Постанова

від 25.07.2023 по справі 398/4517/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 398/4517/15-ц

провадження № 61-3097св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 02 грудня 2015 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області допустив процесуальне правонаступництво позивача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та залучив до участі у справі як його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс»).

Ухвалою від 12 квітня 2021 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області допустив процесуальне правонаступництво позивача ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» та залучив до участі у справі як його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» (далі - ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії»).

Ухвалою від 15 вересня 2021 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області закрив провадження у справі в частині позову ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку зі смертю відповідача. Продовжено розгляд справи в частині позову ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» 22 грудня 2021 року подало до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 22 грудня 2021 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області залишив без руху позовну заяву ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та запропонував позивачеві усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом надання оригіналів документів, які надають право вимоги на повернення кредиту та збільшення його розміру, та належним чином засвідчення долучених до позовної заяви копій письмових доказів.

На виконання вимог ухвали суду ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» 24 грудня 2021 року направило заяву із додатками (частиною витребуваних судом документів), також зазначило, що листом від 20 травня 2021 року вих. № 083-398/21 АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовило товариству у наданні інформації та документів, які були зазначені у запиті від 27 квітня 2021 року вих. № 083-287/21, та просило витребувати оригінали документів, які на думку суду є необхідними для розгляду справи.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2022 року позов ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не виконані вимоги ухвали від 22 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, а саме не надано оригінали документів, які надають право на вимоги про повернення кредиту.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» оскаржило її в апеляційному порядку.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» задоволено.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що процесуальний закон не встановлює обов`язку перед позивачем при поданні позовної заяви до суду долучати до неї оригінали документів, лише вимагає зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

01 березня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року та залишити в силі ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2022 року.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 25 квітня 2023 року ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

06 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачено і частиною першою статті 4 ЦПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Встановлено, що ухвалою від 22 грудня 2021 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області залишив без руху позовну заяву ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та запропонував позивачеві усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом надання оригіналів документів, які надають право вимоги на повернення кредиту та збільшення його розміру, та належним чином засвідчення долучених до позовної заяви копій письмових доказів.

На виконання вимог ухвали суду 24 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» направило заяву із додатками, а саме: копію акту прийому-передачі документів до Договору про відступлення прав вимоги від 10 жовтня 2019 року; копію заяви про надання інформації та документів від 04 червня 2021 року; копію листа АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ліквідація) від 20 травня 2021 року № 083-938/21; копію заяви ОСОБА_1 на отримання кредиту від 06 червня 2007 року; копію заяви-анкети ОСОБА_1 на зміну умов кредитування від 01 жовтня 2009 року; копію листів від ОСОБА_1 щодо електронних торгів від 09 липня 2018 року та від 18 липня 2018 року; копію відповідей банку № 3-390000/5356 від 12 липня 2018 року та № 3-390000/5584 04 липня 2018 року.

Крім того, у прохальній частині товариство заявило клопотання щодо витребування від АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за місцем знаходження уповноваженої особи (ліквідатора) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «фінанси та Кредит» (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.48) оригінали документів: кредитний договір № 7/К.УМ6-07-07 від 03 липня 2007 року; додаток № 1 до кредитного договору № 7/К.УШ-07-07 від 03 липня 2007 року; додаток № 2 до кредитного договору № 7/КУИ6-07-07 від 03 липня 2007 року; додаткову угоду № і до кредитного договору № 7/КУИ6-07-07 від 03 липня 2007 року; додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 7/КЛТ46-07-07 від 03 липня 2007 року; заяву на отримання споживчого кредиту від 08 липня 2007 року підписану ОСОБА_1 .

Також вказувало, що листом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 20 травня 2021 року вих. № 083-398/21 позивачу було відмовлено у наданні інформації та документів, які були зазначені у запиті від 27 квітня 2021 року вих. № 083-287/21.

Таким чином ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» у поданій заяві зазначило про докази, які перебувають в розпорядженні товариства в оригіналах та в копіях. При цьому, товариство письмово обґрунтувало клопотання про витребування у іншої особи тих доказів, які у нього відсутні.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частина третя статті 84 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (справа «Дія 97» проти України» (заява № 19161/04) від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо витребування доказів в установленому порядку.

Згідно частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом із тим, аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини п`ятої статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та безпідставно повернув позовну заяву, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов