Рішення

від 22.06.2023 по справі 203/3860/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3860/22

Провадження № 2/0203/386/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Пльохіної В.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Курячого А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди,

встановив:

12.10.2022 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся представник позивача ОСОБА_2 адвокат Пихтін Клим Володимирович з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2» (далі ОСББ «Курчатова 2», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, в якому позивач просить суд:

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач та третя особа є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 06.03.1994 року, виданого АТ ДМЗ ім. Петровського. Відповідач 11.02.2022 року здійснив відключення квартири від електричних мереж. З приводу відновлення електроживлення позивач та третя особа звертались до відповідача із заявами та із скаргою до Дніпровської міської ради.

Так, листом ОСББ «Курчатова 2» від 09.05.2022 року №3 повідомило позивача, що відносно відключення електричної енергії у квартирі позивача повідомлення про відключення було отримано представниками квартири 28.01.2022 року, на той момент воєнного стану в квартирі не було, який також не було введено на момент відключення 11.02.2022 року і не підпадає під дію Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 05.03.2022 року. На поточний момент власники квартири АДРЕСА_2 не погасили заборгованість перед ОСББ «Курчатова 2», тому передумов для включення ніяких не було. При цьому Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради листом від 03.06.2022 року №Д-9/0-1/09-22 повідомив, що органи управління ОСББ не є стороною договору між постачальником та власником квартири, а також і підстави у ОСББ для відключення електропостачання власнику квартири відсутні. Для вирішення конфлікту мешканці квартири мають право звернутися до компанії «ДТЕК Дніпровські електромережі» із скаргою на відключення електроенергії або можливості вирішення проблеми судовим позовом.

За твердженнями позивача, житлова послуга з управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги з постачання та розподілу електричної енергії є різними видами житлово-комунальних послуг. Послуги з постачання та розподілу електричної енергії власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках надаються за індивідуальними договорами, укладеними з електропостачальником та оператором систем розподілу. Здійснювати відключення споживача від електричної мережі має право виключно оператор систем розподілу за власною ініціативою чи за ініціативою адміністратора комерційного обліку, або за зверненням електропостачальника чи самого користувача електричної енергії лише або за форс-мажорних обставин. Водночас ОСББ, яке не є виконавцем послуг з постачання та розподілу електричної енергії, не має права обмежувати чи припиняти надання цих послуг у будь-якому випадку, зокрема, як захід впливу на співвласників багатоквартирного будинку, які мають заборгованість за утримання будинку та прибудинкових територій. Таким чином, дії відповідача, що полягають у відключенні квартири від електромереж є протиправними.

З огляду на викладене вище, позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

У встановлений судом строк представник відповідача адвокат Курячий А.М. 19.12.2022 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач зазначив, що відповідно до Статуту ОСББ «Курчатова 2» від 30.08.2021 року, мешканці будинку або власники нежитлових приміщень, що мають заборгованість більше 3-х місяців перед об`єднанням за утримання будинку, підлягають відключенню електроенергії або водопостачання на вищевказані приміщення з обов`язковим повідомленням за 14 днів. У разі перевищення заборгованості понад 2000 грн об`єднання має право подати на боржника позов до суду та відключення від спільної електромережі будинку. Вищевказане рішення загальних зборів не оскаржувалось та є діючим, та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», електричне обладнання всередині будинку є спільним майном багатоквартирного будинку. Позивач у позові визнає, що в неї є борг за внесками, в тому числі вона не сплатила внески за січень, лютий, березень 2020 року у сумі 667,20 грн. На даний час сума боргу за внесками на утримання будинку та прибудинкової території складає 834 грн. На думку представника відповідача, у позивача є гроші, але немає бажання виконувати свій обов`язок співвласника сплачувати внески на утримання спільного майна об`єднання. Водночас ОСББ дійсно витрачає значні кошти на утримання будинку та спільного майна ОСББ комунікацій до квартири позивача. Згідно з кошторисом витрати на утримання будинку та прибудинкової території складають 330793,20 грн на рік. Окремою позицією значаться такі витрати на утримання будинкового господарства як витрати на ремонт електричних мереж в під`їзних щитках та електрощитових.

Як зазначив представник відповідача, на даний час у квартиру позивача подається електроенергія. Однак, борг за внесками вона так і не сплачує. При цьому, на думку представника відповідача, страждання позивача виникли не через ОСББ, а через невиконання нею обов`язків як співвласниці багатоквартирного будинку по сплаті витрат на утримання спільного майна (внесків). Позивач мала можливість не отримувати страждання взагалі або припинити їх одномоментно, сплативши борг за внесками, так як мала на це кошти.

З огляду на викладене вище, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У встановлений судом строк 09.02.2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, не погодившись з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов. В обґрунтування своїх заперечень проти відзиву на позов, представник позивача зазначив ті ж твердження, які він виклав у позовній заяві, та додав, що позивач регулярно виконує свої зобов`язання відносно ОСББ, крім боргу у розмірі 556,00 грн. Вказані кошти не було сплачено через неналежне виконання відповідачем послуг з управління багатоквартирним будинком. Як зазначив представник позивача, відповідач відмовляє позивачу в обслуговуванні внутрішньобудинкових систем, що проходять через квартиру. Усі аварійні ситуації на стояках водопостачання та теплопостачання позивач усуває за власний рахунок або спільно з іншими співвласниками. Також представник позивача зазначив, що пункт 14 Статуту ОСББ передбачає, що відключення електроенергії може бути здійснено при перевищенні заборгованості понад 2000 грн більше 3-х місяців, а заборгованість позивача становить 550,00 грн за 2,5 місяців, та державна реєстрація змін до Статуту ОСББ відбула 05.11.2022 року, а обставини справи мали місце з 11.02.2022 року по 03.10.2022 року.

З огляду на викладене вище, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

06.04.2023 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що у положеннях протоколу та Статут ОСББ йдеться про дві окремі підстави, коли може бути застосовано обмеження у користуванні спільним майном будинку шляхом відключення від внутрішньобудинкової мережі постачання електроенергії, зокрема, при наявності заборгованості протягом більш ніж 3-х місяців (незалежно від суми боргу) та при наявності заборгованості більше ніж 2000 грн (незалежно від строку прострочення сплати відповідних платежів). Так, крім відключення електроенергії у даному випадку ОСББ також має право подати позов до суду про стягнення заборгованості з боржника. До позивача застосовано обмеження по першій підставі, а саме за наявності заборгованості протягом більше ніж 3-х місяців. При цьому, за твердженнями представника відповідача, зміст змін до Статуту не належить до відомостей, що включаються до державного реєстру та відповідач звернувся до державного виконавця, коли у нього були кошти на цю послугу. Позивач не приймає участі у загальних зборах співвласників, не голосує, тобто не приймає участі у прийнятті важливих рішень діяльності ОСББ, в тому числі щодо питань використання спільного майна.

З огляду на викладене вище, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснив суду таким чином, як про це зазначено вище. Також, як пояснив представник позивача, відсутність електропостачання у квартирі позивача мала місце у період з 11.02.2022 року до 10.10.2022 року, тобто близько 9 місяців, та позивача відповідач не попереджав про необхідність погашення заборгованості за утримання спільного майна співвласників, як того вимагають положення Статуту.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у його задоволенні, підстави своїх заперечень пояснив суду таким чином, як про це зазначено у заявах по суті спору. При цьому рішення загальних зборів не оскаржувались позивачем та є чинними, борг позивач не погасила та не бажає сплачувати внески на утримання спільного майна співвласників Також представник відповідача зазначив, що підставою для включення світла відповідачу стала добровільна дія відповідача.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, спільне майно у рамках спірних правовідносин, є зокрема, електрощиток та електромережі загального користування поза квартирами у багатоквартирному будинку. Також за твердженнями представника відповідача, ОСББ наділено Статутом компетенцією щодо відключення боржника від електропостачання незалежно від суми заборгованості. При цьому позивач має заборгованість перед відповідачем за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.10.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті спору суд заслухав усні пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухав заключне слово представників сторін.

22.06.2023 року під час судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є співвласником квартири, а також зареєстрована та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується копіями: паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , від 30.01.2001 року, довідкою №8586 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.09.2020 року, свідоцтва про право власності на житло№ НОМЕР_1 від 06.12.1994 року.

На підтвердження факту звернення до відповідача та Дніпровської міської ради в позасудовому порядку щодо вирішення спірних питань про відключення електроживлення, позивач надала суду копії листів від 09.05.2022 року, 03.06.2022 року, а також лист Міністерства розвитку громад та територій України 31.01.2020 року із роз`ясненнями щодо можливості обмеження електропостачання співвласникам у багатоквартирному будинку.

За відомостями із Статуту ОСББ «Курчатова 2», затвердженого протоколом №1-06-18 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 04.06.2018 року, нотаріально посвідчений 04.06.2018 року та зареєстрований в реєстрі за №3-387 (далі Статут), до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення обмежень на користування спільним майном (п. 3 розділу ІІІ Статуту).

Відповідно до положень п. 14 розділу ІІІ Статуту, до компетенції правління належить, зокрема, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством, у разі заборгованості за послуги з утримання будинку понад 3-х місяців право відключення освітлення зон загального користування (сходових клітин та освітлення перед під`їздами), в яких проживають боржники.

Відповідно до протоколу №30-08-21 від 30.08.2021 року загальних зборів ОСББ «Курчатова 2», нотаріально посвідченого 05.11.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С., зареєстрованого в реєстрі за №№727, 728, загальними зборами було затверджено нову редакцію статуту об`єднання та внесені такі зміни: «Мешканці будинку або власники нежитлових приміщень, що мають заборгованість більше 3-х місяців перед об`єднанням за утримання будинку, підлягають відключенню електроенергії або водопостачання на вищевказані приміщення з обов`язковим повідомленням за 14 днів. У разі перевищення заборгованості понад 2000 грн Об`єднання має право подати до боржника позов до господарського суду та відключення від спільної електромережі будинку».

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Курчатова 2», затвердженого протоколом №30-08-21 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 30.08.2021 року, нотаріально посвідченого 05.11.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С., зареєстрованого в реєстрі за №730, державна реєстрація якого проведена 05.11.2022 року, до компетенції правління належить, зокрема, мешканці будинку або власники нежитлових приміщень, що мають заборгованість більше 3-х місяців перед об`єднанням за утримання будинку, підлягають відключенню електроенергії або водопостачання на вищевказані приміщення з обов`язковим повідомленням за 14 днів. У разі перевищення заборгованості понад 2000 грн Об`єднання має право подати до боржника позов до господарського суду та відключення від спільної електромережі будинку.

На підтвердження факту наявності у позивача заборгованості за внесками власника квартири за період з січня 2019 року по жовтень 2022 року, представник відповідача надав суду копію довідки від 21.11.2022 року, за якою сума боргу позивача перед ОСББ «Курчатова 2» за утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2020 року по березень 2020 року становить 834,00 грн.

На підтвердження факту витрат ОСББ «Курчатова 2» на утримання будинку та прибудинкової території представник відповідача надав суду копії: кошторису на утримання будинку та прибудинкової території за 2021 2022 роки, рахунку на оплату, актів наданих послуг та виконаних робіт, договору купівлі-продажу.

Суд відхиляє як неналежні докази, надані представниками сторін копії: заяви від 17.07.2022 року від ОСОБА_4 як користувача АДРЕСА_3 на ім`я голови ОСББ «Курчатова 2» щодо відключення водопостачання, акта від 10.05.2022 року та листа на адресу мешканців та власників квартир. Оскільки такі письмові докази у розумінні ст. 77 ЦПК України та з урахуванням фактичних обставин справи не входять до предмета доказування в цивільні справі, що розглядається. При цьому вказаний факт не заперечували і представники сторін у судовому засіданні.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відшкодування моральної шкоди.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини, кожен має право на такий життєвий рівень, включаючи житло, який є необхідним для підтримання його здоров`я і добробуту його самого та його сім`ї.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статей 15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про електроенергетику», споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Відповідно до п. 30, п. 56 ч. 1 ст. 1, частин 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник це суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; оператор системи розподілу юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; електрична мережа сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії.

З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння .

Постачання електричної енергії здійснюється на недискримінаційних засадах.

Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України«Про захист прав споживачів»,«Про захист економічної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пп. 1.1.1., 1.1.2. п. 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПКЕЕ), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами; оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Відповідно до пп. 6 пп. 5.1.1. глави 5.1 розділу V ПКЕЕ, оператор системи має право, зокрема, тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами таКодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до глави 4.17 розділу IV ПКЕЕ, за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

У такому випадкувідключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії.

Відповідно до пп. 5.2.1. глави 5.2 розділу V ПКЕЕ, електропостачальник має право:

1) на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

2) звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України;

3) звертатися до оператора системи щодо відновлення електроживлення споживачу у випадках, визначених цими Правилами.

Відповідно до пп. 5.2.2. глави 5.2 розділу V ПКЕЕ, постачальник електричної енергії зобов`язаний, зокрема, взаємодіяти з оператором системи з питань відключення (обмеження) споживачів у порядку, визначеному цими Правилами та законодавством.

Відповідно до глави 7.5 розділу VІІ ПКЕЕ, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);

невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;

закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мережПравил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж);

Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуютьсяПравила охорони електричних мереж(на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;

недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії у зв`язку з відповідною заборгованістю здійснюється без попередження у разі наявності від`ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу комерційного обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладених вище норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи дає суду підстави для висновку про те, що діяльність ОСББ з управління багатоквартирним будинком та надання комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії споживач є відмінними одна від одної та регулюються різними нормативно-правовими актами. Проте дії відповідача щодо відключення квартири позивача від енергопостачання суперечать вищевикладеним положенням чинного законодавства України, бо ОСББ не є енергопостачальною організацією.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що ОСББ, відключаючи енергопостачання до квартири позивача, здійснило дії щодо користування електрощитком загального користування поза квартирою позивача. Оскільки послуги щодо постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів, в тому числі енергопостачання квартири позивача, надаються енергопостачальною організацією саме через електричні мережі, до складу яких входять електроустановки для передачі та/або розподілу електричної енергії, якими є і електрощитові установки.

Натомість відповідач, яким не доведена наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем за утримання будинку та прибудинкової території, всупереч викладеним вище вимогам закону, здійснив дії щодо відключення квартири позивача від енергопостачання на період з 11.02.2022 року до 10.10.2022 року. При цьому факт відключення енергопостачання квартири позивача на період з 11.02.2022 року до 10.10.2022 року не заперечувався учасниками справи.

Так, суд, вирішуючи по суті спірні правовідносини виходить з того, що підставою для відключення електроенергії до квартири позивача стала її заборгованість перед ОСББ за утримання будинку та прибудинкової території. Натомість посилання відповідача на вимоги Статуту суд вважає безпідставними, оскільки відповідач, по-перше, не довів суду належними та допустимими доказами факт повідомлення позивача про наявність заборгованості за утримання багатоквартирним будинком, а по-друге, факт обов`язкового повідомлення позивача за 14 днів про відключення електроенергії, у зв`язку з наявною заборгованістю більше 3-х місяців.

Так, Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року, справа №766/22228/17, вказав, що ОСББ у розумінніПКЕЕє населеним пунктом, а його члени є споживачами населеного пункту. ВтручанняОСББ у право особи на безпечне і належне користування житловим приміщенням не може бути за обставин справи визнано правомірним. Вказаний висновок враховується судом на підставі положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, внаслідок неправомірних дій відповідача з відключення від енергопостачання житлового приміщення позивача, у якому вона проживає, призвели до моральних страждань позивача, які виникли у зв`язку із проживанням у складних побутових умовах протягом близько 9 місяців. Ці дії відповідача, своєю чергою, призвели до обмеження права позивача на такий життєвий рівень, який є необхідним для підтримання її здоров`я і добробуту її самої та її сім`ї.

Тому суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом відновлення її становища, яке існувало до порушення.

Так, відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Так, до загальних умов цивільно-правової відповідальності відносяться: 1) протиправний характер поведінки (дій чи бездіяльності) особи, на яку передбачається покласти відповідальність (чи настання інших спеціально передбачених законом або договором обставин); 2) наявність у потерпілої особи шкоди або збитків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника і наступними шкідливими наслідками; 4) вина правопорушника.

Сукупність перерахованих умов, за загальним правилом необхідних для покладання цивільно-правової відповідальності на конкретну особу, називається складом цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного із зазначених умов відповідальності, як правило, виключає її застосування. Встановлення даних умов здійснюється саме у зазначеній черговості, оскільки відсутність одного з попередніх умов позбавляє сенсу встановлення інших (наступних) умов.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 року, справа №908/2138/16, за якою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньКонвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Співмірне відшкодування шкоди, в тому числі й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз викладеного вище вказує, позивач довела належними та допустимими доказами наявність сукупності загальних підстав необхідних для покладання цивільно-правової відповідальності на відповідача, тобто наявність складу цивільного правопорушення. При цьому суд, керуючись принципами розумності та співрозмірності, вважає, що визначений позивачем майновий еквівалент розміру моральної шкоду у розмірі 50000,00 грн є достатнім для відшкодування спричинених позивачу моральних страждань, пов`язаних із порушенням її права на життєвий рівень, який є необхідним для підтримання її здоров`я і добробуту її самої та її сім`ї.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

З урахуванням викладене вище, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача слід стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. Крім того, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2» (адреса місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вул. Курчатова, буд. 2; код ЄДРПОУ 42212897) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курчатова 2» (адреса місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вул. Курчатова, буд. 2; код ЄДРПОУ 42212897) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 29.06.2023 року.

Суддя Ф.М. Ханієва