Рішення

від 25.07.2023 по справі 912/992/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 рокуСправа № 912/992/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/992/23

за позовом Фермерського господарства "Скіф", 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 30, корп. Б, кв. 4

до відповідача Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14

про визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача - Константінов О.Ф., адвокат, ордер серії ВА №1055212 від 08.06.2023, посвідчення адвоката №146 від 27.10.2016;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Скіф" до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з вимогами про:

- визнання недійсним та скасування рішення Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 25 листопада 2021 року № 469 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства ФГ "Скіф" в частині припинення права користування земельною ділянкою площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданої для ведення фермерського господарства;

- визнання за Фермерським господарством "Скіф" (код ЄДРПОУ 31382005) право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення чотирнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання Кіровоградської області від 27 вересня 2000 року № 199, серія КР № 3520355400:04:00:160 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 228 від 15 грудня 2000 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що громадянину ОСОБА_1 надано в постійне користування 47,39 га орних земель із запасу Новопразької селищної ради для ведення селянського (фермерського) господарства, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею. Для ведення селянського фермерського господарства на вищевказаній земельні ділянці, ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство "Скіф", що підтверджується розпорядженням Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області №102-р від 07.03.2001 та відомостями, які містяться у витязі з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ІНФОРМАЦІЯ_1 , засновник Фермерського господарства "Скіф" ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області. В подальшому, рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.04.2023 у справі №398/521/22 за позовом ОСОБА_2 до Новопразької селищної ради Олександійського району Кіровоградської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право на майнові права засновника (члена) Фермерського господарства "Скіф" в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте, незважаючи на наявність державного акту на право постійного користування землею, відповідач не визнає права постійного користування на зазначену земельну ділянку за Фермерським господарством "Скіф".

Позивач вважає, що в цьому випадку порушено право Фермерського господарства "Скіф", а саме право на постійне користування землею, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/992/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2023, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 06.07.2023, на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.07.2023 о 10:00 год.

Ухвалою від 13.07.2023 закрито підготовче провадження у справі №912/992/23 та призначено до судового розгляду по суті на 25.07.2023 о 14:00 год.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить електронне повідомлення від 13.07.2023, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 25.07.2023 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Рішенням Чотирнадцятої сесії Олександрійської районної Ради двадцять третього скликання Кіровоградської області від 27.09.2000 року № 199, надано ОСОБА_1 в постійне користування 47,39 га орних земель із земель запасу Новопразької селищної ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 9).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 3520355400:04:00:160 від 15.12.2000 (а.с. 10) Олександрійська районна рада на підставі рішення від 27.09.2000 № 199 надала ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 47,39 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території смт. Нова Прага Олександрійської районної Ради, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 228.

Розпорядженням Олександрійської районної державної адміністрації № 102-р від 07.03.2001 року "Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства "Скіф" зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Скіф" за місцезнаходженням: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага (а.с. 11).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у Реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію 07.03.2001 Фермерського господарства "Скіф" (а.с. 12-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 засновник Фермерського господарства "Скіф" ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області від 17.01.2003 року, актовий запис № 20 (а.с. 18).

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.04.2023 року у справі № 398/521/22 за позовом ОСОБА_2 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядок спадкування за законом позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право на майнові права засновника (члена) Фермерського господарства "Скіф" (ідентифікаційний код юридичної особи 31382005, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Жовтнева, 30Б, кв. 4) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вказаного рішення суду внесено відповідні зміни у статутні документи Фермерського господарства "Скіф" та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині засновника та голови Фермерського господарства "Скіф".

В той же час, рішенням Новопразької селищної Ради Олександрійського району Кіровоградської області від 25.11.2021 року № 469 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства ФГ "Скіф" припинено право постійного користування померлому громадянину ОСОБА_1 (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 15.12.2000 року серія КР № 3520355400:04:00:160, загальною площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданої для ведення фермерського господарства (а.с. 39).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-ХІІ, Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-ІV та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно ст. 47 Земельного кодексу України в редакції Закону від 1993 року, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

За ст. 50 Земельного кодексу України в редакції Закону від 1993 року громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII (далі - Закон №2009-ХІІІ), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2009-ХІІ (в редакції на дату видачі Державного акта на право постійного користування землею), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України в редакції Закону від 1993 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України в ред. Закону від 1993 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону №2009-ХІІ у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Із наведених нормативних положень вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 з метою створення селянського фермерського господарства, земельна ділянка на праві постійного користування для ведення фермерського господарства надавалась як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського фермерського господарства.

Законодавством чинним на момент створення Фермерського господарства "Скіф" було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства.

Разом з тим, Державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови фермерського господарства відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону №2009-ХІІ. Тобто, особливості створення СФГ (ФГ) полягають у тому, що обов`язковою передумовою створення СФГ (ФГ) є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону №2009-ХІІ) права на земельну ділянку, надану для ведення СФГ (ФГ); коло учасників селянського СФГ (ФГ) є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами СФГ (ФГ) (ч. 2 ст. 2 Закону №2009-ХІІ).

Таким чином, одержання документа про надання у користування земельної ділянки для ведення СФГ є необхідною передумовою набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. При цьому використання такої земельної ділянки без створення ФГ законом передбачено не було.

Аналогічні правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 викладені у постанові від 23.06.2020.

Як вбачається зі статутних документів Фермерського господарства "Скіф", державна реєстрація юридичної особи Фермерського господарства "Скіф" відбулась після отримання його засновником ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства площею 47,39 га, таким чином після здійснення державної реєстрації фермерського господарства, на підставі Закону №2009-ХІІ - ФГ мало право на користування земельною ділянкою площею 47,39 га розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та на здійснення діяльності фермерського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-ІV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 7 Закону №937-ІV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За ст. 8 Закону №973-ІV, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

Також, Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 у постанові від 23.06.2020, зроблено правовий висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником право встановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси, у разі зміни громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.04.2023 по справі №398/521/22 за позовом ОСОБА_2 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом, визнано за ОСОБА_2 право на майнові права засновника (члена) Фермерського господарства "Скіф" (ідентифікаційний код юридичної особи 31382005, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Жовтнева, 30Б, кв. 4) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 6 р. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси, громадяни та юридичні особи, які до 01.07.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Із моменту свого створення, Фермерське господарство "Скіф" є користувачем спірної земельної ділянки.

Так, ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом: припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За викладених обставин, з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду вбачається, що право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у Фермерського господарства "Скіф" з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Фермерським господарством "Скіф" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_3 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 3520355400:04:00:160 від 15.12.2000, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №228, має бути задоволена.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття оспорюваного рішення Новопразької селищної ради, Фермерське господарство "Скіф" було постійним користувачем земельної ділянки площею 47,3900 га (кадастровий номер 3520355400:02:004:9151) на підставі чинного Державного акта на право постійного користування землею серія КР № 3520355400:04:00:160, виданого на підставі рішення Чотирнадцятої сесії Олександрійської районної Ради двадцять третього скликання Кіровоградської області від 27 вересня 2000 року № 199 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 15.12.2000 року за №228.

Разом з тим, відповідач здійснив дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування земельною ділянкою, тобто прийняв оскаржуване рішення всупереч вимог статті 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право позивача на користування земельною ділянками, передбачене статтею 92 Земельного кодексу України.

За викладених обставин, позов в частині визнання недійсним та скасування рішення Новопразької селищної Ради Олександрійського району Кіровоградської області від 25 листопада 2021 року № 469 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства Фермерського господарства "Скіф" в частині припинення права користування земельною ділянкою площею загальною площею 47,3900 га кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданої для ведення фермерського господарства є правомірним та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 25 листопада 2021 року № 469 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства ФГ "Скіф" в частині припинення права користування земельною ділянкою площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, наданої для ведення фермерського господарства.

Визнати за Фермерським господарством "Скіф" (код ЄДРПОУ 31382005) право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 47,3900 га, кадастровий номер 3520355400:02:004:9151, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення чотирнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання Кіровоградської області від 27 вересня 2000 року № 199, серія КР № 3520355400:04:00:160 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 228 від 15 грудня 2000 року.

Стягнути з Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 04366086) на користь Фермерського господарства "Скіф" (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 30, корп. Б, кв. 4, код ЄДРПОУ 31382005) 5368,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Фермерському господарству "Скіф" (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 30, корп. Б, кв. 4), Новопразькій селищній раді (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14).

Повне рішення складено 26.07.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук