Рішення

від 20.07.2023 по справі 914/498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 Справа № 914/498/23

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача :Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп», м. Львів,

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

позивача: Шаповал О.В. - представник

відповідача: Сосула О.О.- представник

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позов Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 13.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2023. В подальшому розгляд справи відкладено на 10.04.2023.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області № 29 від 06.04.2023, згідно п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/498/23 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді (подання заяви про відставку).

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 914/498/23 розподілено для розгляду судді Березяк Н.Є.

Ухвалою суду від 13.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

04.05.2023 за вх. №1775/23 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог та повернення судового збору.

31.05.2023 за вх. №2161/23 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог та повернення судового збору.

20.07.2023 за вх. №2832/23 позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у справі №914/498/23, в якій просить суд закрити провадження у справі № 914/498/23 в частині позовних вимог Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 1 474 510 грн 32 коп., 10 345 грн 65 коп. інфляційних втрат, 3 918 грн 56 коп. 3 % річних, пеню у розмірі 38 781 грн 64 коп. та повернути департаменту містобудування Львівської міської ради судовий збір, який був сплачений згідно з платіж ним дорученням № 21 від 31 січня 2023 року.

Дана заява обґрунтована сплатою Відповідачем заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 1 474 510 грн. 32 коп, а також інфляційні втрати у розмірі 10 345 грн. 65 коп., 3 918 грн 56 коп. 3 % річних, та пені у розмірі 38 781 грн 64 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вказана заява подана з дотриманням положень ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

На електронну адресу суду 19.07.2023 за вх. №17990/23 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки, в якому просить суд зменшити розмір заявленого позивачем штрафу на 99 %, закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2 261 700,57 грн, а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат у розмірі 21 599,42 грн, 3 % річних у розмірі 4 316,16 грн, пені у розмірі 56 169,60 грн.

Суд, за погодженням присутніх в судовому засіданні 20.07.2023 сторін, закрив підготовче провадження у справі № 914/498/23 та перейшов до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі щодо своєчасної та повної оплати оренди.

В судовому засіданні представник відповідача клопотав про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2 261 700,57 грн, а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат у розмірі 21 599,42 грн, 3 % річних у розмірі 4 316,16 грн, пені у розмірі 56 169,60 грн та про зменшення неустойки.

У судовому засіданні 20.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №2804 «Про затвердження ТзОВ «Девелопленд Груп» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на вул. І.Чмоли,1».

Згідно УХВАЛИ №2084, 27 грудня 2017 року між Львівською міською радою (надалі-ОРЕНДОДАВЕЦЬ, ПОЗИВАЧ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» (надалі-ОРЕНДАР, ВІДПОВІДАЧ) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 та п.2 ДОГОВОРУ №С-4494, орендодавець-Львівська міська рада надає, а орендар- ТзОВ «Девелопленд Груп» приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:01:008:0011, яка розташована у м. Львові на вул. І. Чмоли,1, площею 4,5393 га для будівництва та обслуговування громадського центру (офісних споруд, готелю з конференц-залом, торгового центру, навчального, наукового та дошкільного закладів та іншого житла).

Згідно п.9 ДОГОВОРУ №С4494, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 992 945,31 грн в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №3321381270008 ГУДКСУ у Львівській області, отримувач-міський бюджет Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно УХВАЛИ №3055, 01 березня 2018 року між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 01 березня 2018 року за №С-4514 (надалі-ДОГОВІР №С-4514), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-4 вчинено запис, який зареєстрований у Львівській міській раді 27.12.2017 року за №С-4494 (надалі- ДОГОВІР №4494), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-4 вчинено запис.

Згідно п.9 ДОГОВОРУ №С-4514, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 20 038,98 грн в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами розрахунковий рахунок No3321381270008 ГУДКСУ у Львівській області, отримувач-міський бюджет Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

15 лютого 2018 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №3056 «Про затвердження ТзОВ «Девелопленд Груп» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. І.Чмоли, 1» (надалі-УХВАЛА №3056).

Згідно УХВАЛИ №3056, 01 березня 2018 року між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 01 березня 2018 року за №С-4513 (надалі-ДОГОВІР « 4513), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-4 вчинено запис.

