Ухвала

від 25.07.2023 по справі 912/970/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 липня 2023 рокуСправа № 912/970/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи № 912/970/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Мамедова Юсіфа Гідаєт Огли, АДРЕСА_1

до відповідача: Комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг", вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006

про визнання додаткової угоди укладеною

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Бебік Г.В., самопредставництво, посадова інструкція № 22 від 15.04.2022;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мамедов Юсіф Гідаєт Огли (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг" (відповідач) про визнання укладеною додаткову угоду від 31.05.2023 до договору про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16 грудня 2020 року в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що з метою рівнозначного розподілу прибутку між сторонами, отриманого за результатами спільної діяльності протягом 2023 року, позивач вирішив уточнити умови договору №4 від 16.12.2020 про співробітництво (спільну діяльність) та збільшити відсоток отримання прибутку відповідачем.

Ухвалою суд від 09.06.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/970/23 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті.

Відповідачем позовні заперечено повністю, про що до суду подано відзив на позовну заяву та заявлено письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/264/23.

06.07.2023 розпочато підготовче засідання, яке на підставі клопотань сторін відкладено на 18.07.2023.

18.07.2023 позивач подав відповідь на відзив відповідача.

18.07.2023 суд продовжив підготовче засідання у справі, в якому оголосив перерву до 25.07.2023.

25.07.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

25.07.2023 суд продовжив підготовче засідання у справі.

У підготовчому засіданні 25.07.2023 представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивач у підготовче засідання 25.07.2023 не з`явився та подав заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності сторони позивача. У такій заяві позивач також заперечив проти зупинення провадження у справі за клопотанням відповідача та вважає наявними підстави для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У зазначених випадках провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Мотивуючи наявність підстав для зупинення провадження у справі, відповідач посилається на обставини прийняття господарським судом рішення у справі № 912/264/23, яким визнано недійсним договір про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16.12.2020, щодо якого позивач просить внести зміни згідно позову у справі № 912/970/23.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а отже у разі набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/264/23 будуть відсутні підстави для задоволення позову у справі № 912/970/23. Тому, як стверджує відповідач, вирішення справи про визнання додаткової угоди укладеною залежить від набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/264/23.

Суд констатує, що дійсно, як повідомляє відповідач, у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/264/23 за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради і Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації з вимогами до відповідачів КП "Регіональний центр розвитку послуг" і ФОП Мамедова Юсіфа Гідаєт Огли про визнання недійсним договору про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16.12.2020, укладеного між відповідачами, та про зобов`язання ФОП Мамедова Юсіфа Гідаєт Огли повернути балансоутримувачу КП "Регіональний центр розвитку послуг" комунальне майно - приміщення на першому поверсі загальною площею 204,76 кв.м., що розташовано за адресою вул. В.Чорновола, 36 у м. Кропивницькому.

Рішенням господарського суду у вказаній справі від 15.06.2023 позовні вимоги задоволено повністю та визнано недійсним договір про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16.12.2020, що укладений між КП "Регіональний центр розвитку послуг" і ФОП Мамедовим Юсіфом Гідаєт Огли та зобов`язано ФОП Мамедова Юсіфа Гідаєт Огли повернути балансоутримувачу КП "Регіональний центр розвитку послуг" комунальне майно - приміщення на першому поверсі загальною площею 204,76 кв.м., що розташовано за адресою вул. В.Чорновола, 36 у м. Кропивницькому.

Станом на дату підготовчого засідання у справі № 912/970/23 вказане рішення суду в іншій справі не набрало законної сили та на рішення суду у справі № 912/264/23 подано апеляційну скаргу ФОП Мамедовим Юсіф Гідаєт Огли.

Предметом розгляду у справі № 912/970/23 є визнання укладеною додаткової угоди до договору про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16.12.2020, що укладений між сторонами. Зміст проекту додаткової угоди, що є предметом розгляду, передбачає внесення змін до вказаного вище договору.

Тобто, позивач згідно позову у справі № 912/970/23 просить внести зміни до договору, недійсність якого є предметом розгляду у справі № 912/264/23.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, з укладенням договору його сторони набувають права та обов`язки, які мають виконуватись за таким договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена законодавчо презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Слід відмітити, що ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає нікчемні правочині і оспорювані. Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом; визнання нікчемного правочину недійсним за рішенням суду не вимагається. Оспорюваний правочин може бути визнаним недійсним лише за рішення суду.

У ст. 216 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недійсності правочину, а саме: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1).

Отже, до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

При цьому, згідно ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, за частиною другою ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

За вимогами ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни та розірвання договорів.

Таким чином, внести зміни можливо лише до дійсного договору, оскільки лише дійсний договір установлює, змінює, припиняє правовідносини у сфері господарювання та здатний спричиняти той правовий результат, настання якого прагнули сторони договору. Недійсним договір є недійсним з моменту його укладення та не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язанні з його недійсністю.

З викладеного слідує, що справи № 912/264/23 і № 912/970/23 є пов`язаними між собою і розгляд справи № 912/970/23 є неможливим до розгляду справи № 912/264/23, так як ініціювання судового спору про визнання недійсним договору передбачає прийняття судового рішення у такій справі з ймовірним наслідком визнання недійсним договору за рішенням суду з моменту його укладення.

У справі № 912/970/23 суд позбавлений можливості оцінити обставини дійсності договору про співробітництво (спільну діяльність) № 4 від 16.12.2020, виходячи з положень ст. ст. 204, 215 Цивільного кодексу України та ст. 14 ГПК України.

Також суд враховує, що позов у справі № 912/970/23 подано до суду після відкриття провадження у справі № 912/264/23. Станом на дату проведення підготовчого засідання у справі № 912/970/23 в іншій справі № 912/264/23 вже ухвалено рішення суду про визнання договору недійсним, яке перебуває на етапі апеляційного оскарження.

При наявності вже відкритої справи з предметом розгляду вимоги про недійсність договору, суд позбавлений можливості розглянути справу про внесення змін договору, який оспорено в іншій справі. Вирішення спору про внесення змін до договору залежить від результатів розгляду справи про визнання недійсним договору.

Окрім того, позивач, згідно заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі не наводить обґрунтувань пріоритетності та першочерговості розгляду позову про внесення змін до договору з урахуванням фактичних обставин.

Так, в обґрунтування підстав для визнання недійсним договору у справі №912/264/23 вказано, що такий договір є удаваним, так як сторони вчинили інший договір - договір оренди комунального майна, щодо якого порушено норми законодавства про оренду майна.

Натомість, у справі № 912/970/23 позивач просить внести зміни до договору, наполягаючи на його правовій природі - договір про спільну діяльність. Проте, дійсна правова природа договору встановлюється у справі № 912/970/23 при розгляді вимоги про визнання недійсним договору за відповідним обґрунтуванням підстав позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 912/970/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/264/23, у зв`язку з чим задовольняє відповідне клопотання відповідача.

Керуючись статтями 177, 183, 227, 229, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 912/970/23 зупинити до набрання законної сили рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/264/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку і строки згідно ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Копії ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю Мамедову Юсіфу Гідаєт Огли на електронну адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Комунальному підприємству "Регіональний центр розвитку послуг" електронною поштою: office-servise@host.kr.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.07.2023.

Суддя В.В.Тимошевська