Рішення

від 25.07.2023 по справі 914/658/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 Справа № 914/658/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Релігійної громади Української Греко Католицької Церкви святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області, с. Ільковичі, Львівська область

до відповідача: Сокальська міська рада Львівської області, м. Сокаль, Львівська область

про: визнання права власності на майно за набувальною давністю

за участю представників сторін:

від позивача: Матвійчук Г.М.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Релігійна громада Української Греко Католицької Церкви святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Сокальської територіальної громади Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Ухвалою від 20.03.2023 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 25.04.2023.

Ухвалою від 25.04.2023 суд відклав розгляд справи на 18.05.2023.

08.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання Позивача про заміну неналежного відповідача (Вх. № 1828/23).

Ухвалою від 18.05.2023 суд провів зміну відповідача замість Сокальської територіальної громади на Сокальську міську раду Львівської області та відклав розгляд справи на 20.06.2023.

Ухвалою від 20.06.2023 суд відклав розгляд справи на 11.07.2023.

Ухвалою від 11.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 25.07.2023.

В судове засідання 25.07.2023 з`явився представник позивача, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити, представник відповідача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо ухвалення рішення покладався на розсуд суду.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

В судовому засіданні 25.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.10.1996 року Рішенням VII сесії XXII скликання Свитазівської сільської ради народних депутатів Львівської області вирішено передати безкоштовно приміщення кафе «Каштан» з балансу сільської ради у власність громади УГКЦ с. Ільковичі під церкву-каплицю. Крім того, вирішено оформити право власності церкви-каплички за вказаною релігійною громадою та видати громаді УГКЦ Свідоцтво про право власності.

Проте, релігійною громадою вказане право власності у встановленому законом на той час порядку в ДКП ЛОР «Червоноградське МБТІ» зареєстроване не було, а оригінал Свідоцтва про право власності, виданий радою було втрачено.

Громада просила визнати за релігійною організацією «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області» право власності за набувальною давністю на будівлю каплиці Св. Пророка Іллі що знаходить в с. Ільковичі Сокальської територіальної громади Червоноградського району Львівської області вул. Д. Штикала 79 загальною площею 274.7м.кв., та приналежні до неї господарські будівлі прибудова позначкою «а2» та вбиральня «Б 1».

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, перед кожним судовим засіданням подавав клопотання про розгляд справи без участі представника Сокальської міської ради Львівської області, щодо вирішення спору по суті покладався на розсуд суду.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 1991 року грамотою містоблюстителя і правлячого архієрея Києво-Галицької митрополії Володимира Стернюка, греко- католицького священника ОСОБА_1 призначено парохом (настоятелем) міста Сокаль, та поручено йому духовну опіку вірних сіл: Скоморохи, Перетоки, Ільковичі, Ромуш, Ланкове, Вільхове і Трудолюбівка Сокальського району Львівської області.

09 травня 1994 року Єпископом-ординарієм Зборівської Єпархії о. Михайлом Колтуном о. Ярослава Кащука назначено настоятелем храму Вознесення Господа с. Скоморохи а також вірних сіл Ільковичі та Ромош Сокальського району Львівської області зі всіма повноваженнями, передбаченими згідно із постановами канонічного права.

З вказаного часу отець ОСОБА_2 почав опікуватися, вищезазначеними релігійними громадами, здійснювати богослужіння в вищезазначених селах Сокальського району Львівської області та є законним представником зазначених релігійних громад.

У зв`язку із відсутністю греко-католицького храму в с. Ільковичі Богослужіння здійснювалося в храмі Вознесення Господа с. Скоморохи Сокальського району Львівської області. Згодом парафіяни с. Ільковичі висловили намір про реконструкцію приміщення колишнього кафе «Каштан», що перебувало на балансі сільської ради та ніким не використовувалося під церкву-капличку.

Після отримання відповідної згоди ради парафіяни за рахунок власних коштів пристосували надане їм сільською радою приміщення під церкву-капличку та продовжували збирати кошти на її реконструкцію, яку провели в 2004 році.

Згодом, отець ОСОБА_3 як настоятель релігійної громади звернувся до Свитазівської сільської ради народних депутатів з заявою про вирішення питання про можливість оформлення права власності на церкву-капличку в с. Ільковичі за громадою УГКЦ.

24.10.1996 року Рішенням VII сесії XXII скликання Свитазівської сільської ради народних депутатів Львівської області вирішено передати безкоштовно приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з балансу сільської ради у власність громади УГКЦ с. Ільковичі під церкву-каплицю. Крім того, вирішено оформити право власності церкви-каплички за вказаною релігійною громадою та видати громаді УГКЦ Свідоцтво про право власності.

У 2004 році парафіянами за спільні кошти будівлю каплички було реконструйовано, благоустроєно територію довкола будівлі, здійснено в будівлі ремонт, замінено перекриття, вікна, замінено вхідні двері, загороджено територію.

01 грудня 2017 року державним реєстратором Сокальської РДА Ребрина М.Р. було зареєстровано релігійну організацію «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області» що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.12.2017р.

Після реєстрації релігійної громади, отець ОСОБА_2 в інтересах релігійної громади звернувся до КП JIOP «Червоноградське МБТІ» з метою впорядкування правовстановлюючих документів на церкву-капличку, яка на думку громади перебувала у їх власності, проте в МБТІ йому повідомили, що реєстрація права власності не проводилася, що підтверджується довідкою № 408 від 25.01.2018р.

Згідно технічного паспорта виготовленого КП JIOP «Червоноградське МБТІ» 13.05.2021 року, будівля церковної каплички ОСОБА_4 , є двох поверховою, 1894 року побудови (реконструйована в 2004 році), складається з притвору площею 13.8м.кв; залу вірних - площею 178.6m.kb; кладової- площею 2.8м.кв; ризниці площею 9.6м.кв; вівтаря - площею 39.0м.кв; паламарні - площею 9.1м.кв - по першому поверсі, та хорів - площею 21.8м.кв по другому поверсі, загальною площею по будівлі - 274.7м.кв. До каплиці належить прибудова позначка «а2» та вбиральня «Б1».

Вартість вказаної будівлі станом на 14.02.2023 року складає 786025 грн, що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 .

В інтересах громади отець ОСОБА_2 звернувся до Сокальської міської ради з заявою про надання дозволу для виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних громад, площею 0.15 га.

Після отримання дозволу, отець ОСОБА_2 звернувся до ПП «Рокос» якою було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1495га., для обслуговування церкви в АДРЕСА_1 релігійній організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області» та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер - 4624886400:05:005:0046. Рішенням № 59 від 05.02.2021р. V сесії VIII скликання Сокальської міської ради затверджено даний проект з землеустрою.

Оскільки право власності на будівлю церкви-каплички на підставі вищезазначеного рішення виконкому Свитазівської сільської ради до 01.01.2013року не було зареєстровано, то на даний час його зареєструвати є неможливим тому релігійна громада звернулась до суду з даним позовом.

Оцінка суду.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 ЦК України).

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позову) можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння; відкритості; безперервності; безтитульності володіння.

У розумінні наведених положень володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Встановлення характеру володіння (добросовісне й недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю.

Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним.

Володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна упродовж 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Отже, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є встановлення моменту виникнення права власності за набувальною давністю та строк володіння; характер володіння (добросовісне, недобросовісне, відкрите, безперервне); обставини, за яких виникло володіння спірним майном та чи відповідає це володіння ознакам безтитульного володіння; юридичний статус спірного майна.

Норми вищевказаної статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем добросовісно було зайнято кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в селі Ільковичі (яке згодом було перебудовано на каплицю Св. Пророка Іллі). Так, судом встановлено, що спірна будівля не була передана позивачу на підставі цивільно-правового правочину (договору купівлі-продажу, дарування, міни, оренди тошо), у зв`язку з чим володіння позивачем спірним нерухомим майном є безтитульним, тобто, таким, що не спирається на які-небудь правові підстави набувальної давності (титули), внаслідок чого до спірних відносин можливе застосування ст. 344 ЦК України.

З огляду на обставини, за яких Українська Греко-Католицька Церква парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області заволоділа майном, вбачається, що таке заволодіння є добросовісним.

Також у суду відсутні підстави вважати, що каплиця Св. Пророка Іллі була зайнята позивачем всупереч волі попередніх власників.

В підтвердження факту відкритого та безперервного володіння майном у вказаний період позивачем було представлено:

- Рішення VII сесії XXII скликання Свитазівської сільської ради народних депутатів Львівської області від 24.10.1996 року про безкоштовну передачу приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з балансу сільської ради у власність громади УГКЦ с. Ільковичі під церкву-каплицю. Вирішено оформити право власності церкви-каплички за вказаною релігійною громадою та видати громаді УГКЦ Свідоцтво про право власності.

- Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.12.2017р., з якої вбачається, що 01.12.2017 державним реєстратором Сокальської РДА Ребрина М.Р. було зареєстровано релігійну організацію «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області».

- Рішення V сесії VIIІ скликання Сокальської міської ради Львівської області № 59 від 05.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва культової споруди і передачу у постійне користування релігійній організації «Релігійна громада Української греко- католицької церкви парафії Святого пророка Іллі у с.Ільковичі Сокальського району Львівської області» в АДРЕСА_1 .

Також, в матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на спірну будівлю каплицю ОСОБА_4 .

Вартість вказаної будівлі станом на 14.02.2023 року складає 786025 грн, що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 .

Вказане, ще раз підтверджує, що позивачем з 1996 року здійснювались ремонти та поліпшення спірної будівлі.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що матеріали справи не містять доказів які б свідчили про наявність інших осіб ніж позивач, які претендують на це майно. В тому числі, в матеріалах справи відсутні докази із яких би вбачалося, що відповідачем в період протягом якого позивач володіє спірним нерухомим майном здійснювалися заходи щодо витребування спірного майна від позивача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що каплиця Святого пророка Іллі з 1996 року по теперішній час перебуває у фактичному відкритому та безперервному володінні Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2015 року за №5).

При цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості є підставою для державної реєстрації права власності (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За таких обставин, враховуючи встановлення судом усіх обставин, які є необхідними для визнання права власності на майно за набувальною давністю, з огляду на висновки суду про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 344 ЦК України, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи відсутність вини відповідача у виникненні даного спору, а також той факт, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат , суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за релігійною організацією «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви парафії святого пророка Іллі у с. Ільковичі Сокальського району Львівської області» право власності на будівлю каплиці Св. Пророка Іллі що знаходить в с. Ільковичі Сокальської територіальної громади Червоноградського району Львівської області вул. Д. Штикала 79 загальною площею 274.7м.кв., та приналежні до неї господарські будівлі прибудова позначкою «а2» та вбиральня «Б 1».

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.