Згідно п.9 ДОГОВОРУ №С-4513, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 348 871,33 грн в рік, що становить 8 (вісім) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №3321381270008 ГУДКСУ у Львівській області, отримувач-міський бюджет Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 14 Договорів оренди землі №04494, №04513, №04514 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором стягується пеня у розмірі розрахованому відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі №С-4494 від 27.12.2017 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 3 992 945 грн 31 коп.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі №С-4514 від 01.03.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 20 038 грн 98 коп.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі № 04513 від 01.03.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 1 348 871 грн 33 коп.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач невчасно вносив орендну плату за користування земельними ділянками, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення 6 300 180,33 грн орендної плати, штрафних санкцій за неналежне виконання Відповідачем ДОГОВОРІВ №С-4494, №С-4514, №С-4513 в частині сплати орендної плати за землю в розмірі 5 361 855,62 грн, інфляційного збільшення в розмірі 690 670,68 грн, пені в розмірі 188 657,23 грн та 3 % річних в розмірі 95 951,51 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем було повністю погашено заборгованість в розмірі 6 300 180,33 грн, інфляційне збільшення в розмірі 690 670,68 грн, пеню в розмірі 188 657,23 грн та 3 % річних в розмірі 95 951,51 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Позивач просить стягнути штраф в розмірі 5 361 855, 62 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди землі.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України. Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161- XIV, із змінами та доповненнями ( далі по тексту Закон ) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції . якщо інше не передбачено договором оренди .

Стаття 24 Закону України «Про оренду землі» визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Відповідач невчасно вносив орендну плату за користування земельними ділянками, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем розмірі 6 300 180,33 грн.

Як вже зазначалось, під час розгляду справи відповідачем було погашено заборгованість в розмірі 6 300 180,33 грн, інфляційне збільшення в розмірі 690 670,68 грн, пеню в розмірі 188 657,23 грн та 3 % річних в розмірі 95 951,51 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Беручи до уваги наведене, в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 300 180,33 грн, інфляційного збільшення в розмірі 690 670,68 грн, пені в розмірі 188 657,23 грн та 3 % річних в розмірі 95 951,51 грн, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 361 855, 62 грн, то суд встановив таке.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі №С-4494 від 27.12.2017 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 3 992 945 грн 31 коп.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі №С-4514 від 01.03.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 20 038 грн 98 коп.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі № 04513 від 01.03.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 1 348 871 грн 33 коп.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 361 855, 62 грн, то суд встановив таке.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у Господарського кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень Господарського кодексу України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

В справі наявний рахунок штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем договорів в частині сплати орендної плати за землю, що становить 5 361 855,62 грн.

Як вже зазначалось, відповідач подав до суду клопотання про зменшення штрафу, яке обґрунтоване тим, що Відповідач повністю оплатив заборгованість за договором оренди, а також інфляційні втрати, 3% річних та пеню, яка заявлена у позові, що підтверджується платіжними інструкціями, які додаються до даного клопотання. Несвоєчасне виконання зобов`язань було зумовлено введенням воєнного стану та тимчасовим припиненням господарської діяльності товариства через нездійснення грошових платежів іншими контрагентами відповідача.

Суд розглянувши подане клопотання про зменшення неустойки, дійшов висновку про задоволення останнього з огляду на таке.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лиш е майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Пункт 6 частини 1 статті З ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відносить принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 викладено правовий висновок про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18 від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18).

Як вбачається із матеріалів справи, заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 5 361 855, 62 грн є надмірно великою в порівнянні із сплаченими з порушенням строків орендними платежами. Позивачем не надано доказів, що несплата орендних платежів у визначений договорами строк призвела до збитків в такому значному розмірі.

Крім того, на час розгляду справи по суті відповідачем добровільно здійснено оплату як основної суми боргу, так і інфляційних, трьох відсотків річних та пені, нарахованої за порушення строків оплати.

Відтак, беручи до уваги доводи відповідача, викладені в клопотанні про зменшення неустойки, суд дійшов висновку про зменшення штрафних санкцій до 1 %. Отже, до задоволення підлягає стягнення штрафу в розмірі 53 618,55 грн.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 804,27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно долученого до матеріалів справи копії платіжного доручення №21 від 31.01.2023 позивачем сплачено 189559,73 грн судового збору за подання позовної заяви, відтак, суд задовольняє клопотання позивача про повернення сплаченого ним судового збору у сумі 109 131,90 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелопленд Груп» (Код ЄДРПОУ 36118428, 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, 11) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, площ а Ринок, 1, Код ЄДРПОУ 04055896) штраф у розмірі 53 618,55 грн та 804,27 грн судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1474510,32 грн боргу, 10 345,65 інфляційних втрат, 3918,56 грн 3 % річних та 38781,64 грн пені закрити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути Департаменту містобудування Львівської міської ради (79008, м. Львів, площ а Ринок, 1, Код ЄДРПОУ 04055896) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 109131,90 грн.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.07.2023.

Суддя Березяк Н.Є.