Рішення

від 04.07.2023 по справі 202/2070/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2070/23

Провадження № 2-а/202/22/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська в складі:

судді Доценко С.І.,

секретаря Тарасової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області , посадової особи - інспектора поліції Пилипенка Олександра Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2023 року серії ЕАР 06463522 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., складену інспектором поліції Пилипенком ОлександромСергійовичемза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вищевказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності . Постанову про адміністративне правопорушення йому не вручалась. По обставинам пояснив, що 27.01.2023 року він в районі м.Чугуєва Харківської області , керуючи транспортним засобом OPEL VIVARO реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по трасі Краматорськ-Харків. Був зупинений інспектором Пилипенком , який перевіривши документи , що дають право на керування транспортним засобом, повідомив , що позивач не має відповідної категорії для керування зазначеним транспортним засобом, при тому що із водійського посвідчення , яке було пред`явлене інспектору, вбачається що позивач має категорію «В» , яка надає право керувати транспортним засобом в якому 9 сидячих місць з місцем водія і автомобіль, яким він керував по своїм технічним параметрам відповідає його категорії. В автомобілі було 8 пасажирів, всі займали сидячі місця. На місці постанова не складалась. Йому були повернуті документи та він продовжив рух. Про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався із застосунку дія. З постановою не згоден, вважає її незаконною та просив скасувати.

Ухвалою суду від 06 лютого 2023 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст..ст.268,286 КАС України.

Відповідно до вимог ст.268 КАС України відповідачі належним чином,через електронну адресу установи та за номером телефону були повідомлені про подання позовної заяви та про дату та час судового розгляду.

На вимогу суду ,відповідно до ч.2 ст.77 КАС України надати суду всі матеріали ,що були взяті до уваги про прийняття рішення,про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження ,з приводу позовної заяви,не подали.

Позивач в судове засідання не з`явився просив задовольнити позов на підставі наданих доказів.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені, відзиву на позовну заяву та будь-які докази у встановлений судом строк не подали.

Ознайомившись з доказами, суд встановив що постановою від 27.01.2023 року серії ЕАР 06463522 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Постанова , складена Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за те що керував автомобілем OPEL VIVARO реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи відповідної категорії. Місце вчинення Харківська область ,Чугуївський район ( а.с.11-12).

Відповідно допосвідчення водія ОСОБА_1 встановлено,що вінводій категорії«В» з18.07.2017 по18.07.2047року.(а.с.18),що ,відповіднодо Положенняпро порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМ України від 08.05.1993 року №340, надає водію право керувати автомобілями, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.

Згідно з оскаржуваною постановою позивач керував транспортним засобом автомобілем OPEL VIVARO реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до технічних характеристик автомобілю , які зазначені в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено, що максимальна маса автомобілю OPEL VIVARO реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 3030 кг, кількість місць з місцем водія -9 ( а.с.20), що відповідає транспортним засобам категорії «В», на керування якими надано дозвіл позивачу відповідно до водійського посвідчення.

Постанова не містить відомостей про переобладнання автомобілю, про більшу кількість пасажирів в салоні автомобілю. Як уже зазначалось відповідачами на вимогу суду не надано, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України всі матеріали ,що були взяті до уваги про прийняття рішення , що давали б суду можливість встановити в чому полягало правопорушення.

На підставі викладено, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову із наступних підстав.

Згідно з вимогамист.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

За приписами частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пункту 8 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1, 2, 3ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до цієї статті ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннямист. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283,284 КУпАП. При цьому вона повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Окрім того, ст.283 КУпАП встановлює додаткові вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, відповідно до якої, окрім даних, визначенихчастиною другоюцієї статті, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Позивач оспорює факт вчинення правопорушення, а відповідач УПП в Дніпропетровській області , на якого покладено обов`язок збирання доказів та доказування, не надав суду докази на спростування доводів позивача та які б доводили його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності - скасуванню.

Згідно з ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом до яких відноситься і професійна правнича допомога.

Судові витрати по справі складаються із судового збору, який відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній упостанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 грн, судовий збір становить 547 грн., який було сплачено позивачем при зверненні до суду з позовом.

Враховуючи , що позов задоволений в повному обсязі, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача, відповідно до ст.139КАС за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Керуючись ст.ст.139,242-246,250,255,286 КАС України,ст. 251 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доЧугуївського районногоуправління поліціїГУНП в Харківськійобласті ,посадової особи-інспектора поліціїПилипенка ОлександраСергійовича про скасуванняпостанови пропритягнення доадміністративної відповідальностіу справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксованого нев автоматичномурежимі - задовольнити.

Скасувати постановувід 27.01.2023 року серії ЕАР 06463522 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.2ст. 126 КУПАП, складену інспектором Чугуївського районногоуправління поліціїГУНП вХарківській областіполіції Пилипенком ОлександромСергійовичемта закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Чугуївського районногоуправління поліціїГУНП в Харківськійобласті (ЕДРПОУ 08675708,юридичнаадреса:вул.Гвардійська,31,м.Чугуїв,Харківська область,63501),за рахунокбюджетних асигнуваньна користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 )547(п`ятсот сорок сім) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя С. І. Доценко