Рішення

від 25.07.2023 по справі 304/1002/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1002/23 Провадження № 2/304/237/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1002/23 за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна стороніпозивача, ДП«Ужгородське лісовегосподарство»,про відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 25995, 02 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14 квітня2022року близько09години 00хвилин ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на незаконну порубку дерев, прийшов до лісового масиву в урочищі «Білява» неподалік с. Т.Пасіка Ужгородського району Закарпатської області: квартал № 48 виділ 16, який розташований на земельній ділянці, що перебуває в користуванні Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Турянського лісництва ДП «Ужгородське лісове господарство», де діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, за допомогою бензинової пили невстановленої марки та сокири, не маючи на те спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом лісорубним квитком, виданим уповноваженим органом, вчинив незаконну порубку дерев, тобто спиляв до припинення ступеня росту дерев порід «Вільха» у кількості 7 штук, діаметром стовбурів 22 см (3 штуки), 27, 36, 23, 24 см. Вказаними діями ОСОБА_1 заподіявнавколишньому середовищув особіДП «Ужгородськелісове господарство»матеріальну шкодуна суму25995гривень 02копійки. Прокурор вказує, що вироком Перечинського районного суду від 22 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та звільнено від відбуття такого на підставі ст. 75 КК України строком на один рік. Вказаний вирок набрав законної сили 24 квітня 2023 року та в апеляційному порядку не оскаржувався. Також прокурор вказує, що цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, а у добровільному порядку відповідач завдані збитки не відшкодував, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 червня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання представник ДП «Ужгородське лісове господарство» не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті247ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2023 року в справі № 304/918/22, який набрав законної сили 24 квітня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та звільнено від відбуття такого на підставі ст. 75 КК України строком на один рік.

Судом у вироку визнано доведеним, що ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду. Так, 14 квітня2022року близько09години 00хвилин ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на незаконну порубку дерев, прийшов до лісового масиву в урочищі «Білява» неподалік с. Т.Пасіка Ужгородського району Закарпатської області: квартал № 48 виділ 16, який розташований на земельній ділянці, що перебуває в користуванні Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Турянського лісництва ДП «Ужгородське лісове господарство», де діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, за допомогою бензинової пили невстановленої марки та сокири, не маючи на те спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом лісорубним квитком, виданим уповноваженим органом, вчинив незаконну порубку дерев, тобто спиляв до припинення ступеня росту дерев порід «Вільха» у кількості 7 штук, діаметром стовбурів 22 см (3 штуки), 27, 36, 23, 24 см. Надалі, ОСОБА_1 вказані дерева за допомогою бензинової пили розпилив на колоди, частину з яких транспортував та збув невстановленій органом досудового розслідування особі. Вказаними діями ОСОБА_1 заподіяв навколишньому середовищу в особі ДП «Ужгородське лісове господарство» матеріальну шкоду на суму 25 995 гривень 02 копійки.

Крім цього встановлено, що цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні заявлений не був.

Вказана вище шкода є істотною і розрахована відповідно до додатку № 1 Постанови Кабміну № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Зазначений розмір заподіяної шкоди підтверджується обрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, проведеним відповідно до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

За статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 ЛК України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (стаття 69 ЛК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Згідно з ст. 105 ч. 1, ч. 2 п. 1 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Згідно п. 7 ч. 3 цієї ж статті джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 384/1080/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи наведене та те, що вина ОСОБА_1 у завданні майнової шкоди внаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироком суду, який набрав законної сили, а розмір такої розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», при цьому заподіяна відповідачем шкода у розмірі 25995, 02 грн у добровільному порядку не відшкодована, тому суд вважає, що така підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Керуючись ст. ст. 13, 142 Конституції України, ст. ст. 324, 1166 ЦК України, ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ДП «Ужгородське лісове господарство», про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь місцевого бюджету Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (р/р UA728999980314030544000007443 в Головному управлінні Казначейства у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 37975895, код класифікації доходів бюджету 24060300 для подальшого перерозподілу відповідно до вимог бюджетного законодавства) суму шкоди, завданої кримінальним злочином, у розмірі 25 995 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 02 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури; код ЄДРПОУ 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, № 6.

Позивач: Тур`я-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37916557; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Т.Ремета, вул. Тканка, № 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство П «Ужгородське лісове господарство», код ЄДРПОУ: 22114655; місцезнаходження: 89411, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кам`яниця, вул. Першотравнева, № 42.

Головуюча: Гевці В. М.