Рішення

від 04.07.2023 по справі 182/5943/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5943/21

Провадження № 2/0182/320/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.07.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 0,0702 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). За час свого життя померла розпорядилась належним їй майном та склала заповіт, яким все належне майно заповідала позивачці по справі. Після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулась до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з тим, що померла за час свого життя не зареєструвала свідоцтво про право на спадщину за законом у відділі земельних ресурсів Нікопольської міської ради та не отримала правовстановлюючий документ на землю. Тому, з вищевикладених підстав позивачка змушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,0702 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 1211600000:03:015:0047, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка в судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та на їх задоволенні наполягає (а.с.31).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, 17 лютого 2023 року на адресу суду надав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за своєї відсутності та прийняти законне рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.34).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідност.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зіст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зіст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зіст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно дост.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно до ч.2ст.1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ч.1,5ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зіст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Положеннями ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Гарантії здійснення прав володіння, користування та розпорядження майном, їх захист також регламентованост.41 Конституції України, відповідно до якої громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об`єктами права державної та комунальної власності, відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис № 1356, складений 23 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.6). На день смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складалось з: житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0702, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 1211600000:03:015:0047 (а.с.12). Згідно матеріалів спадкової справи № 911/2007 від 15 червня 2021 року, заведених Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, з заявою про прийняття спадщини звернулась позивачка та є єдиним спадкоємцем. При цьому, у відповідності до матеріалів ОСОБА_2 за час свого життя належним їй майном розпорядилась та склала заповіт, яким все майно заповідала ОСОБА_1 . Позивачка, звернувшись до нотаріуса, отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за від 15 червня 2021 року, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку, площею 0,0702 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровим номером 1211600000:03:015:0047 (а.с.16-17).

Згідно повідомлення Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. станом на 01 січня 2023 року земельна ділянка 0,0702 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровим номером 1211600000:03:015:0047, перебуває у приватній власності ОСОБА_3 (а.с.42). При цьому, дані відомості щодо власника підтверджуються у витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Попри це, в матеріалах справи міститься актовий запис № 2317 про смерть ОСОБА_3 , складений 23 грудня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.7). Тобто, після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померлій ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.8), однак, у відповідності до вимог чинного законодавства, остання не вчинила дії щодо реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом у відділі земельних ресурсів Нікопольської міської ради.

Згідно до положень ст.1216 ЦК України, у разі спадкування, права та обов`язки спадкодавця переходять до спадкоємців.

Відповідно до ч.1ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.2ст.1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності (або право користування) земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно дост.116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідност.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст.126 ЗК України).

Відповідно до ч.2ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому є підставою для задоволення позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5,9-10,12,28,131,223,258-259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, площею 0,0702 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 1211600000:03:015:0047, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал