Постанова

від 25.07.2023 по справі 916/2361/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2361/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса - Слобода О.М., на підставі довіреності;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ - Щиглов Є.О., на підставі ордера;

від Фізичної особи-підприємця Бєлкіна Романа Олеговича, м. Одеса - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року, м. Одеса, суддя Д`яченко Т.Г., повний текст рішення складено та підписано 24.05.2023 року

у справі №916/2361/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Бєлкіна Романа Олеговича, м. Одеса

про стягнення 255 000 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м.Київ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором перевезення вантажу та транспортно-експедиційне обслуговування від 01.06.2022 року №01/06/22 у розмірі 255000 грн., а також вирішити питання щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем належним чином не сплачено заборгованість у вищезазначеному розмірі за надані перевізником послуги по перевезенню вантажу та транспортно - експедиційне обслуговування згідно умов договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2022 року у справі №916/2361/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м.Київ прийнято до розгляду, відкрито провадження, справу № 916/2361/22 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 року у справі №916/2361/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" про залучення до участі у справі третьої особи задоволено; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фізичну особу-підприємця Бєлкіна Романа Олеговича.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м.Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ заборгованість за договором перевезення вантажу та транспортно-експедиційне обслуговування №01/06/22 від 01.06.2022 року у розмірі 255000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3825 грн.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що під час розгляду справи по суті позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт надання ним транспортно-експедиційних послуг відповідачу, а відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за спірним договором, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", Одеська обл., м. Ізмаїл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м.Одеса грошових коштів у розмірі 255000 грн. є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м.Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м.Одеса про стягнення 255000 грн. відмовити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини справи та умови спірного договору, вказує, що позивачем не надано підтвердження отримання ним заявки №5 саме від відповідача, а надана роздруківка заявки не містить підпису уповноваженої особи замовника, з огляду на що судом першої інстанції неправомірно прийнято наявну у матеріалах заявку №5 як належний доказ.

Також, на переконання апелянта, судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що у перевізника відсутній оригінал первинного документа, який підтверджує надання ним послуг замовнику, оскільки виконавцем суду не було надано оригіналу СМR №30879408, як доказу в обґрунтування здійсненого перевезення вантажу.

При цьому, як вказано скаржником, відповідачем суду першої інстанції надавалися докази того, що перевезення вантажу за CМR №30879408 було організовано та здійснено Фізичною особою - підприємцем Бєлкіним Р.О. на підставі договору перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування №22062022 від 22.06.2022 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Бєлкіним Р.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галеон Форвардінг", а також Заявки на автоперевезення до договору, підписані сторонами такого договору.

Скаржник зауважив, що ним на рахунок зазначеного вище підприємця було здійснено оплату за автоперевезення, що підтверджується платіжним дорученням №1086 від 15.07.2022 року та, як вбачається з CМR №52001880, саме Фізична особа - підприємець Бєлкін Р.О. є перевізником вказаного в CМR вантажу (штамп перевізника на CMR), а тому твердження позивача, що саме він є перевізником за CMR №52001880 є хибним та не відповідає дійсності.

В той же час, за доводами апеляційної скарги відповідач наголосив, що між ним та позивачем склалися тривалі правовідносини у сфері перевезення вантажів, оскільки перевізником було здійснено для замовника перевезення вантажу на загальну суму 1275000 грн., що підтверджується низкою платіжних доручень. У тому числі, як зазначено скаржником, за CМR №30879408 останнім сплачено позивачу 255000 грн.

Водночас, як вказано апелянтом, судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що правовідносини щодо спірного перевезення виникли на підставі договору №01/06/22, та не враховано умови цього договору щодо надсилання заявки на кожне перевезення, підтвердження здійснення перевезення - надсилання перевізником замовнику оригіналу CМR з відміткою отримувача вантажу в пункті призначення.

Наведені обставини, на думку скаржника, є належними підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення власного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 року у справі № 916/2361/22 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22, вирішено розглядати дану справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Після вирішення колегією суддів питання про відкриття апеляційного провадження, 07.07.2023 року від скаржника до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №2052/23), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса просило суд апеляційної інстанції розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначене клопотання скаржника мотивоване тим, що обставини справи, специфіка договірних правовідносин, які склалися між сторонами, а також період часу, на який випали спірні відносини, свідчать про те, що перегляд оскаржуваного рішення необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи для забезпечення можливості апелянту надання більш детальних пояснень у даній справі.

Розглянувши вказане вище клопотання судова колегія визнала наявними підстави для його задоволення, з огляду на що, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 року справу №916/2361/22 було вирішено розглядати в судовому засіданні з викликом сторін, призначено дату судового засідання.

24.07.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив (вх. №1745/23/Д3) у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м.Одеса залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві позивач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини справи зазначив, що ним, як контрагентом за договором про перевезення жодним чином не порушено умови спірного договору, водночас замовник належним чином не розрахувався за надані перевізником послуги з перевезення, з огляду на що, рішення суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми заборгованості є правомірним.

Третя особа своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надала, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник скаржника підтримала свої доводи та вимоги з мотивів, викладених письмово в апеляційній скарзі, просила суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу скаржника задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ відмовити у повному обязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апелянта з мотивів, викладених письмово у відзиві, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Бєлкін Роман Олегович в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на поштову адресу такої особи, про причини неявки в судове засідання суд апеляційної інстанції не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру суду апеляційної інстанції не надав.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, що прийняли участь в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 не потребує скасування, з огляду на наступне.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

01.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж" (виконавець) було укладено договір №01/06/22 перевезення вантажу та транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами п. 1.1. якого він визначає взаємовідносини між перевізником та замовником у зв`язку з наданням послуг з перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у міжнародному сполученні та територією України.

Відповідно до п. 1.3. договору, окрім безпосереднього здійснення перевезення, виконавець може взяти на себе зобов`язання за плату надати замовнику транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення контейнерних вантажів, а замовник зобов`язується вчасно оплатити послуги перевезення.

Згідно із п. 2.1. договору, перевезення виконуються відповідно до Статуту автомобільного транспорту, Цивільного кодексу України, Законів України «Про транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність» та інших діючих нормативних актів України. На кожне перевезення оформляється заявка, яка складається в електронній формі і передається виконавцю за допомогою електронної пошти (за допомогою мережі «Інтернет») на електронний поштовий ящик виконавця smartcarriage@outlook.com та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що у заявці мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу; вага, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження контейнерів, дата і час завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, особливі умови.

Згідно із п. 2.3. договору, після одержання заявки виконавець акцептує або відхиляє заявку у письмовій формі за допомогою електронної пошти на електронний поштовий ящик «Замовника» um@galeon.od.ua. У випадку відсутності акцепту, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою).

За умовами п. 3.1.8. договору, виконавець зобов`язаний передати перевезений вантаж з супровідними документами уповноваженій на одержання вантажу особі.

Відповідно до п. 3.1.9. договору, виконавець зобов`язаний не пізніше ніж через 14 календарних днів з моменту розвантаження вантажу передати замовнику оригінали товарно-транспортної накладної/CMR, рахунки-фактури, податкової накладної та акту про надання зазначених послуг з перевезення вантажу що підтверджують виконання послуг у рамках даного договору.

В свою чергу, у відповідності до п. 3.3.8. замовник зобов`язаний своєчасно, в терміни, здійснювати оплату послуг виконавця в строки і на умовах, передбачених цим договором.

Розділом 4 договору сторони погодили ціну перевезення вантажів та умови їх оплати.

Зокрема, п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за надання послуг між виконавцем та замовником проводяться у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця на підставі виставлених рахунків.

Розмір оплати послуг перевізника фіксується в заявці (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору, замовник здійснює оплату за виконані перевезення протягом 5 календарних днів з моменту отримання пакету документів та підписання сторонами акту виконаних робіт. Підпис обох сторін на акті виконаних робіт засвідчує факт отримання замовником пакету документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме: товарно-транспортна накладна/CMR з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок-фактура. податкова накладна та акту виконаних робіт.

У випадку, якщо відправлений виконавцем замовнику акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений на протязі 5 банківських днів з моменту його отримання замовником, такий акт вважається погоджений сторонами, прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

Замовник має право здійснювати оплату за перевезення вантажів на умовах передплати (п. 4.6. договору).

Загальна вартість (ціна) договору (тобто загальна сума усіх провізних плат, сплачених замовником виконавцю за цим договором і зафіксованих сторонами у відповідній товарно-транспортній документації на кожне окреме перевезення вантажу) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично наданих виконавцем послуг по перевезенню (доставці) вантажу (п. 4.7. договору).

Також, за умовами п. 8.2. договору, строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. договору, та закінчується 31.12.2022 року.

За умовами розділу 9 договору, сторони погодили, що з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, сторони дійшли згоди про запровадження системи електронного документообігу та організації електронного обміну документами, передбаченими договором. Сторони домовилися, що система електронного документообігу застосовується по відношенню до наступних документів: рахунок на оплату, акт виконаних робіт, податкова накладна.

У випадку виникнення між сторонами розбіжностей стосовно факту та / або часу отримання документів сторонами, факт та/або час отримання документів визначаються на підставі даних, наданих провайдером.

Наявна у матеріалах справи заявка від 15.06.2022 року №5 містить наступні відомості:

- Клієнт: Товариство з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса, підрядник: Товариство з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ;

- Умови оплати: 50% до завантаження, 50% до вивантаження;

- Ціна 255000 грн.;

- Місце і дата завантаження: Haydarpasa port, Selimiye, 34668 Uskudar/Istanbul? Turkey;

- Прибуття під завантаження: 21-21.06.2022 року;

- Місце розвантаження: вулиця Героїв Сталінграду, 3/1, м. Олександрія, Кіровоградська обл.;

- Груз: ПЕТ гранули, в біг-бегах, 22000 кг;

- Автомобілі: VOLVO НОМЕР_4/ НОМЕР_1 ; DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ;

- Водії: ОСОБА_1, ОСОБА_3

Зазначена заявка містить підпис та печатку позивача, підпису та печатки клієнта заявка не містить. Доказів надіслання замовником заявки та отримання її виконавцем матеріали справи не містять.

21.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220621-03 на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 вартують 127500 грн.

28.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220628-02 на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 вартують 127500 грн.

На виконання умов договору виконавцем було складено акт наданих послуг від 05.07.2022 року №14, у якому визначено його підставу: договір від 01.06.2022 року №01.06.2022 року; найменування робіт, послуг: послуги з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожніми транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Загальна вартість робіт склала 255000 грн.

Вказаний акт має підпис та печатку виконавця, підпис та печатка замовника - відсутні.

Про здійснення зазначених вище послуг свідчить CMR №30879408 у якій наявна відмітка про приймання вантажу Приватним акціонерним товариством «Оболонь» від 04.07.2022 року (м. Олександрія, Кіровоградської області виробничий комплекс, склад сировини та матеріалів), водій - ОСОБА_2 , перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Козир Транс».

З податкової накладної від 05.07.2022 року №15, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.07.2022 року №9137432612 вбачається, що позивачем задекларовано 127500 грн., як послуга з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожніми транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м. Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

21.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220621-02 на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , вартують 127500 грн.

28.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220628-01 на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 вартують 127500 грн.

В подальшому, виконавцем було складено акт наданих послуг від 17.07.2022 року №17, у якому визначено його підставу: договір від 01.06.2022 року №01.06.2022 року; найменування робіт, послуг: послуги з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожніми транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м. Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 . Загальна вартість робіт склала 255000 грн.

Вказаний акт має підпис та печатку виконавця, підпис та печатка замовника - відсутні.

Про здійснення зазначених вище послуг свідчить CMR №52001880, у якій наявна відмітка про приймання вантажу Приватним акціонерним товариством «Оболонь» від 15.07.2022 року (м. Олександрія, Кіровоградської області виробничий комплекс, склад сировини та матеріалів), водій - ОСОБА_4 , перевізник Фізична особа-підприємець Бєлкін Р.О.

З податкової накладної від 15.07.2022 року №18 вбачається, що позивачем задекларовано 127500 грн., як послуга з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожніми транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м. Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 .

Також у матеріалах справи наявна банківська виписка з рахунку позивача за період з 01.06.2022 року по 27.07.2022 року, з якої вбачається наступне:

29.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено попередню оплату у розмірі 127500 грн. за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-03 за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

В цей же день, відповідачем на рахунок позивача було здійснено передоплату за перевезення вантажу дорожнім транспортом згідно рахунку від 22.06.2022 року №20220622-02 у розмірі 90000 грн.; згідно рахунку від 21.06.2022 року №20220621-02 у розмірі 37500 грн.

28.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено попередню оплату у розмірі 382500 грн. за рахунком від 22.06.2022 року №20220622-01 за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

28.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено попередню оплату у розмірі 37500 грн. за рахунком від 22.06.2022 року №20220622-02 за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

24.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено часткову оплату рахунку від 21.06.2022 року №20220621-01, як попередню оплату у розмірі 90000 грн. за перевезення вантажу дорожнім транспортом, яку позивачем зараховано як попередню оплату за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-02.

24.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено оплату рахунку від 15.06.2022 року №20220615-01 та від 17.06.2022 року №20220617, як попередню оплату у розмірі 255000 грн. за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

22.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено оплату згідно рахунку від 15.06.2022 року №20220615-01, як попередню оплату у розмірі 255000 грн. за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

13.06.2022 року позивачем відповідачу було повернуто грошові кошти згідно листа від 09.06.2022 року у розмірі 124100 грн.

13.06.2022 року позивачем відповідачу було повернуто грошові кошти згідно листа від 09.06.2022 року у розмірі 124100 грн.

09.06.2022 року позивачем відповідачу було повернуто грошові кошти згідно листа від 09.06.2022 року у розмірі 248200 грн.

03.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено оплату згідно рахунку від 02.06.2022 року №62, як за послуги з перевезення вантажу дорожнім транспортом по маршруту Стамбул - Олександрія у розмірі 248 200 грн.

02.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено оплату згідно рахунку від 01.06.2022 року №61, як за послуги з перевезення вантажу дорожнім транспортом по маршруту Стамбул - Олександрія у розмірі 248 200 грн.

18.08.2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу із проханням протягом п`яти днів з моменту її отримання та додатків до неї, підписати акти наданих послуг №14 від 05.07.2022 року, №17 від 15.07.2022 року, що складені згідно договору та неоплачені у повному обсязі, у тому числі просило підписати уже раніше оплачені акти наданих послуг: №9 від 29.06.2022 року, №7 від 29.06.2022 року, №10 від 29.06.2022 року, №8 від 29.06.2022 року, а також акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2022 року - 15.07.2022 року. Підписані екземпляри вказаних актів наданих послуг та акт звірки взаємних розрахунків у той самий строк просив повернути позивачу за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 19. А також просив протягом п`яти днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити позивачу грошові кошти за надані послуги згідно рахунку-фактури №2020628-02 від 28.06.2022 року на суму 127500,00 грн. та рахунку-фактури №2020628-01 від 28.06.2022 року на суму 127500,00 грн., складених у відповідності до договору шляхом їх перерахування на банківський рахунок.

Про направлення вимоги відповідачу свідчать наявні у матеріалах справи поштові квитанції та накладна від 18.07.2022 року, опис рекомендованого вкладення від 18.07.2022 року, роздруківка з сайту поштового оператора про отримання поштового відправлення від 23.08.2023 року.

Перед цим, 12.07.2022 року відповідач листом - вимогою №4-02/48 звернувся до позивача, у якому зазначав про неналежне виконання останнім умов договору від 01.06.2022 року №01/06-2022 у зв`язку із зникненням вантажу та пропонував достроково розірвати вказаний договір.

На вказаний лист листом від 14.07.2022 року №22/07/141 позивач повідомив відповідача про намір у подальшому зберігати відповідні правовідносини між сторонами.

В той же час, відповідачем на підтвердження своєї правової позиції в обґрунтування заперечень проти позовних вимог до матеріалів господарської справи надано договір №22062022 від 22.06.2022 року, укладений між ним та Фізичною особою - підприємцем Бєлкіним Р.О. про перевезення вантажу та транспортно - експедиційне обслуговування, заявку на автоперевозку за вказаним договором від 22.06.2022 року, платіжні доручення про перерахування відповідачем на рахунок Фізичної особи - підприємця Бєлкіна Р.О. 238000 грн. (підстава - рахунок від 14.07.2022 року №14072201, про перерахування на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 255000 грн. (підстава рахунок №20220615-01 від 15.06.2022 року).

При цьому, відповідач зазначає, що CMR №52001880 свідчить про безпосередні відносини у сфері перевезення саме між ним та Фізичною особою - підприємцем Бєлкіним Р.О., яка також надана суду першої інстанції замовником.

Окрім інших документів (рахунків та платіжних доручень), які не стосуються правовідносин між сторонами у зв`язку із виконанням заявки №5, у матеріалах справи наявне платіжне доручення від 29.06.2022 року №1020 відповідно до якого, відповідачем на рахунок позивача перераховано 127500 грн. як оплата рахунку від 21.06.2022 року №20220621-03 в якості передоплати за перевезення вантажу дорожнім транспортом.

Також, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №1018 від 29.06.2022 року, за яким відповідачем на рахунок позивача сплачено 37500 грн., як оплата за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-02.

Оплати позивача за рахунками від 28.06.2022 року №20220628-01 та 28.06.2022 року №20220628-02 матеріали справи не містять.

Крім того, з матеріалів господарської справи вбачається, що між позивачем та іншими суб`єктами господарювання було укладено низку правочинів на виконання зобов`язань, передбачених спірним договором перевезення та надання транспортно - експедиційних послуг.

Інших належних та допустимих письмових доказів матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми грошових коштів у розмірі 255000 грн., як заборгованості за надані останнім транспортно - експедиційні послуги та послуги перевезення згідно договору №01/06/22 від 01.06.2022.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Згідно з п.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1. ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання виконання його обов`язку. Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цього Кодексу.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 4 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України унормовано, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно положень ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 914 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічні положення передбачено у ст. 316 Господарського кодексу України. При цьому, правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність", який спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення.

За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

З матеріалів господарської справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж" (виконавець) було укладено договір №01/06/22 перевезення вантажу та транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами п. 1.1. якого він визначає взаємовідносини між перевізником та замовником у зв`язку з наданням послуг з перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у міжнародному сполученні та територією України.

При цьому, відповідно до п. 1.3. договору, окрім безпосереднього здійснення перевезення, виконавець може взяти на себе зобов`язання, за плату надати замовнику транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення контейнерних вантажів, а замовник зобов`язується вчасно оплатити послуги перевезення.

Таким чином, судовою колегією з матеріалів господарської справи встановлено, що між сторонами у даній справі склалися тривалі правовідносини у сфері перевезення, про що свідчать наявні у матеріалах справи низка рахунків на оплату, виставлених позивачем, серед яких відносини не лише за спірною заявкою №5, а і за іншими заявками; платіжних доручень.

Так, на підтвердження наявності між сторонами спірних правовідносин у сфері міжнародного перевезення, позивачем суду було надано заявку №5 від 15.06.2022 року, за пунктами якої вбачається наступне: Клієнт: Товариство з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса, підрядник: Товариство з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ; Умови оплати: 50% до завантаження, 50% до вивантаження; Ціна 255000 грн.; Місце і дата завантаження: Haydarpasa port, Selimiye, 34668 Uskudar/Istanbul, Turkey; Прибуття під завантаження: 21-22.06.2022 року; Місце розвантаження: вулиця Героїв Сталінграду, 3/1, м. Олександрія, Кіровоградська обл.; Вантаж: ПЕТ гранули, в біг-бегах, 22000 кг; Автомобілі: VOLVO НОМЕР_4/ НОМЕР_1 ; DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ; Водії: ОСОБА_1, ОСОБА_3

Як визначено умовами п. 2.1. договору, перевезення виконуються відповідно до Статуту автомобільного транспорту, Цивільного кодексу України, Законів України «Про транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність» та інших діючих нормативних актів України. На кожне перевезення оформляється заявка, яка складається в електронній формі і передається виконавцю за допомогою електронної пошти (за допомогою мережі «Інтернет») на електронний поштовий ящик виконавця smartcarriage@outlook.com та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що у заявці мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу; вага, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження контейнерів, дата і час завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, особливі умови.

Згідно із п. 2.3. договору, після одержання заявки виконавець акцептує або відхиляє заявку у письмовій формі за допомогою електронної пошти на електронний поштовий ящик «Замовника» um@galeon.od.ua. У випадку відсутності акцепту, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою).

Враховуючи наведене вище, судова колегія, враховуючи принцип свободи договору, унормований чинним Цивільним законодавством, дійшла висновку про те, що контрагенти спірного договору погодили між собою обов`язкову наявність відповідної заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом, яка передається виконавцю за допомогою електронної пошти без будь-яких застережень, зокрема без наявності підписів замовника або виконавця, окрім зазначення в її тексті конкретних складових.

Таким чином, твердження скаржника, викладене ним в апеляційній скарзі про те, що позивачем не надано суду підтвердження отримання ним заявки саме від відповідача не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, по - перше, заявка №5 згідно умов п. 2.2. договору містить всі необхідні складові, як то адресу замовника, його особисті рахунки та реквізити банку, тощо, по-друге, скаржником протилежного, про те, що ним така заявка не направлялася виконавцю ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними доказами не доведено.

Відтак, з урахуванням наявності між сторонами договірних відносин у сфері перевезення та того, що, як вбачається з матеріалів господарської справи 15.06.2022 року на адресу виконавця було направлено не лише заявку №5, а й заявку №3 та №4, доводи скаржника в цій частині є такими, що не підтверджені належними доказами по справі.

Так, як було раніше зазначено колегією суддів, виконавцем замовнику було виставлено наступні (спірні) рахунки на оплату за надання послуг по перевезенню на виконання умов спірного договору, а саме:

21.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220621-03, на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , вартують 127500 грн.

28.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220628-02, на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , вартують 127500 грн.

21.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220621-02, на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , вартують 127500 грн.

28.06.2022 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок на оплату №20220628-01, на підставі договору від 01.02.2022 року №01/06/22 та заявки від 15.06.2022 року №5, за яким послуги з перевезення вантажів за маршрутом Стамбул-Україна, м.Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , вартують 127500 грн.

Так, з банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.06.2022 року по 27.07.2022 року вбачається, що 29.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено попередню оплату у розмірі 127500 грн. за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-03 за перевезення вантажу дорожнім транспортом, та згідно рахунку від 21.06.2022 року №20220621-02 у розмірі 37500 грн., 24.06.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг" на рахунок позивача було здійснено часткову оплату рахунку від 21.06.2022 року №20220621-01, як попередню оплату у розмірі 90000 грн. за перевезення вантажу дорожнім транспортом, яку позивачем зараховано як попередню оплату за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-02.

Вказане підтверджується також наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 29.06.2022 року №1020 відповідно до якого, відповідачем на рахунок позивача перераховано 127500 грн. як оплата рахунку від 21.06.2022 року №20220621-03 як передоплата за перевезення вантажу дорожнім транспортом та №1018 від 29.06.2022 року за яким відповідачем на рахунок позивача сплачено 37500 грн., як оплата за рахунком від 21.06.2022 року №20220621-02.

Таким чином, сплативши виконавцю передоплату за вищевказаними рахунками у розмірі по 127500 грн. (рахунок від 21.06.2022 року №20220621-03 та від 21.06.2022 року №20220621-02) відповідач своїми конклюдентними діями фактично підтвердив виконання умов спірного договору між сторонами у даній справі, а саме, надсилання заявки №5, а позивач фактом виставлення рахунків на оплату підтвердив акцептування такої заявки.

Проте, рахунки від 28.06.2022 року №20220628-02 та від 28.06.2022 року №20220628-01 на загальну суму 255000 грн. залишились несплаченими відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

В подальшому, як встановлено колегією суддів, на виконання умов спірного договору, позивач здійснив перевезення вантажу, про що свідчать наявні у матеріалах справи міжнародні товарно-транспортні накладні №30879408 та 52001880.

Так, в міжнародних автомобільних перевезеннях документом на перевезення вантажів є CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

З матеріалів справи вбачається, а саме з міжнародної товарно-транспортної накладної №30879408 вбачається, що отримувачем вантажу є ПрАТ «Оболонь», м. Київ, доставку слід здійснити до м. Александрія Кіровоградської області, місце та дата відвантаження вантажу - Стамбул, Туреччина, 23.06.2022 року; приймання вантажу здійснене Приватним акціонерним товариством «Оболонь» від 04.07.2022 року (м. Олександрія, Кіровоградської області виробничий комплекс, склад сировини та матеріалів), водій - ОСОБА_2 , перевізник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Козир Транс», вантаж знаходився на території України, про що свідчить відмітка Кіровоградської митниці ДФС.

Із CMR №52001880, у якій наявна відмітка про приймання вантажу Приватним акціонерним товариством «Оболонь» від 15.07.2022 року (м. Олександрія, Кіровоградської області виробничий комплекс, склад сировини та матеріалів), водій - ОСОБА_4 , перевізник Фізична особа-підприємець Бєлкін Р.О., вбачається, що отримувачем вантажу є ПрАТ «Оболонь», м. Київ, доставку слід здійснити до м. Александрія Кіровоградської області, місце та дата відвантаження вантажу - Стамбул, Туреччина, 22.06.2022 року, вантаж знаходився на території України, про що свідчить відмітка Кіровоградської митниці ДФС.

Статтею 6 Конвенції визначено, що вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

В силу приписів ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, після прибуття вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку.

Судова колегія, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про те, що зазначені вище міжнародні вантажні накладні складено саме на виконання заявки №5, яка визнана як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції належним та допустимим доказом на волевиявлення замовника на здійснення міжнародного перевезення виконавцем, оскільки вони дублюють в повній мірі інформацію, викладену в заявці щодо одержувача вантажу, його адреси, вантажовідправника, його адреси, час прибуття під завантаження, найменування вантажу, його маси та упаковки.

Тобто, у даному разі, наявність у позивача міжнародних вантажних накладних, які узгоджуються з відомостями, викладеними у заявці №5, є належними підставами вважати, що позивачем відповідним чином виконано свої зобов`язання з перевезення вантажу за умовами спірного договору, укладеного між сторонами у даній справі.

При цьому, твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що по CMR №52001880 правовідносини у відповідача виникли з Фізичною особою - підприємцем Бєлкіним Р.О., а не з позивачем сприймаються колегією суддів критично, з огляду на наступне.

За договором перевезення вантажу підприємство може надавати послугу як особисто, так і залучати до виконання послуг третіх осіб - фактично іншу господарюючу особу перевізника (якщо, звісно, це прямо не заборонено договором із замовником, ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України).

При цьому, виконання перевізником своїх обов`язків по наданню замовникові послуг з перевезення, що покладаються за договором перевезення саме на виконавця, є безперечним, навіть з врахуванням обставин залучення до здійснення перевезення інших осіб.

Тобто, у даному разі мається на увазі те, що навіть під час притягнення до виконання перевезення інших осіб, відповідальність за невиконання зобов`язань лежить саме на виконавцеві, а не на таких особах.

Так, судова колегія у даній справі встановила, що на виконання послуг перевезення позивачем було залучено третіх осіб на виконання таких послуг.

Тобто, у даному разі, перевізником виступав не сам позивач, а Фізична особа - підприємець Бєлкін Р.О., Товариство з обмеженою відповідальністю «Козир Транс», Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 Володимирович, що підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, які не є предметом спору у даній справі; скріншотами електронної переписки, вимогою адвоката до Бєлкіна Р.О. про належне виконання умов договору перевезення.

При цьому, апелянт, заперечуючи щодо здійсненого перевезення за CMR №52001880 за дорученням позивача фактично підтверджує свою суперечливу поведінку як замовника, оскільки, з одного боку наполягає на тому, що перевізником та основною особою за зобов`язанням з перевезення є ФОП Бєлкін Р.О., оскільки з останнім у відповідача також склалися відносини у сфері перевезення, а з другого боку - здійснює попередню оплату за виставленим позивачем рахунком від 21.06.2022 року №20220621-02 на суму 127500 грн.

Судова колегія встановила, що на виконання умов договору виконавцем було складено акт наданих послуг від 05.07.2022 року №14, у якому визначено його підставу: договір від 01.06.2022 року №01.06.2022 року; найменування робіт, послуг: послуги з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожними транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м. Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем VOLVO НОМЕР_4 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1. Загальна вартість робіт склала 255000 грн. та акт наданих послуг від 17.07.2022 року №17, у якому визначено його підставу: договір від 01.06.2022 року №01.06.2022 року; найменування робіт, послуг: послуги з міжнародного перевезення та ТЕО вантажів дорожними транспортними засобами за маршрутом Стамбул-Україна, м. Олександрія (Кіровоградська область), автомобілем DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 Загальна вартість робіт склала 255000 грн.

В свою чергу, спірним договором передбачено, що згідно його п. 4.3., замовник здійснює оплату за виконані перевезення протягом 5 календарних днів з моменту отримання пакету документів та підписання сторонами акту виконаних робіт. Підпис обох сторін на акті виконаних робіт засвідчує факт отримання замовником пакету документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме: товарно-транспортна накладна/CMR з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок-фактура, податкова накладна та акту виконаних робіт.

У випадку, якщо відправлений виконавцем замовнику акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений на протязі 5 банківських днів з моменту його отримання замовником, такий акт вважається погоджений сторонами, прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

Акти виконаних робіт з пакетом інших документів, зокрема, вимоги про сплату заборгованості, на виконання умов договору виконавцем направлено на юридичну поштову адресу замовника 18.07.2022 року, які залишені останнім без уваги.

При цьому, оскільки будь-яких заперечень на надані позивачем акти виконаних робіт, рахунки на оплату, міжнародні вантажні накладні відповідачем надано не було, з урахуванням вимог п. 4.3 договору, наявні підстави вважати, що у замовника виник обов`язок по сплаті 255 000 грн. заборгованості перед позивачем за надані останнім послуги міжнародного перевезення.

В той же час, наявність у матеріалах справи вимоги відповідача до позивача від 12.07.2022 року №4-02/48, що не заперечується скаржником, підтверджує по - перше, наявність між сторонами спірних правовідносин за договором перевезення від 01.06.2022 року №01/06-2022, про що заперечує апелянт за доводами апеляційної скарги, а по - друге, свідчить про затримку доставки вантажу позивачем саме з вини водія ОСОБА_3 , відомості про якого занесено як у заявці №5, так і в CMR №52001880.

Таким чином, з наведеного випливає факт обізнаності та свідомості відповідача про те, що за CMR №52001880 відповідальною особою є саме позивач, а водій ОСОБА_3 , який здійснює перевезення вантажу на автомобілі DAF НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , діє саме в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Смарт Керідж", м. Київ, а не Фізичної особи-підприємця Бєлкіна Романа Олеговича.

При цьому, доводи скаржника про сплату ним коштів на рахунок Фізичної особи-підприємця Бєлкіна Романа Олеговича не приймаються також до уваги колегією суддів з тієї підстави, що вказане апелянтом твердження до предмету спору не належить та жодного відношення до обов`язку замовника по сплаті рахунків від 28.06.2022 року №20220628-02 та від 28.06.2022 року №20220628-01 на загальну суму 255000 грн. не має.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даному разі є обґрунтованим та таким, що відповідає і нормам матеріального права, і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, ґрунтуються на припущеннях та фактично лише зводяться до незгоди з прийнятим судом першої інстанції рішенням, що не може слугувати підставами для його скасування або зміни.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки в даному випадку, під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами у справі не доведено факту відсутності у нього обов`язку на повну та своєчасну оплату позивачу за надані ним послуги з перевезення вантажу, з огляду на що колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галеон Форвардінг", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 року у справі №916/2361/22- залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 25.07.2023 року.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош