодо можливості проведення державними реєстраторами (нотаріусами) реєстраційних дій на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р., на підставі спрощеного пакету документів, до переліку якого не входять документи щодо підтвердження ведення об`єкта будівництва у експлуатацію, вирішила використати вказану норму законну на свою користь з метою особистого збагачення.

Таким чином, з метою приховання допущених порушень будівельного та земельного законодавства а також готування до вчинення ними подальших шахрайських дій, невстановлені особи, з метою легалізації незаконної господарської діяльності, на самовільно зайнятій земельній ділянці у м. Києві розмістили нежитлову будівлю.

В подальшому, невстановлені особи з метою створення законних підстав для подальшого проведення реєстраційних дій щодо визнання права власності на незаконно встановлену будівлю за ними, виготовили підроблену технічну документацію та довідку про результати проведення інвентаризації об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , до яких внесли неправдиві відомості щодо власника будівлі, часу її побудови та її площі.

Допитаний 20.02.2023 в якості свідка ОСОБА_4 , власник ПП «РОМАКС» код ЄДРПОУ 21580148 та ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472, повідомив, що підготовкою документів на реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості займались юристи, контактні дані яких назвати не зміг. Чи був ОСОБА_4 у нотаріуса та подавав документи з приводу реєстрації права власності на нежитлову останній не пам`ятає.

Крім цього, згідно відповіді ОСОБА_5 , який згідно декларації КВ 101210324442 про готовність об`єкту для експлуатації, вказаний як особа яка здійснювала авторський нагляд, роботи з проектування та здійснення авторського нагляду на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 53-Д останнім не виконувались. Договір на проектування та здійснення авторського нагляду з ПП «РОМАКС» код ЄДРПОУ 21580148 не укладався, накази щодо призначення головним інженером та відповідальною особою за ведення авторського нагляду щодо вищевказаного об`єкту не видавались.

У ході досудового розслідування прокурором вживались заходи щодо отримання документації від директора ПП «РОМАКС» код ЄДРПОУ 21580148 та ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472 з метою підтвердження законності розміщення на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, однак останніми проігноровано запит прокурора та документи не надано.

07.07.2023 постановою в порядку ст. 98 КПК України нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 53-Д, яка перебуває у власності ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472, визнана в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вона є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримана у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Так, існують обґрунтовані підстави вважати, що право власності на вказане майно є об`єктом кримінально-протиправного посягання, майно може бути набуте протиправним шляхом, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається,що Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000173 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням, про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки це майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, щоарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

07.07.2023 постановою в порядку ст. 98 КПК України нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 53-Д, яка перебуває у власності ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472, визнана в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вона є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримана у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речового доказу.

Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, яка перебувають у власності ТОВ «СТОЛИЦЯ ІНВЕСТМЕН» код ЄДРПОУ 44352472 за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, будинок 53-Д.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотаннямпідозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1