Рішення

від 25.07.2023 по справі 320/14130/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року № 320/14130/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дії та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дудара Н.С. з винесення постанови від 11.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67745879;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дудара Н.С. від 11.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67745879 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 26.10.2021 №826/12382/18, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта «Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 та ДБН В.2.2-23:2009 «Будинок і споруди. Підприємства торгівлі».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору в розмірі 5368,00 грн.

До суду 22.05.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнята за відсутності факту вчинення державним виконавцем вичерпних заходів для виконання рішення суду. На переконання позивача, державним виконавцем не вжито всіх заходів, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовитив повному обсязі, посилаючись на те, що державним виконавцем здійснені всі заходи, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив відповідача, у якій,з посиланням, зокрема, на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.06.2019 у справі №826/14580/16, зазначив, що накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. На думку позивача, після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2021 № 67745879, державним виконавцем не вжило жодних достатніх та ефективних заходів з метою виконання рішення суду від 09.09.2021 у справі № 826/12382/18.

У судових засіданнях, які відбулись 16.06.2023, 23.06.2023,учасники справи підтримали свої вимоги та заперечення. Крім того,22.06.2023 та 23.06.2023сторони подали до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 23.06.2023, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представниківучасників судового процесу, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 рокуу справі №826/12382/18адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруОрган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Теремки-1», прозобов`язання вчинити певні діїзадоволено частково.

Зобов`язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта «Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 » у відповідності до вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 та ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі».

На виконання зазначеного рішення Окружний адміністративний суд міста Києва26.10.2021 видав виконавчий лист у вказаній справі.

02.12.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження.

07.12.2021 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. відкрито виконавче провадження № 67745879 щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/12382/18.

20.12.2021 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. складено акт, яким зафіксовано невиконання судового рішення.

21.12.2021 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. прийнято постанову про арешт коштів боржника, яку було направлено до виконання банківським та іншим фінансовим установам.

21.12.2021 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. прийнято постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 .

19.01.2022 ОСОБА_1 направлена вимога старшого державного виконавця відділу Дударя Н.С., в якій повідомлялося про необхідність бути присутнім при перевірці виконання рішення суду.

11.02.2023 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. складено акт про невиконання боржником вказаної вимоги.

07.02.2022 ОСОБА_1 направлена повторна вимога старшого державного виконавця відділу Дударя Н.С., в якій повідомлялося про необхідність бути присутнім при перевірці виконання рішення суду.

07.05.2022 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. повторно прийнято постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1

11.08.2022 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. до Голосїївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника ОСОБА_1

11.08.2022 старшим державним виконавцем відділу Дударем Н.С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)(тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 39 Закону №1404-VIII, у свою чергу, встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Предметом переданого на вирішення суду спору є правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження, яка прийнята державним виконавцем на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, у зв`язку з направленням державним виконавцем до Національної поліції України подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання ОСОБА_1 виконавчого листа Окружний адміністративний суд міста Києва 26.10.2021 у справі №826/12382/18.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 у справі №826/14580/16 сформував правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож, звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення божника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Положення частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII вимагають від виконавця вчинення декількох дій, серед яких перевірка виконання рішення та надання вимоги боржнику про виконання рішення.

Попри те, що норми статті 63 Закону №1404-VIII не містять положень щодо складання актів, системний аналіз положень Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що фіксація факту перевірки виконання рішення має здійснюватися за допомогою складання відповідного акту.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5) вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У свою чергу, за змістом пункту 8 Розділу І Інструкції №512/5 підтвердження певних встановлених фактів або подій здійснюється за допомогою акта, який складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом встановлено, що надані відповідачем матеріали виконавчого провадження №67972332 не містять достатніх доказів на підтвердження обставин перевірки виконання рішення боржником безпосередньо перед тим, як прийняти оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи не встановлено, чи мала місце така перевірка, чи направлялись вимоги про надання інформації про хід виконання виконавчого провадження, чи вчинялись державним виконавцем інші дії, спрямовані на виконання рішення суду, окрім накладення штрафу та направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, суд зазначає, що з вимоги від 19.01.2022 державного виконавця вбачається, що боржника «зобов`язано бути присутнім 26.01.20200 у зв`язку з перевіркою виконання позову щодо перебудови об`єкта...». Однак,з вказаної вимоги не зрозуміло, у якому місці має бути присутній боржник, не вказано час, у який необхідно забезпечити присутність, а також не зрозуміло, у якому році має відбуватись перевірка виконання «позову щодо перебудови», зважаючи на те, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 826/12382/18, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Отже, вказана вимога оформлена відповідачем не коректно та є такою, що не зобов`язувала боржника до вчинення будь-яких дій.

07.02.2022 відповідачем повторно винесено вимогу якою також зобов`язано боржника бути присутнім з метою перевірки виконання «позову щодо перебудови». Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення та/або вручення вказаної вимоги боржнику.

Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять доказів, що державним виконавцем здійснений виїзд на місце вчинення виконавчих дій, з метою перевірки виконання боржником у добровільному порядку рішення суду.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання,суд погоджується з доводами позивача про те, що дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дударя Н.С. з винесення оскаржуваної постанови є неправомірними, у зв`язку з чим суд вважає протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2022 № 67745879 як таку, що винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного суду, що викладена при розгляді аналогічних справ (постанови від 27.03.2019 у справі №750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 у справі №457/359/21, від 13.12.2022 у справі №340/5200/21).

Приписами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2022 № 67745879, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цьому випадку позивачем є суб`єкт владних повноважень, яким не заявлялось вимог про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 272, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дудара Нікіти Сергійовича від 11.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67745879 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва від 26.10.2021 №826/12382/18, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта «Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 та ДБН В.2.2-23:2009 «Будинок і споруди. Підприємства торгівлі».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щавінський В.Р.